Рішення № 100673370, 28.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6050/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Житомирській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі - ТзОВ «Вест Петрол Маркет») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, АЗС м. Бердичів, вул. Житомирська, 93/А до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 31.03.2021 №529/08-79.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, з питань оформлення трудових відносин на АЗС м. Бердичів, вул. Житомирська, 93/А, належній відповідачу, було виявлено порушення, які створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства, зокрема: суб`єктом господарської діяльності, що здійснює експлуатацію АЗК, не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин та не розроблено декларацію безпеки ОПН. Наявність таких порушень зумовлює застосування до відповідача відповідних заходів реагування - негайного зупинення робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки до повного усунення зазначених порушень.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що після проведення перевірки частково усунуто зазначені в акті перевірки порушення, про що повідомлено позивача, а в решті висновків акта перевірки відповідач не погоджується, що таке порушення існує на АЗС.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких мотивів та підстав.

Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

ТзОВ «Вест Петрол Маркет» зареєстроване як юридична особа та здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний), роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТзОВ «Вест Ойл Груп» здійснює діяльність у сфері роздрібного продажу нафтопродуктів, тютюнових та продовольчих товарів на автозаправній станції «WOG» за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Житомирська, 93/А (далі АЗС 08-15) на підставі договору оренди №1 від 17 грудня 2018 року укладеного з власником цього майна - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп». У додатку до договору оренди № 1 від 17.12.2018 р. №13/1 від 01.04.2019 р. визначено перелік майна, яке орендує відповідач у ТзОВ «Вест Ойл Груп» за адресою місцезнаходження АЗС 08-15, а актом приймання-передачі від 01.04.2019 р. до договору № 1 від 17.12.2018 р. підтверджується фактичне приймання товариством зазначеного майна. Відповідно до додаткової угоди від 26.03.2021 р. до договору оренди № 1 від 17.12.2018 р., строк оренди майна продовжено до 28.03.2022 р.

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 29.03.2021 №606/08, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.03.2021 №529/08 та на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області за адресою знаходження АЗС м. Бердичів, вул. Житомирська, 93/А, було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки ТзОВ «Вест Петрол Маркет» на предмет дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, та у формі інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин.

За результатами перевірки складено акт від 31.03.2021 №529/08-79, в якому зафіксовані порушення, які створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства, а саме:

суб`єктом господарської діяльності, що здійснює експлуатацію АЗК, не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин та не розроблено декларацію безпеки ОПН.

Перевіркою встановлено й інші порушення, які однак не віднесено до таких, які несуть ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 5 КАС України визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Як встановлено статтею 38 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, д Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду (підпункт 12 пункту 6 Положення).

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 затверджено Положення про Управління Держпраці у Житомирській області (далі - Управління Держпраці), згідно з пунктом 1 якого Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Житомирської області.

Згідно з підпунктом 20 пункту 4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У розумінні частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина одинадцята статті 7 Закону №877-V).

Статтею 39 Закону №2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Як обумовлено частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Статтею 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Так само державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону №877-V).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, у тому числі на вжиття до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог охорони праці), а також на звернення до суду у разі невиконання суб`єктом господарювання в повному обсязі та у встановлений строк вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо при цьому наявні підстави для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.

Надаючи оцінку доводам сторін стосовно наявності (відсутності) порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на АЗС, суд виходить з того, що АЗС в м. Бердичів, вул. Житомирська, 93А є потенційно-небезпечним об`єктом, оскільки на ньому відповідач у межах своєї господарської діяльності здійснює отримання, зберігання і використання палива нафтової групи. Цієї обставини не заперечує відповідач.

Як визначено у статті 1 Закону України від 18.01.2001 №2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» (далі - Закон №2245-III), об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Серед порушень, які були виявлені перевіркою та визначені позивачем як такі, що несуть ризик смерті працівників, завдання шкоди їх здоров`ю, в акті перевірки від 31.03.2021 №529/08-79 вказано про те, що відповідач не провів ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки та не провів декларування безпеки об`єкта підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 13 Закону №2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів.

Статтею 9 Закону №2245-III передбачено, що суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів (стаття 1 Закону №2245-III).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 затверджено Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки та Порядок декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пунктів 3, 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації. Суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи). Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад публікують відомості про об`єкти підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 4 в друкованих засобах масової інформації регіональної сфери розповсюдження протягом 30 днів після отримання повідомлення.

Також пунктами 22 - 25 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки передбачено, що уповноважені органи ведуть облік об`єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації. Державний реєстр об`єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці. Включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб`єктом господарювання до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації. Територіальний орган Держпраці не пізніше ніж через десять робочих днів після реєстрації об`єкта підвищеної небезпеки письмово повідомляє суб`єктові господарювання про включення такого об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Суб`єкт господарювання письмово повідомляє про включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки іншим уповноваженим органам. У разі коли за результатами ідентифікації об`єкти не віднесено до об`єктів підвищеної небезпеки, територіальний орган Держпраці надсилає суб`єктові господарювання інформацію про результати ідентифікації.

Частинами першою, п`ятою статті 10 Закону №2245-III передбачено обов`язок суб`єкта господарської діяльності підготувати і подати до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Вимоги частини першої цієї статті поширюються на підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки.

За визначенням, наведеним у статті 1 названого Закону, декларація безпеки - документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб`єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Згідно з пунктами 3, 4, 8, 14, 15 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки (далі - декларація безпеки) відповідно до вимог цього Порядку. Декларація безпеки складається за формою згідно з додатком 1 на основі дослідження суб`єктом господарювання ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій (далі - рівня ризику), що пов`язані з експлуатацією цих об`єктів. Для об`єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для об`єктів підвищеної небезпеки, що будуються (реконструюються, ліквідуються), - як складова частина відповідної проектної документації. Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради. Уповноважені органи ведуть облік декларацій безпеки об`єктів підвищеної небезпеки. Включення декларації безпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після її подання суб`єктом господарювання до територіального органу Держпраці.

Аналіз наведених положень дозволяє стверджувати, що обов`язок з ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки покладається на власника такого об`єкта або його користувача.

Матеріали справи містять копію повідомлення ТзОВ «Вест Ойл Груп» (власника АЗС) від 20.11.2017 про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки - АЗК APC 08-15. Як вбачається із листа Управління Держпраці у Житомирській області від 12.12.2017 №5335, зазначений об`єкт Управлінням внесено до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки з присвоєнням об`єкту коду 18.34524327.13.2.

У 2017 ТзОВ «Вест Ойл Груп» підготувало декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та подало її до Управління Держпраці у Житомирській області для реєстрації. Листом від 12.12.2017 №5334 Управління Держпраці у Житомирській області повідомило ТзОВ «Вест Ойл Груп» про те, що декларація безпеки АГС з АГЗП №08-15 зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за номером 18.34524327.13.2 Д.

Про ці обставини відповідач повідомляв Управління Держпраці у Житомирській області листом від 16.04.2021.

Відповідно до пункту 27 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням територіального органу Держпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб`єктом господарювання до територіальних органів Держпраці, у разі: проведення змін, що призвели до зменшення на об`єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього Порядку; ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об`єкта підвищеної небезпеки. Про прийняте рішення територіальний орган Держпраці повідомляє суб`єкта господарювання письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкту господарювання надається обґрунтована відповідь.

Крім того, відповідно до пункту 19 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкти підвищеної небезпеки, проводить у шестимісячний строк їх повторну ідентифікацію у разі: зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості; внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; будівництва в прилеглих районах нових об`єктів, якщо це впливає на зміст відомостей, наведених у повідомленні про результати ідентифікації; зміни власника об`єкта.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки декларація безпеки переглядається суб`єктом господарювання один раз на п`ять років. Декларація безпеки переглядається, уточнюється або розробляється в інші терміни у разі: зміни умов діяльності об`єкта підвищеної небезпеки, що призводять до підвищення або зниження ступеня небезпеки та рівня ризику, незалежно від їх причин; зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами, що впливають на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; будівництва в районах нових підприємств (об`єктів), якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; обґрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськості. Оригінал декларації безпеки та висновку експертизи, а також копії документів, що підтверджують передачу зазначених документів уповноваженим органам, зберігаються у суб`єкта господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкт підвищеної небезпеки, протягом 25 років. У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) - суб`єкта господарювання декларація безпеки та висновок експертизи підлягають передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а у разі його відсутності - до державного архіву. У разі відчуження об`єкта підвищеної небезпеки зазначені документи передаються його новому власнику.

Отже, ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки - АЗС за адресою: м. Бердичів, вул. Житомирська, 93/А, проведено власником такого об`єкта. Поряд з тим, позивач не надав доказів, що вказаний об`єкт підвищеної небезпеки на момент проведення перевірки був виключений з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Водночас Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки передбачає необхідність ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки суб`єктом господарювання - власником або користувачем, однак цей Порядок не передбачає необхідність проведення повторної ідентифікації такого об`єкта у разі передачі його у тимчасове користування, а позивачем не вказано на конкретні визначені постановою №956 підстави для проведення повторної ідентифікації даного об`єкта.

Порядком декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки передбачено обов`язковий перегляд декларації безпеки через п`ять років (у даному випадку до січня 2023); наявність підстав для перегляду декларації безпеки в інший строк позивачем не наведено. Отже, в ході розгляду даної справи не підтверджено факт порушення відповідачем вимог статті 13 Закону №2694-XII та пункту 19 Порядку №956.

Також відповідач надав копію договору, укладеного ним 11.01.2021 із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за яким останній надаватиме послуги з розробки НПАОП (нормативно-правових актів з охорони праці) для АЗС у Житомирській області. Даний договір вказує на намір відповідача здійснити актуалізацію ідентифікації АЗС як об`єкта підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 21 Закону №2694-XII набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено пунктом 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8. Декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Документи повертаються протягом п`яти робочих днів без розгляду у разі незаповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які не відповідають вимогам, встановленим цим Порядком та переліком машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77. Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці. Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання. Відмова в реєстрації декларації не допускається.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.05.2019 ТзОВ «Вест Петрол Маркет» як роботодавцем складено декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та подано до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради, відповідно до якої на АЗК м. Бердичів вул. Житомирська, 93/А підтверджено відповідність матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці під час виконання робіт, які виконуються на висоті понад 1,3 метра.

Вказана вище декларація зареєстрована в журналі обліку суб`єктів господарювання у територіальному Управлінні Держпраці у Житомирській області 16.05.2019 за № 168-19. Відтак твердження позивача про те, що роботи на вказаній вище АЗС виконуються на висоті понад 1,3 метра без подання роботодавцем декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці також спростовані в ході розгляду даної справи.

Щодо інших порушень, то суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт їх вчинення та після проведення перевірки ним здійснено заходи, спрямовані на усунення таких порушень, про що повідомлено позивача.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що на час розгляду справи судом відсутні належні та достатні докази наявності перелічених в акті перевірки від 31.03.2021 №529/08-79 порушень ТзОВ «Вест Петрол Маркет» вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей та що усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на АЗС.

Суд зауважує, що з урахуванням частини п`ятої статті 4 Закону №877-V за рішенням суду виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково та цією нормою не передбачено заборону виконання таких робіт. Крім того, позивачем не уточнено, які саме роботи підвищеної небезпеки, експлуатацію яких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на автозаправній станції необхідно заборонити (чи то зупинити).

Суд зазначає, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. Застосування заходів реагування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17, від 28.04.2021 у справі №640/10129/20.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність відповідних порушень, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень. Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду (контролю) стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду (контролю), що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду (контролю) свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду (контролю) своїм рішенням.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт позапланового заходу державного нагляду, який би зафіксував відсутність порушень, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2020 у справі №826/13895/16, від 16.09.2020 у справі №816/4755/15.

На думку суду, Управління Держпраці у Житомирській області як суб`єкт владних повноважень не надало суду достатніх та беззаперечних доказів того, що виявлені під час перевірки порушення на АЗС ТзОВ «Вест Петрол Маркет» за адресою: м. Бердичів, вул. Житомирська, 93/А, є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому суб`єктом владних повноважень не доведено допущення відповідачем усіх порушень, зазначених в акті перевірки від 31.03.2021 №529/08-79, якими обґрунтована необхідність застосування заходів реагування. У свою чергу, станом на день розгляду справи судом установлено, що відповідачем усунуто решту частину виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема вжиття ТзОВ «Вест Петрол Маркет» заходів щодо усунення порушень, а також недоведення відповідачем того факту, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич