Рішення № 100674865, 29.10.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року справа № 340/2557/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення від 12 травня 2021 року, яким відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Водночас просив суд зобов`язати Управління призначити пенсію на такій підставі.

Пояснив, що пільговий стаж перевищує 10 років.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.79-80).

Зазначило, що пільговий стаж не досяг 10 років.

31 травня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.51-52).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.48а).

20 квітня 2021 року звернувся до Управління зі заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.57).

12 травня 2021 року відповідач прийняв рішення про відмову у задоволенні заяви (а.с.6).

Підстава – пільговий стаж не досяг 10 років.

Пільговий стаж встановив у 3 роки 1 місяць 27 днів, а загальний (страховий) стаж – 29 років 2 місяці 5 днів (а.с.7-8).

До пільгового стажу включено такі періоди праці: з 20 листопада 2000 року 09 листопада 2021 року; з 25 листопада 2021 року по 31 грудня 2003 року; з 01 по 31 січня 2004 року (а.с.79-80).

У цей період часу працював респіраторником в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРС МНС України.

До пільгового стажу не включено такі періоди праці: з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року; з 01 січня 2006 року по 31 липня 2013 року.

У цей період часу працював респіраторником і командиром відділення Олександрійського спеціального (воєнізованого) гірничорятувального загону ЦРСВАРЗ та Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно – рятувального) загону ДСВАРС МНС України.

Підстава невключення праці до пільгового стажу – не надано виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та уразі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку (а.с.79-80).

Юридична особа, в якій працював ОСОБА_1 у період з 01 лютого 2004 року по 31 липня 2013 року, ліквідована, а документи передані до архівної установи (а.с.11-12).

Позивач витребував з архівної установи документи, що стосуються праці (а.с.13-48).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, спір полягає виключно у тому, що, на думку відповідача, ОСОБА_1 не подав належних документів, за якими набув право зарахувати роботу респіраторником гірничорятувального загону за період з 01 лютого 2004 року до 31 липня 2013 року до пільгового стажу за Списком №1.

Щодо ненадання виписки із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

Так, приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Приймаючи рішення, відповідач проігнорував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а, що міститься у постанові від 19 лютого 2020 року.

Справа за позовом пенсіонера до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії на пільгових умовах (відмова у зарахуванні до пільгового стажу періоду праці за відсутності атестації робочого місця).

Висновок Верховного Суду.

« 59. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

60.Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.»

Проаналізувавши висновок суду касаційної інстанції, суд погоджується з ним.

Більше того, позивач надав архівні витяги з наказів про результати перевірки атестації робочих місць від 07 жовтня 1999 року №179, від 10 листопада 2010 року №59, від 27 липня 2004 року №169, від 24 липня 2009 року №72 (а.с.45-48).

Щодо неподання працедавцем уточнюючої довідки.

Перш за все, юридична особа працедавця, з якої позивач звільнився у 2013 році, ліквідована.

23 липня 2013 року комісія з припинення юридичної особи видала довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.44).

У довідці зазначено, що ОСОБА_1 у період з 01 січня 2006 року по 31 липня 2013 року (7 років 7 місяців) працював повний робочий день, виконуючи обов`язки респіраторника та командира відділення, які передбачені Списком №1.

Довідка видана на підставі наказу про призначення, наказу про звільнення, особової картки і відомостей про нарахування заробітної плати.

Архівна установа надала копії документів, які підтверджують такі факти (а.с.37-42).

Таким чином, у розпорядженні Управління знаходились документи, які зобов`язували період праці респіраторником з 01 січня 2006 року по 31 липня 2013 року включити до пільгового стажу за Списком №1.

Отже, пільговий стаж за Списком №1 досяг 10 років (7 років 7 місяців і 3 роки 1 місяць 27 днів).

Що стосується періоду праці з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року, то суд зазначає наступне.

Так, згідно записів у трудовій книжці 31 січня 2004 року ОСОБА_1 переведений до ЦРСВАРЗ (а.с.9).

Позивач зазначає, що мова йде про переведення на роботу до Олександрійського спеціального (воєнізованого) гірничорятувального загону ЦРСВАРЗ.

31 грудня 2005 року звільнений за переведенням до Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно – рятувального) загону ДСВАРС МНС України (а.с.10).

Архівна установа надала копію заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2004 року, в якій просить перевести на посаду респіраторника (а.с.27).

Водночас архівна установа надала копію наказу від 28 грудня 2005 року, яким позивача звільнено з посади респіраторника у зв`язку з переведенням до іншого підрозділу (а.с.36).

За період з 01 лютого 2004 року по 31 грудня 2005 року працедавець сплачував обов`язкові соціальні платежі зі заробітку (а.с.85).

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що у цей період часу ОСОБА_1 працював респіраторником у державній установі, тому має бути включений до пільгового стажу за Списком №1.

Отже, пільговий стаж складає 12 років 7 місяців 27 днів.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, про протиправність і скасування рішення Управління.

Захист порушено права полягає у зобов`язанні відповідача повторно розглянути звернення, врахувавши правовий висновок суду.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1816 грн (а.с.5).

Судовий збір сплачено надмірно у сумі 908 грн., які можуть бути повернуті за заявою платника.

Надмірність полягає у тому, що позов зводиться до надання відповіді на одне запитання про порядок обчислення пільгового стажу.

Вирішуючи питання про визнання протиправним і скасування рішення, суд дає відповідь на запитання.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 травня 2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 квітня 2021 року, врахувавши правовий висновок суду.

В іншій частині вимог позову відмовити у задоволенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей