Ухвала суду № 100674417, 29.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

29 жовтня 2021 року Справа № 280/784/21 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, 29-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973)

до Офісу Генерального прокурора (01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код юридичної особи: 00034051)

про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі – відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (відповідач-2) відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за № 20 від 23 листопада 2020 року про неуспішне проходження прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснення повноваження прокурора.

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Запорізької обласної прокуратури № 2496к від 24 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з посади прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області з 29 грудня 2020 року.

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в органах Запорізької обласної прокуратури з 29 грудня 2020 року.

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області або на посаді із рівнозначними умовами, функціями та повноваженнями в органах Запорізької обласної прокуратури, з 30 грудня 2020 року.

- стягнути із Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, ідентифікаційний код 0290997) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908.00 грн. Стягнути із Запорізької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу та інші судові витрати.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року по справі №280/784/21 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

В судовому засіданні 14 червня 2021 року представником позивача заявлено намір стягнення витрат на правничу допомогу, після ухвалення рішення, оскільки гонорар адвоката залежить від результату розгляду справи.

01 липня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява відповідно до якої просить суд стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 10 500 гривень.

Ухвалою суду від 02 липня 2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення залишено без розгляду.

21 вересня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року по справі №280/784/21 – скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Адміністративна справа №280/784/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 20 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року заяву призначено до розгляду на 27 жовтня 2021 року.

Представник позивача 27 жовтня 2021 року до суду надав клопотання про розгляд заяви в порядку письмового провадження. Також просив суд при ухваленні додаткового судового рішення між іншого врахувати витрати на правничу допомогу у сумі 1700,00 грн., відповідно до матеріалів справи.

Представники відповідачів до суду не прибули, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Заяв та клопотань до суду не надано.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу зазначає наступне.

За правилами частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У частині 5 статті 143 КАС України зазначено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначено у частині 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано до суду:

- додаткову угоду № 1 від 08 січня 2021 року;

- акт про прийняття-передачу наданих послуг №1 від 16 червня 2021 року відповідно до якого:

підготовка позовної заяви із додатками та подання її до суду – вісім годин 2500,00 грн;

підготовка, відправка сторонам та надання до суду відповідь на відзив Запорізької обласної прокуратури три години – 1000,00 грн.;

підготовка, відправка сторонам та надання до суду відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора три години – 1000,00 грн.;

підготовка, відправка сторонам та надання до суду заяви про уточнення позовних вимог 1000,00 грн.;

прибуття до суду та участь у підготовчому судовому засіданні 22 лютого 2021 року 500,00 грн.;

прибуття до суду та участь у підготовчому судовому засіданні 22 березня 2021 року – 500,00 грн.;

прибуття до суду та участь у підготовчому судовому засіданні 06 квітня 2021 року 500,00 грн.;

прибуття до суду та участь у підготовчому судовому засіданні 19 квітня 2021 року – 500,00 грн.;

прибуття до суду та участь у судовому засіданні 17 травня 2021 року – 1250,00 грн.;

прибуття до суду та участь у судовому засіданні 14 червня 2021 року – 1250,00 грн.;

підготовка та надання суду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат із додатками дві години – 500,00 грн.

Всього послуг надано на 10 500,00 грн.

- меморіальний ордер від 19 червня 2021 року на суму 10500,00 грн.

Оцінивши долучені до матеріалів справи докази, щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Позивачем доведено суду надання йому адвокатом юридичних послуг.

Втім, вирішуючи питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу, в частині витрат прибуття до суду та участь у підготовчому судовому засіданні 22 березня 2021 року, оскільки відповідно до матеріалів справи сторони по справі не прибули та подали до суду клопотання.

Що стосується витрат на правничу допомогу у сумі 1700,00 грн., у зв`язку з апеляційним розглядом апеляційної скарги позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду, від 02 липня 2021 року, то суд зазначає наступне.

За правилами частини 6 статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Апеляційний суд скасував ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року та повернув справу для ухвалення додаткового рішення суду. Таким чином понесені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 1700,00 грн. підлягають задоволенню та стягненню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України визначено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, частиною 3 статті 139 КАС України зазначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про судові витрати підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.134, 139, 143, 241, 243, 252 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про судові витрати, – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, 29-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11700,00 грн., пов`язані з розглядом справи №280/784/21.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію додаткового рішення направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Додаткове судове рішення у повному обсязі складено та підписано 29 жовтня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов