Ухвала суду № 100673309, 29.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

29 жовтня 2021 р. Справа № 120/13971/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області; Державної податкової служби України

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Вінницькій області; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст. 5 КАС України.

Аналіз норми п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів.

При перевірці адміністративного позову встановлено, що позивачем зазначено двох відповідачів, а саме: Головне управління ДПС у Вінницькій області та Державну податкову службу України.

Однак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 21.05.2019 за №1167104/41990921 адресована до комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області (яка не є відповідачем у справі), що свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб`єктним складом відповідачів, визначених у позовній заяві.

Таке формулювання змісту позовних вимог суперечить п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відтак, на виконання п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачу слід визначитись із змістом позовних вимог до вказаних у позові відповідачів або за відсутності таких вимог - уточнити суб`єктний склад сторони відповідача.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом оскарження є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 21.05.2019 за №1167104/41990921.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на дотримання процесуальних строків звернення до суду, адже, на його думку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк звернення до суду - 1095 днів з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Щодо твердження позивача про застосування строку звернення до суду - 1095 днів з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, то такі оцінюються критично, з огляду на наступне.

Верховний Суд у постановах від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119, від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС Україниі становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що доказів використання позивачем процедури адміністративного оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до суду не надано, строк звернення до адміністративного суду з позовом з урахуванням ч. 2 ст. 122 КАС України та зазначених висновків Верховного Суду становить шість місяців який обчислюється з дня отримання платником податків оскаржуваних рішень в електронній формі. При цьому відповідне рішення надсилається платнику податків у день його прийняття, а дата надіслання зазначається у квитанції.

Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 21.05.2019 за №1167104/41990921 сплив 21.10.2019.

Однак, позов подано до суду 25.10.2021, тобто із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Так, позивачем в позові не зазначено та не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом.

Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, позивачу встановлюється десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків у спосіб:

- уточнення прохальної частини заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до визначеного складу відповідачів;

- подання заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Вінницькій області; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна