Ухвала суду № 100673270, 29.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

29 жовтня 2021 р. Справа № 120/11811/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури (службова адреса: вул. Гагаріна, 14, м. Тульчин, Вінницька область, 23600) в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради (код ЄДРПОУ 04051141, місцезнаходження: вул. Миколи Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 ; місце проживання: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 , місце проживання: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 , місце проживання: АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_13 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 , місце проживання: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 , місце проживання: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 , АДРЕСА_16 ), ОСОБА_18 (паспорт серії НОМЕР_18 , місце проживання: АДРЕСА_17 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 , місце проживання: АДРЕСА_18 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_20 , місце проживання: АДРЕСА_19 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_21 , місце проживання: АДРЕСА_20 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_22 , місце проживання: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_23 , місце проживання: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_24 , місце проживання: АДРЕСА_22 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_25 , місце проживання: АДРЕСА_23 ), ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_26 , місце проживання: АДРЕСА_24 ), ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_27 , місце проживання: АДРЕСА_25 ), ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_28 , місце проживання: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_29 , місце проживання: АДРЕСА_26 ), ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_30 , місце проживання: АДРЕСА_27 ), ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_31 , місце проживання: АДРЕСА_28 ), ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_32 , місце проживання: АДРЕСА_29 ), ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_33 , місце проживання: АДРЕСА_30 ), ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_34 , місце проживання: АДРЕСА_31 ), ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_35 , місце проживання: АДРЕСА_32 ), ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_36 , місце проживання: АДРЕСА_33 ), ОСОБА_37 (паспорт серії НОМЕР_37 , місце проживання: АДРЕСА_33 ), ОСОБА_38 (РНОКПП НОМЕР_38 , місце проживання: АДРЕСА_34 ), ОСОБА_39 (РНОКПП НОМЕР_39 , місце проживання: АДРЕСА_35 ), ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_40 , місце проживання: АДРЕСА_36 ), ОСОБА_41 (РНОКПП НОМЕР_41 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_42 (РНОКПП НОМЕР_42 , місце проживання: АДРЕСА_37 ), ОСОБА_43 (РНОКПП НОМЕР_43 , місце проживання: АДРЕСА_38 ), ОСОБА_44 (РНОКПП НОМЕР_44 , місце проживання: АДРЕСА_39 ), ОСОБА_45 (РНОКПП НОМЕР_44 , місце проживання: АДРЕСА_39 ), ОСОБА_46 (РНОКПП НОМЕР_45 , місце проживання: АДРЕСА_40 ), ОСОБА_47 (РНОКПП НОМЕР_46 , АДРЕСА_41 ), ОСОБА_48 (РНОКПП НОМЕР_47 , місце проживання: АДРЕСА_42 ), ОСОБА_49 (РНКОПП НОМЕР_48 , місце проживання: АДРЕСА_43 ), ОСОБА_50 (РНОКПП НОМЕР_49 , місце проживання: АДРЕСА_44 ), ОСОБА_51 (РНОКПП НОМЕР_50 , місце проживання: АДРЕСА_45 ),

про визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 поштою до суду надійшла позовна заява керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , про:

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16980/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15611/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.12.2020 за № 2-16985/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_3 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15541/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_4 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.12.2020 за № 2-16984/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_5 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15380/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_6 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15610/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_7 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 20.10.2020 за № 2-15406/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_8 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16977/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_9 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15535/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_10 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15389/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_11 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15391/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_12 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.11.2020 за № 2-16313/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_13 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15398/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_14 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16978/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_15 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-153900/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_16 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15399/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_17 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15392/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_18 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 18.12.2020 за № 2-17093/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_19 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15381/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_20 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.11.2020 за № 2-16310/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_21 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15496/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_22 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.10.2020 за № 2-15447/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_52 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15386/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_24 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15387/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_25 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15412/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_26 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15538/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_27 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15411/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_28 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15408/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_53 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 14.12.2020 за № 2-15449/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_30 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15608/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_31 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 11.12.2020 за № 2-16979/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_32 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15397/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_33 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15609/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_34 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.10.2020 за № 2-15451/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_35 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15378/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_36 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15379/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_37 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15395/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_38 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15606/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_40 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15384/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_40 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15404/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_41 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15388/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_42 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15393/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_43 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 18.12.2020 за № 2-17092/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_44 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 03.11.2020 за № 2-15607/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_45 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15383/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_46 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15533/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_47 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15382/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_48 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 02.11.2020 за № 2-15531/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_49 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 30.10.2020 за № 2-15452/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_50 ";

- визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 29.10.2020 за № 2-15385/15-20-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_51 ".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.02.2001 Кинашівська сільська рада видала державному підприємству "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" державний акт серії І-ВН № 001634 на право постійного користування земельною ділянкою площею 114,2134 га для іншого сільськогосподарського призначення. В подальшому на підставі вказаного державного акта розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

24.02.2016 відділ Держгеокадастру у Тульчинському районі Вінницької області здійснив реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 та земельної ділянки за кадастровим номером 0524382900:002:00:0902 площею 3,5165 га, а 18.04.2016 за вказаним вище державним підприємством було зареєстроване інше речове право – право постійного користування земельними ділянками, форма власності – державна, розпорядник земель – Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

19.08.2020 за результатами електронного аукціону № UA-PS-2020-07-08-000134-3 від 07.08.2020, затвердженого наказом органу приватизації № 864 від 17.08.2020, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та фермерським господарством "Нова Аграрна" укладено договір купівлі-продажу майна малої приватизації, а саме єдиного майнового комплексу державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві", розташованого за адресою: АДРЕСА_46 . При цьому відповідно до розділу 4 зазначеного договору покупець, який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав і обов`язків, крім права постійного користування земельною ділянкою.

17.05.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях прийнято наказ № 690 "Про припинення Державного підприємства по племінній справі в тваринництві" та 18.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Станом на 30.07.2021 ліквідаційний баланс на розгляд регіонального відділення не поданий, а підприємство не ліквідовано.

Водночас, як зазначає прокурор, протягом жовтня-грудня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області видало 51 наказ про надання громадянам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області із земельних ділянок за кадастровим номером 0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 га та за кадастровим номером 0524382900:02:000:0902 площею 3,5165 га.

Разом з тим, на момент видачі відповідачем спірних наказів, вказані земельні ділянки перебували у постійному користуванні державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" на підставі Державного акта серії І-ВН № 001634. Тому обов`язковим було одержання погодження землекористувача на вилучення землі.

Прокурор зазначає, що в ході розслідування кримінального провадження № 42021020000000067 від 23.02.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконної передачі земельних ділянок на території Тульчинської міської ради, було встановлено, що до кожного клопотання про надання дозволу на розробку проекту земелустрою долучалися засвідчені копії номаріальної заяви керівника державного підприємства "Тульчинське виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві" Моркляка Віталія Михайловича від 09.10.2020 про надання згоди на вилчення земельних ділянок площею площею 99,5703 га та площею 3,5165 га, розташованих на території Кинашівської сільської ради (за межами населеного пункту), із земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства згідно з державним актом на постійне користування землею серії I-ВН № 001634 від 23.02.2001, для надання громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Прокурор вважає, що вказана заява подана ОСОБА_27 в порушення приписів ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" та в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки оформлялася з метою надання згоди на вилучення земельних ділянок від підприємства та їх подальшої передачі у власність громадянам, в тому числі самому директору підприємства, його дружині та матері.

Крім того, задовольняючи подані клопотання третіх осіб, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не врахувало, що згода на вилучення земельних ділянок від 09.10.2020 від імені державного підприємства надана Моркляком В.М. з перевищенням повноважень, без погодження з уповноваженим органом управління, а саме Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Таким чином, оскільки спірні накази видані відповідачем з істотним порушенням вимог чинного законодавства, але при цьому є підставою для подальшого вибуття земельних ділянок від законного власника, яким на сьогодні є Тульчинська міська рада, у незаконний спосіб, прокурор в інтересах держави звертається до суду з позовом про визнання їх незаконними і скасування.

Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву керівника Тульчинської окружної прокуратури залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Судом встановлено, що при зверненні до суду прокурор не сплатив судовий збір в розмірі 115770,00 грн. У зв`язку з цим прокурору надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

08.10.2021, у встановлений судом строк, від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі.

Отже, після усунення недоліків позовної заяви, за своїм змістом та формою позов прокурора відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

Щодо підстав звернення прокурора до суду суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України. В силу положень частини третьої та четвертої цієї статті у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Отже, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий – відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень – він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно ("KOROLEV v. RUSSIA" (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; "MENCHINSKAYA v. RUSSIA", № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Також Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (справа "F.W. v. France", № 61517/00, рішення від 31 березня 2005 року, п. 27).

Отже, пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, дають підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Вказана правова позиція неодноразово викладалась у судових рішеннях Верховного Суду, зокрема в ухвалі від 10 липня 2018 року у справі № 812/1689/16 (провадження № К/9901/48550/18), в ухвалі від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17 (провадження № К/9901/48834/18), в постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У всякому разі, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Судом встановлено, що 01.09.2021 керівник Тульчинської окружної прокуратури звернувся до Тульчинського міського голови з листом, в якому Тульчинській міській раді як теперішньому власнику спірних земельних ділянок пропонувалося самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави у цій справи у зв`язку з незаконним, на думку прокурора, наданням Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області дозволів громадянам на розробку проектів земелустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, що загрожує вибуттю з комунальної власності значної площі земель у неправомірний спосіб. Крім того, у разі невжиття таких заходів, керівник окружної прокуратури просив повідомити причини, які перешкоджають самостійно захистити порушені інтереси держави. Також керівник окружної прокуратури зазначив, що у разі невжиття таких заходів окружною прокуратурою буде подано заяву самостійно.

Листом від 07.09.2021 за № 04-06-2868 Тульчинська міська рада повідомила про відсутність можливості самостійно здійснити захист інтересів Тульчинської міської ради шляхом подання 51-го позову до суду у зв`язку з обмеженим фінансуванням видатків бюджету Тульчинської міської територіальної громади у 2021 році на витрати по сплаті судового збору. Відтак міська рада просить Тульчинську окружну прокуратуру вжити заходів із здійснення представництва інтересів держави в особі Тульчинської міської ради у суді щодо скасування спірних наказів.

Таким чином, прокурор зазначає, що Тульчинська міська рада, як уповноважений орган имісцевого самоврядування, не вживає заходів спрямованих на визнання спірних наказів незаконними та їх скасування, чим проявляє бездіяльність щодо захисту інтересів держави. Водночас інтерес держави в особі Тульчинської міської територіальної громади проявляється у збереженні майна та недопущенні вибуття земельних ділянок з комунальної власності у спосіб, не передбачений законом.

Крім того, прокурор звертає увагу, що 15.06.2021 треті особи звернулися на адресу Тульчинської міської ради із заявами, в яких повідомили, що згідно з спірними наказами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області їм надано дозволи на розроблення проектів земелустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. На його підставі розроблено відповідний проект земелустрою. Тому на виконання пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України треті особи повідомляють Тульчинську міську раду про отримання дозволів на розроблення проектів земелустрою щодо відведення земельних ділянок та наголошують, що такі земельні ділянки до 01.01.2023 не можуть бути передані у власність або користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із земелустрою.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що реалізуючи свої представницькі повноваження, керівник Тульчинської окружної прокуратури належним чином обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Також суд погоджується з доводами прокурора на підтримку набуття Тульчинською міською радою статусу позивача у цій адміністративній справі.

Отже, законних підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Крім того, на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд не вбачає достатніх підстав вважати, що прокурор не дотримався строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) розглядати справу, суд враховує положення ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України, відповідно до яких адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В силу вимог п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, вирішується в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позову, характер спірних правовідносин, склад учасників спору, наявність значного публічного інтересу, а також те, що з метою забезпечення правильного і безперешкодного розгляду справи по суті є необхідним проведення підготовчого провадження, суд доходить висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.

Дата підготовчого судового засідання визначається з урахуванням вимог ч. 6 ст. 120, ч. 2 ст. 179 КАС України.

Дата постановлення цієї ухвали обумовлюється тим, що з 11.10.2021 по 26.10.2021 включно головуючий суддя (суддя-доповідач) Сало П.І. перебував у відпустці, що об`єктивно унеможливило вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі протягом п`яти днів з дня надходження заяви прокурора про усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись ст.ст. 12, 32, 49, 171, 248, 256, 257, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , про визнання незаконними та скасування наказів.

2. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити підготовче засідання у справі на 13:00 год 25 листопада 2021 року в залі судових засідань № 1 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

5. Встановити позивачу (прокурору) 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

6. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

7. Встановити третім особам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання пояснень щодо позову з дотриманням правил, встановлених частинами другою-четвертою статті 162 КАС України.

8. Встановити позивачу (прокурору) та відповідачу 3-денний строк з дня отримання пояснень третіх осіб для подання відповіді на такі пояснення.

9. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

10. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович