Рішення № 100672603, 19.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Справа № 915/517/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” (54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 199/1, адреса для листування: 54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців, буд. 301)

до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ”(54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців буд. 301).

про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення грошових коштів,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Скворцов М.О., згідно ордера

від відповідача:Іноземцев Є.С., згідно довіреності

від третьої особи: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

19.04.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”, якою позивач просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” з розгляду актів про порушення, яким було задоволено акт про порушення №10000480 від 20.12.2019, в частині задоволення акту про порушення №10000480 від 20.12.2019 щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” та визначення об`єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача за період з 12.12.2019 по 20.12.2019;

2) стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” 317039,65 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/517/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 14.04.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п. 7 ч. 3 ст. 162, ч. 4 ст. 164 ГПК України , а саме:

1) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

2) до позовної заяви не додано оспорюваного рішення комісії АТ “Миколаївгаз” з розгляду актів про порушення, яким було задоволено акт про порушення №10000480 від 20.12.2019.

Судом також було встановлено, що позивачем не подано до суду разом з позовною заявою клопотання про витребування відповідних доказів у позивача, клопотання про встановлення додаткового строку для надання цього доказу, яке міститься у позовній заяві, не містить терміну, на який позивач просить продовжити цей строк. Також, позивачем не подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, оскільки з матеріалів позовної заяви вбачається, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ”, яке було споживачем послуг з розподілу природного газу №094214D29ТАР066 від 01.06.2016 та первісним боржником за Договором №35А540-3008-20 від 12.05.2020 про переведення боргу, проте позивачем не подано до суду заяви про залучення ТОВ “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в порядку, визначеному ст. 50 ГПК України.

05.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано клопотання про витребування доказів, заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, докази надіслання на їх адреси копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.06.2021, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті.

Зазначеною ухвалою судом також постановлено:

- заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” від 05.05.2021 вх.№ 6784/21 задовольнити;

- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ”;

- клопотання позивача від 05.05.2021 вх. № 6783/21 про витребування доказів задовольнити;

- витребувати у Акціонерного товариства “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “МИКОЛАЇВГАЗ”:

- рішення комісії Акціонерного товариства “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “МИКОЛАЇВГАЗ” (ідентифікаційний код юридичної особи: 05410263, місцезнаходження: 54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159) з розгляду актів про порушення, яким було задоволено акт про порушення №10000480 від 20.12.2019 щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” (ідентифікаційний код юридичної особи: 40470353, місцезнаходження: 54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців, буд. 301) та визначено об`єм необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача за період з 12.12.2019 року по 20.12.2019 року.

- заяву-приєднання №094214D29TAP066 від 01.06.2016 (з додатками), на підставі якої було укладено договір розподілу природного газу між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” (ідентифікаційний код юридичної особи: 40470353, місцезнаходження: 54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців, буд. 301) та Акціонерним товариством “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “МИКОЛАЇВГАЗ” (ідентифікаційний код юридичної особи: 05410263, місцезнаходження: 54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 159).

26.05.2021 на адресу суду від відповідача на виконання ухвали суду від 11.05.2021 надійшов супровідний лист (вх. №8026/21), до якого додано витяг з протоколу засідання 23.01.2020 №3 комісії Акціонерного товариства “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “МИКОЛАЇВГАЗ” з розгляду актів про порушення, яким було задоволено акт про порушення №10000480 від 20.12.2019 щодо споживача ТОВ “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” та копію заяви-приєднання №094214D29TAP066 від 01.06.2016 з додатками.

Відзивом від 01.06.2021 відповідач просить суд у задоволені позову відмовити.

Заперечення відповідача обгрунтовано посиланням на норми ст. ст. 15, 16, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, абз. 63 пункту 4 глави 1 розділу І, пункту 1 глави 1 розділу VI, пункт 6 глави 6 розділу Х, пункт 8 глави 4 розділу ХІ, Кодексу ГРМ, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, якою затверджено Типовий договір розподілу природного газу та мотивовано тим, що між відповідачем та третьою особою було підписано акт звіряння розрахунків від 30.04.2020, яким сторони погодили остаточний розмір заборгованості третьої особи за договором розподілу природного газу цей розмір заборгованості було визнано третьою особою без заперечень. Між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов`язання щодо виконання умов Договору про переведення боргу, згідно якого позивач за третю особу зобов`язався до 01.08.2020 оплатити відповідачеві узгоджену сторонами суму заборгованості за договором про надання послуг з розподілу природного газу і в якості оплати за прийняття боргу отримати від третьої особи ту ж саму суму, але в строк до 31.12.2020 року. Позивач неодноразово листами від 01.06.2020, 11.06.2020, 07.08.2020 звертався до відповідача із пропозицією реструктуризації заборгованості за Договором про переведення боргу. Позивачем добровільно виконано умови Договору про переведення боргу, адже на виконання його умов позивачем відповідачу в строк до 01.08.2020 було перераховано 110402,55 грн, за період з 11.08.2020 по 02.11.2020 - 92039,65 грн, а в період з 15.03.2021 по 17.03.2021 заборгованість була остаточно погашена. Через п`ять днів після остаточного виконання позивачем умов Договору про переведення боргу, останній «вирішив перевірити законність донарахування Оператором ГРМ необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу». Але, згідно умов пункту 6.2. Договору про переведення боргу, на момент «перевірки» дія Договору закінчилася. 20.12.2019 на об`єкті газоспоживання третьої особи, розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 301, відповідачем під час перевірки вузла обліку у присутності представника позивача Богзи С.В. було складено акт про порушення №10000480, у зв`язку із роботою ВОГ в позаштатному режимі, а саме повідомлення про порушення в роботі ЗВТ, а саме фіксація коректором перевищення верхньої межі витрати газу. На підставі відповідного протоколу №54002.2.1.2.1.2.-57-35721-1219 від 20.12.2019 лічильник газу КУРС 01 G 250 АЗ, заводський номер 15096, було демонтовано та направлено на позачергову повірку. За результатами проведеної позачергової повірки (довідка про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ № 376/371 від 10.01.2020), наданий на позачергову повірку лічильник газу визнано непридатним для подальшого застосування у зв`язку із тим, що основна відносна похибка перевищує межи допустимих значень, що в свою чергу свідчить про наявність ознак порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання. У зв`язку з зазначеним відповідачем вірно застосовано підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, на необхідність використання якого посилається позивач, повинен застосовуватися якщо лічильник проходить позачергову чи експертну повірку і саме в цьому випадку об`єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за фактичний час тривалості аварійної/ позаштатної ситуації. Посилання позивача на правову позицію наведену у постанові ВС КГС від 02.12.2020 року у справі 906/962/18 спростовуються обставинами справи 915/517/21, які є такими, що суперечать наведеним висновкам, У справі 915/517/21 є докази надані позивачем - Звіт з коректора за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 року, якій містить повідомлення, пов`язані з роботою. лічильника у позаштатному режимі. Протокол про направлення газового лічильника КУРС С 250 АЗ, заводський номер 15096, на позачергову повірку складено 20.12.2019 року, а повірка була проведена тільки 10.01.2020 року, що свідчить про грубе порушення строку проведення позачергової повірки. Обгрунтування позивача не відповідають дійсності. Відповідно до протоколу № 54002 2.1 2.1.2.-57-35721-1219 від 20.12.2019 лічильник газу КУРС 01G 250 АЗ, заводський номер 15096 було демонтовано запаковано в пакет, якій в свою чергу опломбовано пломбою С42938023 та залишено у третьої особи як відповідальної за його доставку на позачергову повірку. Третя особа доставила лічильник на позачергову повірку 10.01.2020 року, в той же день її було проведено. Твердження позивача про те, що в Акті про порушення №10000480 від 20.12.2019 відповідачем не вказано, який вид порушення встановлено, обставини і суть порушення, спростовуються змістом вказаного Акту про порушення, в якому представником відповідача вказано вид, обставини та суть порушення - розділ ХІ, глава 2 пункт 3 підпункт 1 (повідомлення про порушення в роботі ЗВТ, а саме фіксація коректором перевищення верхньої межі витрати газу). Відповідно до вказаної норми Кодексу ГРМ, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно відноситься до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових, які кваліфікуються як «не з вини споживача», але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу. Посилання позивача на необхідність складання акту про порушення тільки трьома представниками відповідача, спростовується п. 2 гл. 5 р. ХІ Кодексу ГРМ, згідно якого, Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Стосовно посилання позивача на відсутність при проведенні засідання комісії з розгляду акту про порушення представника НКРЕКП, Кодекс ГРМ не містить норми яка б зобов`язувала відповідача запрошувати представника НКРЕКП на кожне засіданні комісії. Відповідач не може впливати на можливість прибуття представника контролюючого органу - НКРЕКП на відповідне засідання комісії з розгляду актів про порушення. Але, у випадку якщо б позивач звернувся з таким листом безпосередньо до Регулятора, можливо останній і забезпечив б участь свого представника на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. посилання Позивача на п. 8 гл. 4 р. ХІ Кодексу ГРС є недоречним, адже будь яке механічне пошкодження лічильника не встановлено.

07.06.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.07.2021 о 10:00 год.

02.07.2021 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, якою позивач вважає заперечення відповідача безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Зокрема, позивач зазначає, що в рамках спірних правовідносин акт звіряння взаємних розрахунків від 30.04.2020 виступає саме технічним (фіксуючим) документом та не може слугувати належним доказом правомірності здійснення відповідачем спірного донарахування природного газу.

На думку позивача, посилання відповідача на підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ є безпідставним, адже перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу внаслідок несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи, має здійснюватися відповідно до вимог спеціальної норми – підпункту 2 пункту 4 гласи 4 розділу ХІ Кодексу. Правова позиція відповідача в частині тлумачення підпункту 2 пункту 4 гласи 4 розділу ХІ Кодексу, полягає у можливості застосування цього пункту лише у разі невизнання лічильника газу непридатним, спростовується положеннями самого Кодексу. Так, абз. 6 пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу передбачає, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) не буде підтверджено факт його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. Стосовно строків проведення позачергової повірки лічильника газу позивач зазначає, що відповідач не додає до відзиву доказів доставки третьою особою лічильника газу на позачергову повірку з порушенням встановленого Кодексом строку або неприбуття споживача на позачергову повірку лічильника газу, що свідчить про недоведеність цих обставин. Щодо порушення відповідачем вимог до оформлення акту про порушення позивач зазначає, що наведене в Акті про порушення №10000480 від 20.12.2019 формулювання суті порушення (фіксація коректором перевищення верхньої межі витрати газу) доцільно було кваліфікувати за порушення, передбачене підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу – фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно, а саме: не конкретизовано вид порушення та невірно встановлено обставини і суть порушення. Відповідачем не додано до відзиву жодних доказів, які б підтверджували факт запрошення уповноваженого представника Оператора ГРМ для участі на постійній основі у складі комісії та вказували на остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення.

Враховуючи наявну інформацію щодо реквізитів оскаржуваного рішення ТОВ “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги, які викладені у прохальній частині цієї відповіді на відзив, в саме:

1) визнати незаконним та скасувати рішення постійно діючої комісії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” по розгляду Актів про порушення, оформлене протоколом від 23.01.2020 №3 в частині задоволення Акту про порушення №10000480 від 20.12.2019 щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” та визначення об`єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача за період з 12.12.2019 по 20.12.2019;

2) стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” 317039,65 грн.

05.07.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення розгляду справи на 27.08.2021 о 10:20 год.

20.08.2021 відповідачем подано суду заперечення на відповідь на відзив.

На думку відповідача, дії позивача по зверненню до господарського суду із позовом про повернення перерахованої позивачем відповідачеві суми заборгованості третьої особи за договором та подальше отримання цієї ж суми від третьої особи в якості плати за прийняття боргу, свідчить про порушення позивачем принципу заборони суперечливої поведінки та зловживання цивільними правами.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно, на підставі власного тлумачення, кваліфіковано порушення за ознаками пп.2 п.4 гл. 4 р.ХІ Кодексу ГРМ.

Щодо строків проведення позачергової повірки лічильника газу відповідач зазначає, що саме позивач у позовній заяві посилається на факт порушення строку проведення позачергової повірки лічильника, при тому, що обов`язок доставити на повірку ЗВТ було покладено на третю особу, що підтверджується протоколом від 20.12.2019.

27.08.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 13.09.2021 об 11:00 год.

13.09.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 20.09.2021 судове засідання у справі призначено на 19.10.2021.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні представник представники сторін підтримали правові позиції, викладені у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 19.10.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

12.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬЕКОГАЗ» (далі - «ТОВ «Південьекогаз», «Первісний боржник» або «Споживач»), Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ» (далі - «ТОВ «Південьгаззбут», «Новий боржник» або «Позивач») та Акціонерним товариством «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «МИКОЛАІВГАЗ» (далі - «АТ «Миколаївгаз», «Оператор ГРМ», «Кредитор» або «Відповідач») було укладено договір про переведення боргу № 35А540-3008-20 від 12.05.2020 (далі - «Договір про переведення боргу»).

Пунктом 1.1. Договору про переведення боргу визначено, що цим Договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із Договору про надання послуг з розподілу природного газу № 094214D29ТАР066 від 01.06.2016, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (далі - «Основний договір», «Договір розподілу»).

Згідно з пунктом 1.2. Договору про переведення боргу, Первісний боржник переводить на Нового боржника основний борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 427442,20 грн, що виник на підставі Основного договору станом на 30.04.2020.

Пунктом 1.3. Договору про переведення боргу встановлено, що Новий боржник повинен оплатити Кредитору загальну суму заборгованості, зазначену в п. 1.2 цього Договору у термін до 1 серпня 2020 року, або в інші строки за узгодженням з кредитором.

Згідно з п. 4.2 Договору про переведення боргу, Первісний боржник зобов`язується передати Новому боржнику до 10 травня 2020 року документи (їхні засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог Кредитора за Основним договором.

На виконання цієї умови Договору про переведення боргу Первісний боржник передав Новому боржнику Акт звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2020 р. - квітень 2020 р. між АТ «Миколаївгаз» та ТОВ «Південьекогаз» від 30.04.2020, підписаного представниками АТ «Миколаївгаз» та ТОВ «Південьекогаз», за яким станом на 30.04.2020 заборгованість на користь АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «МИКОЛАІВГАЗ» становить 427442,20 грн., з яких: 110402,55 грн - заборгованість за послуги, надані АТ «Миколаївгаз» Первісному боржнику за Договором розподілу та 317039,65 грн - сума вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

16.01.2021 ТОВ «Південьгаззбут» отримало лист АТ «Миколаївгаз» №54003.1-СЛ- 1097-0121 від 16.01.2021, зі змісту якого вбачається, що у разі невиконання умов Договору про переведення боргу щодо сплати наявної заборгованості, розподіл природного газу ТОВ «Південьгаззбут» буде припинено (обмежено) в примусовому порядку.

Листом за вих. №6/4 від 19.01.2021 ТОВ «Південьгаззбут» повідомило АТ «Миколаївгаз», що виконує умови Договору розподілу №42АР540-3098-20 від 15.05.2020 щодо сплати вартості послуги з розподілу у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором, що вказує на відсутність підстав для припинення (обмеження) розподілу природного газу через наявну заборгованість за Договором про переведення боргу.

Листом від 09.02.2021 №540-ЛВ-2794-0221 АТ «Миколаївгаз» повторно повідомило про наявність заборгованості за Договором про переведення боргу та наголосило на примусовому припиненні (обмеженні) розподілу газу у разі невиконання цієї вимоги.

ТОВ «Південьгаззбут» здійснило оплату за Договором про переведення боргу на користь АТ «Миколаївгаз» грошові кошти у розмірі 427442,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №101 від 14.07.2020 на суму 10402,55 грн; №3 від 16.07.2020 на суму 1500,00 грн; №110 від 16.07.2020 на суму 48500,00 грн; №114 від 17.07.2020 на суму 22000,00 грн; №4 від 17.07.2020 на суму 1000,00 грн; №116 від 20.07.2020 на суму 27000,00 грн; №178 від 11.08.2020 на суму 17039,65 грн; №217 від 25.08.2020 на суму 20000,00 грн; №38 від 17.09.2020 на суму 10000,00 грн; №40 від 18.09.2020 на суму 10000,00 грн; №52 від 24.09.2020 на суму 5000,00 грн; №85 від 12.10.2020 на суму 5000,00 грн; №92 від 16.10.2020 на суму 5000,00 грн; №105 від 26.10.2020 на суму 5000,00 грн; №119 від 02.11.2020 на суму 15000,00 грн; №139 від 15.03.2021 на суму 11000,00 грн; №140 від 15.03.2021 на суму 50000,00 грн; №142 від 16.03.2021 на суму 3000,00 грн; №143 від 16.03.2021 на суму 30000,00 грн; №144 від 16.03.2021 на суму 50 000,00 грн; №145 від 17.03.2021 на суму 30000,00 грн; №146 від 17.03.2021 на суму 51000,00 грн.

Листом за вих. 18.03/1 від 18.03.2021 ТОВ «Південьгаззбут» повідомило АТ «Миколаївгаз», що здійснена оплата не свідчить про згоду ТОВ «Південьгаззбут» з сумою боргу за Договором про переведення боргу.

Відповідно до п. 3.1 Договору про переведення боргу, Новий боржник має право висувати проти вимог Кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між Кредитором і Первісним боржником.

З метою перевірки законності донарахування Оператором ГРМ необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу представник позивача звернувся до АТ «Миколаївгаз» із адвокатським запитом від 22.03.2021 про надання інформації та документів стосовно порушення, виявленого в роботі лічильника газу на об`єкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 301, про що складено акт про порушення №10000480 від 20.12.2019.

У відповідь на адвокатський запит вих. №б/н від 22.03.2021 АТ «Миколаївгаз» у своєму листі № 54001.1-ЛВ-6582-0321 від 29.03.2021 повідомило, що не має можливості надати запитувану інформацію та документи, тому що вони є конфіденційними та можуть бути поширені за бажанням відповідної особи (ТОВ «Південьекогаз»).

Правовідносини між ТОВ «Південьекогаз» та АТ «Миколаївгаз» було формлено 01.06.2016 шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №094214В29ТАР066 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с.115).

12.12.2019 на об`єкті ТОВ «Південьекогаз» за адресою: м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 301 (далі - «Об`єкт»), представниками АТ «Миколаївгаз» було виконано заміну газового лічильника та встановлено газовий лічильник КУРС-01 G 250 АЗ, заводський номер 15096, що підтверджується актом технічної перевірки вузла обліку від 12.12.2019 року.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №363/14 205 від 11.12.2019 лічильник КУРС-01 G 250 АЗ, заводський номер 15096 пройшов повірку та був придатним до використання, що підтверджується протоколом повірки лічильника газу №386 від 11.12.2019 (а.с. 52-54).

Листом за вих. № П/2019/21 від 17.12.2019 ТОВ «Південьекогаз» повідомило АТ «Миколаївгаз» (вх. № СЛ-12765-54009-1219 від 17.12.2019), що з 12.12.2019 відбувається некоректна передача інформації за допомогою засобів дистанційної передачі даних, а саме: показник значно перевищує фактичне споживання газу (а.с.56).

20.12.2019 представниками АТ «Миколаївгаз» на об`єкті Споживача було виявлено порушення в роботі лічильника газу, а саме: «Розділ XI Глава 2 пункт 3 пп. 1 (повідомлення про порушення в роботі ЗВТ, а саме фіксація коректором перевищення верхньої межі витрати газу», про що складено акт про порушення №10000480 від 20.12.2019 (а.с.59).

Відповідно до протоколу № 54002.2.1.2.1.2.-37-35721-1219 від 20.12.2019 про направлення ЗВТ на позачергову повірку лічильник газу КУРС-01 G 250 АЗ, заводський номер 15096, було замінено та направлено на позачергову повірку. Відповідальним за доставку ЗВТ на повірку визначено споживача - ТОВ «Південьекогаз» (а.с.60).

За результатами позачергової повірки зазначений лічильник був визнаний непридатним, що підтверджується довідкою про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №376/371 від 10.01.2020 та протоколом повірки лічильника газу №1 від 10.01.2020 (а.с.63-64).

23.01.2020 постійно діючою робочою комісією по розгляду Актів про порушення розглянуто акт про порушення №10000480 від 20.12.2019 та вирішено акт задовольнити, нарахування провести згідно Кодексу (витяг з протоколу, а.с.114).

Листом від 11.02.2020 вих. №54003.1-СЛ-5860-0220 АТ «Миколаївгаз» повідомило ТОВ «Південьекогаз» про здійснення донарахування споживання природного газу в об`ємі 87 408,3 куб. м на суму 675 018,80 грн на підставі акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості №02-01/20, просило підписати акт наданих послуг №МКП80003159 від 31.01.2020 та оплатити рахунок на оплату №60003504 від 31.01.2020.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірне донараховано об`єм необлікованого природного газу, застосовано підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, грубо порушено строки проведення позачергової повірки, порушено порядок оформлення акту про порушення (не вказано, який вид порушення встановлено, обставини і суть порушення, акт підписано лише двома представниками Оператора ГРМ), а також порушено порядок розгляду акту (відсутній уповноважений представник регулятора).

Предметом спору у справі є визнання незаконним та скасування рішення постійно діючої комісії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” по розгляду Актів про порушення, оформленого протоколом від 23.01.2020 №3 в частині задоволення Акту про порушення №10000480 від 20.12.2019 щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” та визначення об`єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача за період з 12.12.2019 по 20.12.2019, а також стягнення з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” 317039,65 грн.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1. ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1. ст. 522 Цивільного кодексу України, новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Отже, право нового боржника у зобов`язанні за своїм змістом не може бути відмінним від відповідного права первісного боржника.

Вимога кредитора - Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” в частині сплати 675018,80 грн. заборгованості за донарахований обсяг споживання природного газу в об`ємі 87408,3 куб.м виникла на підставі акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості №02-01/20 з 12.12.2019 по 20.12.2019, тобто до укладення первісним боржником договору про переведення боргу, а отже право на оскарження відповідного рішення постійно діючої комісії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” по розгляду Актів про порушення, оформленого протоколом від 23.01.2020 №3 в частині задоволення Акту про порушення №10000480 від 20.12.2019 щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ” та визначення об`єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача за період з 12.12.2019 по 20.12.2019 та спростування відповідного обов`язку мав первісний боржник.

Разом з тим, первісним боржником - третьою особою не було висунуто заперечень проти вимог кредитора.

Отже, враховуючи, що право позивача як нового боржника, визначене ст. 522 ЦК є обмеженим відносинами між кредитором і первісним боржником, зміст відповідного права нового боржника є тотожнім праву первісного, а тому у зв`язку з укладенням договору про переведення боргу та обставинами його сплати, воно вважається прийнятим новим боржником без заперечень щодо підстав його виникнення.

В контексті обсягу прав та обов`язків, які передано позивачеві, господарський суд зазначає, що як витікає з предмету договору про переведення боргу від 12.05.2020, у нового боржника – позивача виник безумовний обов`язок сплатити на користь кредитора чітко визначену суму коштів у встановлений строк.

При цьому, обсяг його прав за цим правочином складається виключно з сукупності прав, спрямованих на забезпечення виконання обов`язку, якому вони кореспондують. Позивач не набув ані прав споживача за первісним договором, укладеним між ТОВ «Південьекогаз» та АТ «Миколаївгаз» 01.06.2016 шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №094214В29ТАР066 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), ані інших прав відносно первісного кредитора, прямо не визначених договором про переведення боргу.

Внаслідок наведеного, можлива неправомірність будь-яких дій або рішень Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” при здійсненні останнім обов`язків, визначених первісним договором та Кодексом ГРМ, не впливає на права та законні інтереси позивача, набуті ним на підставі договору про переведення боргу.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Згідно з ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, суб`єктів, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

У розумінні приписів статтей 203, 215 Цивільного кодексу України, оспорювати правочин чи його частину може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом

Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2018 року у справі № 910/15453/17.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін “порушене право”, який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття “охоронюваний законом інтерес”. При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття “охоронюваний законом інтерес” означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а та від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17.

Надаючи оцінку всім доводам, сторін у справі, господарський суд встановлює наступне.

В обґрунтування позову позивач посилається на підпункт 2 пункту 4 глави 4 Кодексу ГРМ, згідно якого у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:

2) у разі якщо при вимірюванні лічильником газу або звужуючим пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об`єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2019 на об`єкті газоспоживання ТОВ «ПІВДЕНЬЕКОГАЗ», розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 301, відповідачем під час перевірки вузла обліку у присутності представника позивача Богзи С.В. було складено акт про порушення №10000480, яким встановлено порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу, а саме повідомлення про порушення в роботі ЗВТ, а саме фіксація коректором перевищення верхньої межі витрати газу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать:

1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

На підставі відповідного протоколу №54002.2.1.2.1.2.-57-35721-1219 від 20.12.2019 лічильник газу КУРС-01 G 250 АЗ, заводський номер 15096, було демонтовано, запаковано в пакет, опломбовано пломбою С42938023 та залишено у третьої особи як відповідальної за його доставку на позачергову повірку.

Лічильник було доставлено на повірку 10.01.2020.

За результатами проведеної позачергової повірки лічильник газу визнано непридатним для подальшого застосування у зв`язку із тим, що основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень, про що свідчить довідка ДП «Миколаївстандартметрологія» № 376/371 від 10.01.2020 та протокол повірки лічильника газу №1 від 10.01.2020 (а.с.63-64).

23.01.2020 постійно діючою робочою комісією по розгляду Актів про порушення розглянуто акт про порушення №10000480 від 20.12.2019 та вирішено акт задовольнити, нарахування провести згідно Кодексу (витяг з протоколу, а.с.114).

Відповідно до акту-розрахунку №02-01/20 необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості у зв`язку з позаштатним режимом роботи ЗВТ споживачеві донараховано споживання природного газу в об`ємі 87408,3 куб.м на суму 675018,80 грн (а.с.67-68).

Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного вузла обліку газу, зокрема, включає:

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:

1) при визначенні лічильника газу непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Посилання позивача у позові на необхідність використання підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу суд вважає безпідставним, оскільки вказаний підпункт повинен застосовуватися якщо лічильник проходить позачергову чи експертну повірку і саме в цьому випадку об`єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за фактичний час тривалості аварійної/ позаштатної ситуації.

Посилання позивача на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі 906/962/18 спростовуються обставинами справи 915/517/21, які є такими, що суперечать викладеним у постанові висновкам.

Так, в п. 8.24 постанови зазначено: “Отже за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку спожива чу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

8.25. Водночас, наявність у звітах коректора Відповідача відповідних повідомлень, пов `язаних з роботою лічильника у позаштатному режимі, судами не встановлено та про їх наявність сторони у справі не стверджували”.

Натомість, в матеріалах справи №915/517/21 наявний Звіт з коректора за період з 01.12.2019 по 31.12.2019, який містить повідомлення, пов`язані з роботою лічильника у позаштатному режимі (а.с.61-62).

Таким чином, враховуючи, що за результатами проведеної позачергової повірки лічильник газу КУРС-01 G 250 АЗ, заводський номер 15096 визнано непридатним для подальшого застосування, у зв`язку із тим, що основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень, що в свою чергу свідчить про наявність ознак порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, суд вважає правомірним застосування відповідачем підпункт 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу при здійсненні перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу.

У позовній заяві позивач також зазначає, що за приписами пункту 5 глави 11 розділу X (Особливості приладового обліку природного газу) Кодексу, позачергова або експертна повірка має бути проведена протягом не більше десяти робочих днів з дати складання протоколу про направлення на позачергову чи експертну повірку або з дати отримання споживачем (суміжним суб`єктом ринку газу) листа Оператора ГРМ про проведення повірки (якщо ініціатором був Оператор ГРМ), або з дати отримання Оператором ГРМ заяви споживача (суміжного суб`єкта ринку газу), якщо ініціатором був споживач. Водночас, протокол про направлення газового лічильника КУРС G 250 АЗ, заводський номер 15096, на позачергову повірку складено 20.12.2019, а повірка була проведена тільки 10.01.2020, що свідчить про грубе порушення строку проведення поза чергової повірки.

Відповідно до протоколу №54002.2.1.2.1.2.-57-35721-1219 від 20.12.2019 щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку, лічильник газу КУРС-01 G 250 АЗ, заводський номер 15096, було демонтовано, запаковано в пакет, опломбовано пломбою С42938023 та обов`язок доставити на повірку ЗВТ за адресою: вул. Погранична, 159 було покладено на споживача - ТОВ “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ”.

Доказів доставки споживачем лічильника газу на повірку раніше 10.01.2020 та зволікання виконання роботи з повірки матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що в Акті про порушення №10000480 від 20.12.2019

Відповідачем не вказано, який вид порушення встановлено, обставини і суть

порушення.

Твердження позивача стосовно того, що в Акті про порушення №10000480 від 20.12.2019 відповідачем не вказано, який вид порушення встановлено, обставини і суть порушення, спростовуються змістом вказаного Акту, в якому представником відповідача вказано вид, обставини та суть порушення - розділ ХІ, глава 2 пункт 3 підпункт 1 (повідомлення про порушення в роботі ЗВТ, а саме фіксація коректором перевищення верхньої межі витрати газу).

Відповідно до вказаної норми Кодексу ГРМ, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно відноситься до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як “не з вини споживача”), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу

Посилання позивача на необхідність складання акту про порушення тільки трьома представниками відповідача, спростовується наприклад: пунктом 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, згідно якого, Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Щодо посилання позивача на відсутність при проведенні засідання комісії з розгляду акту про порушення представника НКРЕКП.

Кодекс ГРМ не містить норми, яка б зобов`язувала відповідача запрошувати представника НКРЕКП на кожне засіданні комісії. Відповідач не може впливати на можливість прибуття представника контролюючого органу - НКРЕКП на відповідне засідання комісії з розгляду актів про порушення.

Позивач посилається також на пункт 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, як на підставу, яка забороняє відповідачу проводити донарахування обсягів природного газу.

Відповідно до вказаного пункту Кодексу ГРМ, у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

Відповідно до абз. 63 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, пошкодження ЗВТ/лічильника газу - механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання.

Позивач зазначає, що 17.12.2020 третя особа письмово повідомила відповідача листом від 17.12.2019 № П/2019/21 про некоректну передачу інформації за допомогою засобів дистанційної передачі даних (показник значно перевищував фактичне споживання газу), але вказаний лист не містить повідомлення про пошкодження лічильника.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги результати проведеної позачергової повірки, посилання позивача на пункт 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ є безпідставним, адже будь-яке механічне пошкодження лічильника не встановлено.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості №02-01/20 та Акт наданих послуг № МКП80003159 від 31.01.2020 не підписувались третьою особою, що свідчить про її незгоду з нарахованими позивачем спірними об`ємами природного газу. До того ж, про свою незгоду з сумою боргу за Договором про переведення боргу позивач повідомляв відповідача у листі-протесті за вих. № 18.03/1 від 18.03.2021.

Твердження позивача спростовується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 916/2403/18 а саме: “7.7. Разом з тим Суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. частина перша статті 11ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17”.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та третьою особою було підписано Акт звіряння розрахунків від 30.04.2020, згідно якого сторони погодили остаточний розмір заборгованості третьої особи за Договором розподілу природного газу і цей розмір заборгованості було визнано третьою особою без заперечень.

Крім того, третьою особою на адресу відповідача було направлено лист від 30.04.2020 № 3011 з проханням надання згоди на переведення боргу на позивача, що також свідчить про визнання заборгованості.

Позивач також звертався до відповідача з листами від 01.06.2020, 11.06.2020, 07.08.2020 із пропозицією реструктуризації заборгованості за Договором про переведення боргу та здійснив повну оплату заборгованості за Договором переведення боргу до моменту повідомлення про незгоду із заборгованістю.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 177-185, 196, 201-221, 231, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволені позову.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3.Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ” (54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 199/1, адреса для листування: 54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців, буд. 301)

відповідач: Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” (54000, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬЕКОГАЗ”(54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців буд. 301).

Повний текст судового рішення складено і підписано 29.10.2021.

Суддя В.О.Ржепецький