Ухвала суду № 100674398, 29.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/748/20

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 та 383 КАС України в адміністративній справі № 260/748/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Тячівська районна державна адміністрація та Тереблянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправним висновку про непогодження проекту землеустрою про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 382 та 383 КАС України, у якій просить суд: 1. На підставі ст. 382 КАС України встановити судовий контроль щодо виконання судового рішення від 08.09.2020 року; 2. На підставі ст. 383 КАС України, винести ухвалу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, щодо виконання рішення суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що 08 вересня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. прийнято рішення, щодо адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської РДА, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Тячівська районна державна адміністрація та Тереблянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області - про визнання протиправним висновку про непогодження проекту землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії.

Використавши своє право керівник Сектору містобудування та архітектури Тячівської РДА О.П. Маркова подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу яку даний суд залишив без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду без змін ( Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 року).

Відповідно до Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року суд вирішив: Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації у формі висновку від 28.07.2018 №01-15-.4/31 про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,2500 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою; АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 ; Зобов`язати Відділ капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,2500 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, а саме: надати відповідний висновок про погодження проекту землеустрою за відсутності доказів (Генерального плану поєднаного з детальним планом території) належності земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 до земель загального користування, або відповідний висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою при наявності вищевказаних документів.

На звернення заявника до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації щодо виконання рішення, вказує, що керівник сектору містобудування та архітектури так і не надала копії Генерального плану поєднаного з детальним планом села Теребля завіреного в установленому порядку повторно не погодила висновок вищевказаного проекту, знову посилаючись на Генеральний план поєднаний з детальним планом с. Теребля, та не повернуто весь пакет поданих оригіналів документів, що зазначено у наданому висновку від 22.04.2021 року № 01-15.1/186 на № 256896 від 09.04.2021 року. Таким чином заявник вважає, що Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року яке набрало законної сили Сектор містобудування та архітектури - не виконано. У зв`язку з вищенаведеним, звернувся з заявою до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року заяву в порядку статті 382 та 383 КАС України в адміністративній справі № 260/748/20 призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 29 жовтня 2021 року.

Відповідачем до суду не подано ані відзиву на заяву, ані жодного документу на спростування вказаних заявником обставин.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ст. 383 КАС України, суд розглядає заяву у письмовому провадженні в межах строків, визначених ст. 383 КАС України.

Вирішуючи заяву в порядку статті 382 та 383 КАС України в адміністративній справі № 260/748/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Тячівська районна державна адміністрація та Тереблянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправним висновку про непогодження проекту землеустрою про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 N 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

У Рішенні від 30.06.2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає про наявність обставин, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов`язального характеру.

Задовольняючи позов суд вказав на необхідність зобов`язання Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,2500 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, а саме: надати відповідний висновок про погодження проекту землеустрою за відсутності доказів (Генерального плану поєднаного з детальним планом території) належності земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 до земель загального користування, або відповідний висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою при наявності вищевказаних документів.

З матеріалів справи вбачається, що Відділом капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації не вчиняється жодних активних дій, які б могли свідчити про початок та виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року № 260/748/20.

Суд враховуючи статтю 159 КАС України, вказує, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно частини 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Отже, відповідно до приписів вказаної статті суд, виявивши під час розгляду заяви порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

За змістом статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неналежне виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року №260/748/20 , про протиправність дій суб`єкту владних повноважень - Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації та направлення до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку для повідомлення суду про їх усунення.

Щодо вимоги заявника про встановлення судового контролю щодо виконання судового рішення від 08.09.2020 року № 260/748/20.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.

При цьому, суд звертає увагу заявників на те, що приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд на стадії прийняття рішення.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може лише під час прийняття рішення у справі.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.

Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.

Керуючись статтями 243, 248, 249, 328,383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 та 383 КАС України в адміністративній справі № 260/748/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Тячівська районна державна адміністрація та Тереблянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправним висновку про непогодження проекту землеустрою про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, щодо невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року № 260/748/20.

Зобов`язати Відділ капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року № 260/748/20.

У задоволенні інших заявлених вимог – відмовити.

Направити окрему ухвалу до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.

Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Ю.Дору