Рішення № 100673200, 28.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 жовтня 2021 р. Справа № 120/9965/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, як вказує позивач, відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, посилаючись на те, що періоди з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018 на посаді тракториста-машиніста у Бершадській філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" та з 01.12.2018 по 17.06.2021 на посаді тракториста-машиніста у ПрАТ "Зернопродукт МХП" неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки у довідках відсутня печатка, а також відсутні документи, які підтверджують безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві чи тваринництві у вказані періоди.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу протиправними та з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 26.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зокрема, встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

07.09.2021 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву представник відповідача зазначив, страховий стаж позивача становить 32 роки 5 місяців 13 днів, необхідний пільговий стаж за періоду роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства, відповідно до Закону № 1058-IV становить 20 років, натомість пільговий стаж позивача становить 10 років 2 місяці 14 днів. Разом із тим, представник відповідача зазначив, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018 на посаді тракториста-машиніста у Бершадській філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" та з 01.12.2018 по 17.06.2021 на посаді тракториста-машиніста у ПрАТ "Зернопродукт МХП" оскільки у довідках відсутня печатка, а також відсутні документи, які підтверджують безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві чи тваринництві у вказані періоди.

З огляду на викладене, на думку відповідача, відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу.

Ухвалою від 08.10.2021 витребувано у ОСОБА_1 та зобов`язано надати суду у 5-денний термін з дня отримання даної ухвали належним чином завірену копію його ( ОСОБА_1 ) трудової книжки.

22.10.2021 на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2021 позивач надав витребувані судом документи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

26.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058-IV.

Листом від 12.07.2021 № 0200-0204-8/42362 відповідач повідомив, що рішенням від 25.06.2021 №025350005065 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста а також вказав, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018 на посаді тракториста-машиніста у Бершадській філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" та з 01.12.2018 по 17.06.2021 на посаді тракториста-машиніста у ПрАТ "Зернопродукт МХП" оскільки у довідках відсутня печатка, а також відсутні документи, які підтверджують безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві чи тваринництві у вказані періоди.

Позивач, вважаючи такі дії ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправними, за захистом своїх права та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "в" ст.13 України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон №1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Тобто, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, територіальні органи Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

У частині першій статті 48 Кодексу законів про працю України зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, за правилами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що трудова книжка є основним документом який підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження стажу роботи трактористом та безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції надано копію трудової книжки № 32, форми №76.

Зі змісту трудової книжки вбачається, що позивач у періоди з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018 дійсно працював на посаді тракториста-машиніста у Бершадській філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" та з 01.12.2018 по 17.06.2021 на посаді тракториста-машиніста у ПрАТ "Зернопродукт МХП"

Так, судом встановлено, що записи у трудовій книжці № 32, форми №76 містять чіткі відомості про роботу позивача на посаді тракториста-машиніста у спірний період.

Отже, на переконання суду, спірний пільговий стаж з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018, з 29.03.2016 по 30.11.2018 та з 01.12.2018 по 17.06.2021, який просить зарахувати позивач, підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці.

При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в Трудовій книжці позивача, матеріали справи не містять, а остання в судовому порядку недійсною не визнавалась.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до довідок ПрАТ "Зернопродукт МХП" №276 від 29.07.2021 та №277 від 29.07.2021 ОСОБА_1 дійсно працював в оскаржуваний період трактористом-машиністом в ПрАТ "Зернопродукт МХП" і був безпосередньо зайнятим у виробництві с/г продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначений період слід зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгове забезпечення згідно пункту “В” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Довідки видані на підставі наказів з особового складу.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у наданих довідках печатки товариства, як причини для відмови, то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка, відповідно до якої із 05.06.2019 внесені зміни до Статуту ПрАТ "Зернопродукт МХП" у частині використання печатки товариства у господарській діяльності, та відповідно до п.3.4 вказаного Статуту Товариство не використовує у своїй господарській діяльності печатку.

При цьому не використання власником підприємства, установи, організації у своїй господарській діяльності печатки, не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Разом із тим, на працівника не може покладатись відповідальність за вчинення таких дій роботодавцем. Водночас, суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста підтверджуються як трудовою книжкою позивача, так і довідками наданими ПрАТ "Зернопродукт МХП".

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018, з 29.03.2016 по 30.11.2018 та з 01.12.2018 по 17.06.2021, тому такі дії пенсійного органу є протиправними та порушують гарантоване державою право особи на пенсійне забезпечення.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача і похідна вимога зобов`язального характеру підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, за якої принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява №31443/96, рішення від 22.06.2004, п.184).

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Відтак, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Щодо звернення рішення суду до негайного виконання, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Водночас негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення.

Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду:

1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;

2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;

4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Зазначена норма містить вичерпний перелік рішень суду, які підлягають зверненню до негайного виконання.

Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, а саме зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періодів роботи, не є підставою для звернення даного рішення до негайного виконання, оскільки таким рішенням суд фактично зазначає саме про спосіб виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для звернення ухваленого рішення до негайного виконання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи його роботи з 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018 на посаді тракториста-машиніста у Бершадській філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" та з 01.12.2018 по 17.06.2021 на посаді тракториста-машиніста у ПрАТ "Зернопродукт МХП"

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 02.03.2006 по 29.11.2010, з 01.04.2011 по 29.11.2011, з 04.04.2012 по 29.11.2013, з 02.04.2014 по 07.12.2015, з 03.03.2016 по 14.03.2016, з 29.03.2016 по 30.11.2018 на посаді тракториста-машиніста у Бершадській філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" та з 01.12.2018 по 17.06.2021 на посаді тракториста-машиніста у ПрАТ "Зернопродукт МХП".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович