Ухвала суду № 100673726, 29.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2021 р. Справа №200/14256/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо не здійснення позивачу виплат заборгованості щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 рік, як учаснику бойових дій;

- стягнення з відповідача заборгованість щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн. на користь позивача, як учаснику бойових дій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як убачається з позовної заяви позивач, просить стягнути недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

При цьому статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до статті 17-1 частини 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року (щодо виплати за 2020 рік).

Дана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 6 лютого 2018 року по справі №607/7919/17.

Разом з тим, до позовна заява подана адвокатом позивача 20 жовтня 2021 року (що убачається з поштового штемпеля), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Разом з позовними вимогами викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивач дізнався про порушення прав щодо виплати допомоги до 5 травня з листа відповідача, 5 липня 2021 року. Також позивач послався на встановлення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, що є підставою для поновлення строку звернення до суду.

Стосовно викладеного клопотання слід зазначити наступне.

Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість обчислення початку перебігу строку звернення до суду з моменту, коли особа дізналася, або могла дізнатися про порушення свого права.

При цьому, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття ж “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Отримавши щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік позивач мав реальну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір грошової допомоги.

Тобто, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до відповідного державного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач отримав допомогу до 5 травня за 2020 рік у квітні 2020 року, при цьому звернувся до відповідача лише у червні 2021року, що свідчить про відсутність підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання допомоги у неналежному розмірі, демонструючи свою з цього питання звернувся до відповідача із заявою про надання відповідної інформації.

Крім того, юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 815/4480/16, від 31 липня 2018 року у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 3 травня 2018 року у справі № 826/6380/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Стосовно посилань позивача на встановлення карантину з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби, слід зазначити, що так, відповідно до розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Слід зазначити, що представником позивача не наведено у позовній заяві які саме обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, не дали можливості подати позовну заяву.

Таким чином, вважаю підстави викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з вимогами щодо здійснення виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік неповажними, клопотання - необґрунтованим.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення грошової допомоги, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв