Рішення № 100673768, 28.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 р. Справа№200/8573/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про: визнання протиправним рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 про відмову в проведенні перерахунку від 29.03.2021 року, визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта “Калинівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого товариства Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 1997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форма ОК-5), а також зарахування періодів роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 березня 1997 року по 31 травня 2000 року та розміру заробітної плати за період з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля” відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду Українив Донецькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта Калінівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого акціонерного товариства “Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 16997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форми ОК-5) та розміру заробітної плати за період роботи з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля”, а також зарахувати заробітну плату за період роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 про відмову в проведенні перерахунку від 29.03.2021 року, визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта “Калинівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого товариства Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 1997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форма ОК-5), а також зарахування періодів роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 березня 1997 року по 31 травня 2000 року та розміру заробітної плати за період з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля” відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта Калінівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого акціонерного товариства “Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 16997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форми ОК-5) та розміру заробітної плати за період роботи з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля”, а також зарахувати заробітну плату за період роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року.

06 жовтня 2021 року позивач надав суду клопотання, відповідно до якого відмовлявся від вимоги щодо зарахування періодів роботи на підприємстві ТОВ «Трансфер» за період з 01 березня 1997 року по 31 травня 2000 року, оскільки вказаний період зараховано до загального стажу.

В обґрунтування позовних вимог з урахування вищезазначеного клопотання позивач посилається на те, що з листопада 2019 року він здобув право на отримання пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та з цього часу йому призначено пенсії за віком за Списком № 1. Позивач зазначає, що маючи достатній пільговий стаж та довідки про розміри заробітної плати, він звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою від 05.03.2021 року про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням певних періодів роботи та розмірів заробітної плати та надав необхідні документи, однак рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 від 11.03.2021 року йому було відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату, через те, що, надані довідки видані підприємствами, які зареєстровані на території тимчасово непідконтрольній українській владі. Позивач вважає рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 від 11.03.2021 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує його право на отримання пенсійних виплат в належному розміру. З огляду на вказані обставини позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та представник позивача у судове засідання призначене на 12 жовтня 2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних вимог.

ОСОБА_1 звернувся 05.03.2021 року до управління Пенсійного фонд України через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для перерахунку пенсії були надані документи: сканкопія довідки про заробітну плату № 4426 від 06.11.2018 року, видану ОП «Шахта «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», сканкопія довідки № 3989 від 28.08.2018 року про реорганізацію підприємства, сканкопія довідки про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіївського металургійного заводу», сканкопію паспорту та ідентифікаційного номеру.

Відповідач зазначає, що позивачем для підтвердження заробітку за період з 01.08.1989 року по 30.11.1993 року, з 01.05.1994 року по 28.02.1997 року позивачем були надані довідки, які видані підприємствами які розташовані в м. Макіївка. Відповідно до Розпорядження № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органі державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» м. Макіївка відносить до переліку населених пунктів, на території яких органі державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Відповідач вказує, що не має підстав для перерахунку пенсії на підставі наданих довідок, оскільки видані органами на непідконтрольній українській владі. Відповідач вказує на те, що згідно розрахунку стажу, до страхового та пільгового стажу позивача зараховані періоді роботи в ТОВ «Трансфер» з 01.01.1999 року по 31.05.2000 року, однак довідка про заробітну плату за вказаний період до управління надана не була.

За вказаних обставин позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на вказані обставини, відповідач вказував, що спірне рішення прийнято у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 12 жовтня 2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року замінено первинного відповідача у справі Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року залишено без задоволення заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 12 жовтня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивача та представник відповідача у судове засідання призначене на 12 жовтня 2021 року не з`явився, суд закриваючи підготовче провадження дійшов висновку про розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6-8).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївка Донецької області до Маріуполь Донецької області, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 07.10.2019 року № 1413-5000208178 (а.с. 9).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 10).

05.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 року (а.с. 61).

До заяви про перерахунок пенсії позивачем були надані наступні документи: сканкопія довідки про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідка про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідку про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова».

Згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 4423 від 06.11.2018 року, виданої Відокремленим підрозділом «Калиновська – Східна» Державного підприємства «Макіїввугілля» встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії, за період з серпня 1989 року по листопад 1993 року склала 39 грн. 31819 коп. (а.с. 16).

Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 796/34200 від 10.08.2018 року, виданої Закритим акціонерним товариством «Внєшторгсервис», заробіток ОСОБА_2 , за період з травня 1994 року по лютий 1997 року складає 3719,53540 грн. (а.с. 18).

З довідок від 07.11.2018 року № 1083, № 1084, № 1085, виданих Відокремленим підрозділом «Шахта ім. С.М. Кірова» встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні пенсії становить за період з липня про серпень 2014 року в розмірі 12661,63 грн., за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року в розмірі 29327,61 грн., за період з травня 2015 року по серпень 2015 року в розмірі 20980,18 грн. (а.с. 23, 24, 25).

11.03.2021 року Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 2197 про відмову у проведенні перерахунку пенсії (а.с. 74-75).

Зі змісту рішення вбачається, що для підтвердження заробітку за період з 01.08.1989 року по 30.11.1993 року, з 01.05.1994 року по 28.02.1997 року позивачем були надані довідки, які видані підприємствами які розташовані в м. Макіївка. Відповідно до Розпорядження № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органі державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» м. Макіївка відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органі державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За таких обставин відмовлено ОСОБА_3 в перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погодившись з рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» якого визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати; Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд = Д/Тх100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 41 Закон у№ 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, крім іншого, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір па обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум. які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5.6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Згідно зі статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. оподатковуваного доход) (прибутку). сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Як зазначено в абз. 1-3 пп. 3 п. 2.1 Розділу ІІ «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 05.03.2021 року звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до якої просив врахувати заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000 року згідно довідки про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідки про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідок про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова».

Однак, відповідно до рішення № 2197 від 11.03.2021 року про відмову в перерахунку пенсії Маріупольське ОУПФУ Донецької області зазначило про неможливість врахування вищезазначених довідок про заробітну плату, оскільки останні видані на території непідконтрольній українській владі території (а.с. 74-75).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що останній вчиняв будь-які дії для перевірки інформації вказаної у довідці про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідці про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідках про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова».

Суд зазначає, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.

Крім того, суд вказує на те, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеженняправ громадян.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність, у зв`язку з неможливістю відповідачем перевірити інформацію вказану у спірній довідці.

З огляду на вказані обставини, суд приходить висновку, що відповідач при перерахунку пенсії зобов`язаний врахувати довідку про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідку про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідки про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова».

Таким чином, спірне рішення № 2197 відповідача про відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 11.03.2021 року, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта “Калинівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого товариства Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 1997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форма ОК-5), а також зарахування періодів роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 березня 1997 року по 31 травня 2000 року та розміру заробітної плати за період з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля” відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, самі по собі дії, результатом яких стало прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду Українив Донецькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта Калінівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого акціонерного товариства “Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 16997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форми ОК-5) та розміру заробітної плати за період роботи з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля”, а також зарахувати заробітну плату за період роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Тобто, саме на пенсійний орган при призначенні пенсії покладено обов`язок щодо визначення найбільш вигідних 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року для визначення заробітної плати при розрахунку пенсії. Отже, зазначені функції є дискреційними.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень”, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що найбільш ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про перерахунок пенсії від 05.03.2021 року із врахуванням довідки про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідки про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідок про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова», індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 визначити найбільш вигідні 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року для обчислення пенсії.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині визнання протиправним рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 про відмову в проведенні перерахунку від 29.03.2021 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про перерахунок пенсії від 05.03.2021 року із врахуванням довідки про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідки про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідок про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова», індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 визначити найбільш вигідні 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року для обчислення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частино 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 454 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 про відмову в проведенні перерахунку від 29.03.2021 року, визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта “Калинівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого товариства Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 1997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форма ОК-5), а також зарахування періодів роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 березня 1997 року по 31 травня 2000 року та розміру заробітної плати за період з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля” відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду Українив Донецькій області провести перерахунок пенсії з урахуванням розмірів заробітної плати за час праці на підприємстві ОП “Шахта Калінівська Східна” Державного підприємства “Макіїввугілля” з 01 серпня 1989 року по 30 листопада 1993 року, у філії № 3 “Макіївського металургійного заводу” Закритого акціонерного товариства “Внєшторгсервіс” з 17 травня 1994 року по 28 лютого 16997 року, а також періоди роботи з урахуванням заробітної плати в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Трансфер” з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року (форми ОК-5) та розміру заробітної плати за період роботи з 07.07.2014 року по 09.08.2015 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління імені С.М. Кірова” Державного підприємства “Макіїввугілля”, а також зарахувати заробітну плату за період роботи в ТОВ “Трансфер” за період з 01 січня 1999 року по 31 травня 2000 року – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2197 про відмову в проведенні перерахунку від 29.03.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на підставі заяви про перерахунок пенсії від 05.03.2021 року із врахуванням довідки про заробітну плату № 4423 від 06.11.2018 року, видану ОП «Калиновська - Східна» ДП «Макіїввугілля», довідки про заробітну плату № 796 від 10.08.2018 року, видану ЗАТ «Внєшторгсервіс» філії № 3 «Макіїввугілля», довідок про заробітну плату № 1083 від 07.11.2018 року, № 1084 від 07.11.2018 року, № 1085 від 07.11.2018 року, видану ВП «Шахта ім. С.М. Кірова», індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 визначити найбільш вигідні 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року для обчислення пенсії.

Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська