
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2021 р. Справа№200/10739/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
20 серпня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 11.05.2021 про незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 20.10.2003 по 09.02.2005;
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 09.07.2021 про незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 14.02.1995 по 29.07.1995;
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 20.10.2003 по 09.02.2005 та здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з дня призначення по день проведення перерахунку;
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 14.02.1995 по 29.07.1995 та здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з дня призначення по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 24.04.2021 вона перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком, проте при призначенні пенсії відповідачем було враховано не всі періоди роботи. Відповідачем надано рішення № 541-922/П-02/8-0531 від 11.05.2021, в якому зазначено, що при призначенні пенсії за віком не було зараховано період з 20.10.2003 по 09.02.2005, оскільки на підпису відповідальної особи нечіткий відбиток печатки, чим порушено п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях» від 29.07.1993 №58. Також, при призначенні пенсії за віком не було зараховано період з 14.02.1995 по 29.07.1995, згідно рішення №6964-6316/П-15/8-0500/21 від 09.07.2021, оскільки запис не відповідає вимогам п.2.14 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях» від 29.07.1993 №58, а саме: у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Позивач вважає, що відмова відповідача щодо включення до страхового стажу позивача періодів з 20.10.2003 по 09.02.2005 та з 14.02.1995 по 29.07.1995, є незаконною та необґрунтованою, та порушує її законне право на отримання належного розміру пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року замінено відповідача його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою від 15.04.2021 за №3499 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Пенсію позивачу призначено з 24.04.2021. При призначенні пенсії за віком не було зараховано період з 14.02.1995 по 29.07.1995, оскільки запис не відповідає вимогам п. 2.14 Інструкції №58 - не вказано повне найменування підприємства. Пунктом 2.6 Інструкції зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У даті звільнення та даті приказу про призначення позивача наявне виправлення.
Також, зарахування періоду з 12.01.1999 по 10.07.1999 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки врахування до страхового стажу періоду, отримання матеріальної допомоги, яка призначалась відповідно до частини один ст.31 Закону України «Про зайнятість населення», Законом № 1058 не передбачено.
Крім того, при призначенні пенсії за віком не було зараховано період з 20.10.2003 по 09.02.2005, оскільки на підписі відповідальної особи нечіткий відбиток печатки, чим порушено п.4.1 Інструкції №58.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 29.10.1999 Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області), пенсіонером за віком, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області із заявою від 15.04.2021 за № 3499 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (із змінами).
Пенсію позивачу призначено з 24.04.2021.
Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 11.05.2021 №541-922/П-02/8-0531/21, позивача повідомлено про те, що врахування до страхового стажу періоду, коли ОСОБА_1 отримувала матеріальну допомогу, яка призначалась відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення», Законом № 1058 не передбачено. Таким чином, врахування періоду з 12.01.1999 по 10.07.1999 не відповідає вимогам чинного законодавства. Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (на підставі трудової книжки). При призначенні пенсії за віком не було зараховано період з 20.10.2003 по 09.02.2005, оскільки на підпису відповідальної особи нечіткий відбиток печатки, чим порушено п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях» від 29.07.1993 № 58.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.07.2021 №6964-6316/П-15/8-0500/21, позивача повідомлено про те, що призначенні пенсії за віком не було зараховано період з 14.02.1995 по 29.07.1995, оскільки запис не відповідає вимогам п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях від 29.07.1993 №58, а саме: у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Позивач не погоджується з відмовою відповідача, викладеною у листах від 11.05.2021 №541-922/П-02/8-0531/21 та від 09.07.2021 №6964-6316/П-15/8-0500/21, у зв`язку з чим змушена була звернутися до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (далі - Закон № 1058) страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Відповідач стверджує, що відсутня можливість зарахування до страхового стажу з 20.10.2003 по 09.02.2005, оскільки на підпису відповідальної особи нечіткий відбиток печатки, чим порушено п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях» від 29.07.1993 № 58.
Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача з огляду на наступне.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п.2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії) (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.
Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.
В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження стажу позивача.
Щодо спірного періоду роботи позивача період з 14.02.1995 по 29.07.1995, який не зарахований, оскільки запис не відповідає вимогам п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях від 29.07.1993 №58, а саме: у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства, суд зазначає, що дійсно з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що в ній наявні записи №16,№17, відповідно до яких позивач працювала в «МЧП «Аллюр» (мовою оригіналу).
При цьому, судом встановлено, що дійсно відсуне повне найменування підприємства.
Як зазначалося вище, згідно пункту 2.14 Інструкції №58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства та згідно пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до положень абз.3 п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою ПФУ №22-1 від 25.11.2005р., у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
З аналіз наведених норм слідує, що трудова книжка повинна містити як заголовок повне найменування підприємства, та у разі подання особою документів для призначення пенсій, в тому числі трудової книжки з відсутністю повного найменування підприємства, орган, що призначає пенсію, мав письмово повідомити заявника про можливість надання додаткових документів для підтвердження трудового стажу.
В даному випадку відповідачем не надало суду доказів письмового повідомлення заявника про можливість надання додаткових документів для підтвердження трудового стажу.
Поряд із цим суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Водночас, за змістом наведених норм відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Враховуючи наведене, суд вважає, що недоліки оформлення трудової книжки відповідачем частково виявлені вірно, але вони не можуть вважатися достатньою підставою для відмови позивачеві у зарахуванні цього періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
При цьому, суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо заповнення записів у його трудовій книжці відносно спірних періодів роботи, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.
Також відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.
Відтак суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача щодо неврахування періодів роботи позивача з 20.10.2003 по 09.02.2005 та з 14.02.1995 по 29.07.1995 до її страхового стажу, з підстав того, що вони заповнені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
За встановлених обставин, суд доходить висновку, що періоди роботи позивача з 20.10.2003 по 09.02.2005 та з 14.02.1995 по 29.07.1995 підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, що є достатнім для зарахування цих періодів роботи до страхового стажу останньої, а тому неврахування відповідачем цих періодів до загального трудового стажу позивача є протиправними.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зробити перерахунок, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії, її перерахунок, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області від 11.05.2021 та від 09.07.2021 не підлягають задоволенню, оскільки вказані листі не є рішеннями та є документом інформаційного характеру, отже такі листи самі по собі прав позивача не порушували. Для належного способу захисту прав позивача, суд вважає на необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування спірних періодів роботи позивача до її страхового стажу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу було частково не враховано періоди її роботи, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Доказів звернення позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.04.2021, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.10.2003 по 09.02.2005 та з 14.02.1995 по 29.07.1995, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з дня призначення по день проведення перерахунку, суд зазначає, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені.
Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.
У випадку, якщо відповідач не здійснить такого перерахунку, це буде підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права на перерахунок.
З урахуванням викладеного суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. до ухвалення судового рішення.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до Державного бюджету України.
Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 20.10.2003 по 09.02.2005 та з 14.02.1995 по 29.07.1995.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) про призначення пенсії від 15.04.2021, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.10.2003 по 09.02.2005 та з 14.02.1995 по 29.07.1995, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині задоволення позовних вимог – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 25 жовтня 2021 року. Повне судове рішення складено та підписано 29 жовтня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга безпосередньо подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов
Судове рішення № 100673882, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/10739/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: