Ухвала суду № 100673559, 27.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2021 року Справа № 160/13314/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- зобов`язати нарахувати суддівську винагороду за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов`язкових податків та зборів;

- стягнути нараховану але не доплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року в розмірі 208 581,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що працює на посаді судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, проте суддівську винагороду за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року їй нараховано та виплачено на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», а не статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що призвело до порушення її прав на належне матеріальне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області нарахувати суддівську винагороду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину з відрахуванням загальнообов`язкових податків та зборів.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 нараховану, але недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у розмірі 208581,36 грн. (двісті вісім тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня 36 копійок).

З рішення суду першої інстанції не погодився відповідач у справі та надав апеляційну скаргу.

За наслідками розгляду означеної апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подано до суду касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 01.10.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року скасовано. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», залишено в силі. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року скасовано та направлено справу № 160/13314/20 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року суд касаційної інстанції зазначив, що судячи зі змісту рішення суду першої інстанції, поза його увагою залишилися питання щодо обсягів фінансування витрат на виплату суддівської винагороди суддям Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та безпосередньо позивачу протягом спірного періоду. Зважаючи на мотиви, які навів Верховний Суд у постанові від 3 березня 2020 року у справі № 340/1916/20, орієнтуючи суди інших інстанцій на те, що має значення для визначення належного відповідача (у схожих правовідносинах), колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають тим настановам і вказівкам, які за подібних обставин справи (№ 340/1916/20) позначив Верховний Суд для правильного вирішення спору щодо виплати суддівської винагороди. Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання саме Територіального управління Державної судової адміністрації провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_2 за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплатити недоотриману частину є передчасними, що, відповідно до вимог частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судового рішення в цій частині і направлення справи на новий розгляд.

Водночас з метою запобігання неоднозначному розумінню чи двоякому підходу до вирішення цієї справи колегія суддів уважала за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VІІІ, Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА.

Відповідно до статті 149 Закону №1402-VІІІ суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Для правильного вирішення цієї справи суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати також правовий (звідси і процесуальний) статус Державної судової адміністрації України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди (позивачу), передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ), адже Територіальне управління Державної судової адміністрації як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які Державна судова адміністрація затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

Виплата суддівської винагороди із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ), на думку колегії суддів, могла бути обумовленою, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань головним розпорядником на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що вочевидь свідчить про безпосередню участь Державної судової адміністрації України у механізмі фінансування видатків на виплату суддівської винагороди, зокрема й до появи заборгованості з її виплати протягом квітня-серпня 2020 року.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VІІІ у зіставленні з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої, частини п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що позаяк головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є Державна судова адміністрація, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме Державна судова адміністрація як суб`єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.

Крім того, Суд зазначив, що у віданні Державної судової адміністрації діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. У цьому зв`язку треба зауважити також, що, враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (тут маємо на увазі - з Державної судової адміністрації).

У розрізі обставин цієї справи колегія суддів не намагалася заперечити, що Територіальне управління Державної судової адміністрації є належним відповідачем за позовом. Зазначення цього органу як відповідача у цій справі видається цілком закономірним, адже саме він як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня нараховує і виплачує суддівську винагороду суддям Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області. Тож його дії у ситуації, яка виникла з виплатою (в обмеженому розмірі) суддівської винагороди теж вимагали правового оцінювання, що суд першої інстанції і зробив.

Водночас, з огляду на наведені міркування, правильне вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була Державна судова адміністрація, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування судів, зокрема й витрат на суддівську винагороду.

Між тим, суб`єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначила позивач. Ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (частина третя статті 48 КАС України) чи залучити другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України), якщо для цього є підстави. На думку колегії суддів, в такій площині суд першої інстанції спірних правовідносин не розглядав. Це дає колегії суддів підстави стверджувати, що рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації нарахувати і виплатити заборгованість є помилковим.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 23 червня 2021 року (справа №520/13014/2020), від 22 липня 2021 року (справа №260/3598/20), від 22 липня 2021 року (справа № 560/6831/20), від 5 серпня 2021 року (справа № 160/12182/20).

У цій справі порушення норм процесуального права вперше допущено судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції за наслідком судового розгляду вказані порушення не виправив. Водночас приписи частини сьомої статті 48 КАС України допускають заміну відповідача тільки до ухвалення рішення судом першої інстанції, отже, направлення цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції не є ефективним способом усунення порушень вимог процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин колегія суддів уважала, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину, є передчасними, а правильне вирішення справи в цій частині вимагає дослідження доказів і з`ясування на цій підставі обставин, у зв`язку з чим справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

Також суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Тому судам першої та апеляційної інстанцій при розгляді справ щодо перерахунку суддівської винагороди, виплаченої із застосуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та стягнення заборгованості, слід також застосовувати останню правову позицію, викладену, зокрема, Верховним Судом у цій категорії справ.

22.10.2021 року справа №160/13314/20 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 року зазначена вище справа розподілена та 23.10.2020 року передана судді Пруднику С.В.

При вирішенні питання щодо прийняття до провадження та призначення справи№160/7346/19 до розгляду, суд доходить наступного.

Суд враховує, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 148 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Державна судова адміністрація України (далі - ДСА) здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА.

За змістом статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Суд бере до уваги, що ТУ ДСА як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які ДСА затвердила у його кошторисі, зокрема, на 2020 рік.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої, частини п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, суд приходить до висновку, що оскільки головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є ДСА, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме ДСА як суб`єкт владних повноважень може відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.

Відтак відповідачем за цим позовом також має бути ДСА, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування судів, зокрема й витрат на суддівську винагороду.

За приписами частин 3, 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залучити у справі в якості другого відповідача ДСА України.

Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За змістом частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги наведене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування від ДСА України обґрунтовані пояснення щодо достатності коштів (бюджетних асигнувань), виділених ДСА України, для виплати суддівської винагороди (зокрема, й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" без обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 249-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) за період з 18.04.2020 по 28.08.2020; відомості щодо фінансування витрат на виплату суддівської винагороди за вказаний період; документи на підтвердження зазначених пояснень.

Також, суд вважає за необхідне витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: розрахунок суддівської винагороди судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року; повідомити суд чи були виділені Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області кошти на оплату суддівської винагороди працюючій судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 у період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року у розмірі, передбаченому статтею 135 Закону №1402-VIII. Якщо такі кошти були виділені Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, то чому (на підставі чого) суддівська винагорода у період часу з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року виплачувалася не у розмірі, передбаченому статтею 135 Закону №1402-VIII та подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк 17 листопада 2021 року.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 48, 77, 80, 171, 241-244, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження та призначити справу №160/13314/20 до розгляду на 24.11.21 о 08:30 год., в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С.В. Прудником.

Залучити до участі у справі № 160/13314/20 ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, 01601, ідентифікаційний код 26255795).

Зобов`язати позивача направити примірник позовної заяви на адресу другого відповідача – Державній судові адміністрації України та надати до суду підтверджуючі докази такого направлення.

Встановити строки для подання заяв по суті та доказів:

Державній судовій адміністрації України - п`ятнадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача;

позивачу - п`ять днів, з дня наступного за днем отримання відзиву, для подання відповіді на відзив;

Державній судовій адміністрації України - п`ять днів, з дня наступного за днем отримання відповіді на відзив, для подання заперечень.

Докази подаються в строки, встановлені для подання заяв по суті.

Роз`яснити, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення) є правом сторони, такі заяви повинні відповідати вимогам, встановленим статтями 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України та подаватись до суду з доказами їх направлення з додатками іншій стороні.

Докази, заяви з процесуальних питань подаються до суду відповідно до статей 79, 166-167 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними в матеріалах судової справи доказами.

Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області:

- розрахунок суддівської винагороди судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року;

- повідомити суд чи були виділені Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області кошти на оплату суддівської винагороди працюючій судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 у період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року у розмірі, передбаченому статтею 135 Закону №1402-VIII. Якщо такі кошти були виділені Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, то чому (на підставі чого) суддівська винагорода у період часу з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року виплачувалася не у розмірі, передбаченому статтею 135 Закону №1402-VIII та подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк 17 листопада 2021 року.

Витребувати від Державної судової адміністрації України:

- обґрунтовані пояснення щодо достатності коштів (бюджетних асигнувань), виділених ДСА України, для виплати суддівської винагороди (зокрема, й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" без обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 249-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) за період з 18.04.2020 по 28.08.2020; відомості щодо фінансування витрат на виплату суддівської винагороди за вказаний період; документи на підтвердження зазначених пояснень.

Суд попереджає Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Вказані витребувані письмові докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 24 листопада 2021 року.

Інформацію щодо адміністративної справи №160/13314/20 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник