Рішення № 100672738, 19.10.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1770/21Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нагірняк Я.В.,

від відповідача: Фельдман О.А.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Євротрубпласт” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” про стягнення 406 221,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД “Євротрубпласт” (далі – ТОВ “ТД “Євротрубпласт”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” (далі – ТОВ “ВКП “Валді”) 470 221,29 грн заборгованості, з яких 407 479,04 грн основного боргу, 14 001,06 грн інфляційного збільшення, 3 550,09 грн 3% річних та 29 584,09 грн 25% річних відповідно до п.5.1.1 договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 р. позовній заяві ТОВ “ТД “Євротрубпласт” присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/1770/21 та передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Гуту С.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати останню за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.07.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2021 р. відкладено підготовче засідання на 25.08.2021 р.

25.08.2021 р. ТОВ “ВКП “Валді” реалізовано право на подачу відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.09.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.09.2021 р.

22.09.2021 р. ТОВ “ТД “Євротрубпласт” звернулось з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 406 221,29 грн заборгованості, з яких 347 479,04 грн основного боргу, 15 607,01 грн пені, 14 001,06 грн інфляційного збільшенні, 3 550,09 грн 3% річних та 25 584,09 грн 25% річних відповідно до п.5.1.1 Договору. Заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду в судовому засіданні 23.09.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.10.2021 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника ТОВ “ТД “Євротрубпласт” в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку “EаsyCon”.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

19.10.2021 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Звертаючись з позовом до суду ТОВ “ТД “Євротрубпласт” наголошує на тому, що ТОВ “ВКП “Валді” не виконано умови договору від 12.02.2020 р. № 135 та не оплачено вартість отриманого товару у розмірі 347 479,04 грн, у зв`язку з чим нараховано та заявлено до стягнення 15 607,01 грн пені, 14 001,06 грн інфляційного збільшенні, 3550,09 грн 3% річних та 25 584,09 грн 25% річних відповідно до п.5.1.1 Договору.

ТОВ “ВКП “Валді” у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, проте повідомляє суду, що після проведених 08.07.2021 р. з позивачем переговорів 08.07.2021 р. частково погашено заборгованості і перераховано позивачу 60 000,00 грн, у зв`язку з чим основний борг на теперішній час становить 347 479,04 грн.

Враховуючи здійсненну ТОВ “ВКП “Валді” оплату ТОВ “ТД “Євротрубпласт” звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про зменшення розміру позовних вимог.

12.02.2020 р. між ТОВ “ТД “Євротрубпласт” (Постачальник) та ТОВ “ВКП “Валді” (Покупець) укладено договір № 135 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (Товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеному в порядку, передбаченому цим Договором.

Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором (п.5.1 Договору).

У випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Продавець, згідно ч.3 ст.692 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з Покупця проценти за використання чужих коштів в розмірі 25% річних за весь період прострочення оплати (п.5.1.1 Договору).

Сторони зобов`язані щоквартально не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа наступного місяця складати та підписувати акт звірки взаєморозрахунків в двох екземплярах та на підтвердження належного виконання зобов`язань щодо поставки товару по Договору підписувати відповідні акти підтвердження приймання-передачі товару за певний період… (п.5.4 Договору).

Сторони домовились, що акт звірки взаєморозрахунків є неоспорюваним фактом підтвердження здійснення господарської операції між Сторонами, а саме є фактом поставки, передачі, прийняття, оплати Товару (п.5.4.1 Договору).

Приймання-передачу товару здійснюється Сторонами в порядку, встановленому чинним законодавством (п.6.1 Договору).

Кожна із сторін несе відповідальність за невиконання умов даного договору у відповідності із діючим законодавством та цим договором (п.8.1 Договору).

У випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Продавець має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мала бути здійсненна (п.8.3 Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 р., а в частині виконання зобов`язань, що виникли в період дії Договору – до їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу Сторону про своє бажання розірвати Договір, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.12.1 Договору).

В процесі виконання умов договору ТОВ “ТД “Євротрубпласт” як Постачальником поставлено, а ТОВ “ВКП “Валді” як Покупцем прийнято товар на загальну суму 1 338 747,26 грн, що підтверджується видатковими накладними від 02.09.2020 р., від 11.08.2020 р., від 07.08.2020 р., від 29.07.2020 р., від 20.07.2020 р., від 22.06.2020 р., від 04.05.2020 р., від 05.03.2020 р., від 19.02.2020 р. та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 р. по 12.03.2021 р.

При цьому ТОВ “ВКП “Валді” як Покупцем в процесі виконання умов Договору оплачено вартість отриманого товару у сумі 931 268,22 грн до подачі позову, а 60 000,00 грн після подачі.

Договір, видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків підписано повноважним представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на неоплату Покупцем 347 479,04 грн вартості отриманого товару Постачальник звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1,2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 ст.712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу приписами ч.1 ст.265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір.

При цьому ТОВ “ТД “Євротрубпласт” як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено товар на загальну суму 1 338 747,26 грн, що підтверджується дослідженими в описові частині рішення видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків та не заперечується сторонами.

В свою чергу ТОВ “ВКП “Валді” як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість отриманих послуг неоплачено не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.1 ст.530 ЦК України та умов п.5.1 Договору строк виконання відповідних щомісячних зобов`язань на суму 347 479,04 грн настав (931 268,22 грн сплачено до подачі позову, а 60 000,00 грн після; 1338747,26 грн – (931 268,22 грн + 60 000,00 грн) = 347 479,04 грн)

Враховуючи викладене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 347 479,04 грн.

Крім того, ТОВ “ТД “Євротрубпласт” заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ “ВКП “Валді” 15 607,01 грн пені, 14 001,06 грн інфляційного збільшення, 3 550,09 грн 3% річних та 25 584,09 грн 25% річних відповідно до п.5.1.1 Договору.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено у п.8.3 Договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Продавець має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мала бути здійсненна.

В свою чергу п.5.1.1 Договору визначено, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Продавець, згідно ч.3 ст.692 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з Покупця проценти за використання чужих коштів в розмірі 25% річних за весь період прострочення оплати.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки сум пені, інфляційного збільшення, 3% річних та 25% річних відповідно до п.5.1.1 Договору, суд встановив, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам – учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, враховуючи зменшення розміру позовних вимог ТОВ “ТД “Євротрубпласт” має право на звернення з заявою про повернення з Державного бюджету України 960,00 грн в порядку ст.7 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Євротрубпласт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” про стягнення 406 221,29 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” (67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Поліни Осипенко, буд. 41, Код ЄДРПОУ 38302586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Євротрубпласт” (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1, Код ЄДРПОУ 33090871) 347 479/триста сорок сім тисяч чотириста сімдесят дев`ять/грн 04 коп. основного боргу, 15 607/п`ятнадцять тисяч шістсот сім/ грн 01 коп. пені, 14 001/чотирнадцять тисяч одну/грн 06 коп. інфляційних втрат, 3 550/три тисячі п`ятсот п`ятдесят/грн 09 коп. 3% річних, 25 584/двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири/грн 09 коп. 25% річних відповідно до п.5.1.1 Договору та 6093/шість тисяч дев`яносто три/грн 32 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 29 жовтня 2021 р.

Суддя С.Ф. Гут