
Справа № 428/9876/21
Кримінальне провадження № 1-кп/428/1037/2021
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2021 року м.Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бойко Н.В.,
за участю прокурора Гринченко Д.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання Соха К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021131370000815 від 16.08.2021 року, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, на утриманні не має малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
07 серпня 2021 року, приблизно о 16 годині 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходився у супермаркеті «Велика Кишеня» ТОВ «ФУДКОМ», який розташований у приміщенні Торгівельного центру «Кристал» за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників 23б.
Знаходячись у торговому залі магазину у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, останній, діючи, умисно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому перешкодити, з торгівельних вітрин магазину шляхом вільного доступу таємно викрав продукцію магазину, а саме: окуляри сонцезахисні в корпусі чорного кольору TR-07 (виробник «Аймон Групп Лімітед», крахна-виробник Гонконг, Китай, артикул «82035025011»), вартістю 99 грн. 99 коп., ароматизатор пробковий торгівельної марки «Areon» артикул Fresko Vanilla Black FRTN31 об`ємом 60 мл вартістю 52 грн. 33 коп., соус торгівельної марки «Tabasko» артикул Habanero Sauce об`ємом 60 мл. вартістю 162 грн. 97 коп., після чого з метою укриття викраденого товару від продавців та охорони поклав зазначені товари до сумки, яка знаходилася при ньому.
Після цього ОСОБА_1 , не розплатившись на касі за вказаний товар, який був схований у сумці, місце вчинення кримінального правопорушення покинув, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ФУДКОМ», код ЄДРПОУ 40982829, в особі представника потерпілого – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду, згідно висновку судово – товарознавчої експертизи від 27.08.2021, на загальну суму 315 гривень 29 копійок.
Вказаними умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.185 ч.1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.185 ч.1 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом дізнання кримінального проступку, викладеного в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що 07 серпня 2021 року він знаходився у супермаркеті «Велика Кишеня». Знаходячись у торговому залі магазину він з торгівельної вітрини викрав окуляри сонцезахисні, ароматизатор, соус торгівельної марки «Tabasko», поклав викрадене до сумки. Після цього він не розплатився на касі за вказаний товар та вийшов з магазину. Матеріальну шкоду відшкодував частково. У скоєному щиро кається.
Представник потерпілого Ларін І.М. про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом дізнання кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, він не є інвалідом, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, обставин, які пом"якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, виходячи з обставин вчиненого проступку, тяжкості його наслідків, беручи до уваги, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована частково, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі.
Обмежень до застосування обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, згідно до ст.61 ч.3 КК України судом не встановлено.
Із постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23.01.2014 року (справа № 5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст..65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, враховуючи поведінку обвинуваченого, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, при цьому не намагаючись нічого спотворити, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/9622-ТВ від 27.08.2021 року, вартість якої згідно довідки №Д-19/113-21/9622-ТВ від 27.08.2021 року становить 858,10 грн. підлягають стягненю з обвинуваченого.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст.368-370,373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: оптичний носій інформації диск DVD-R 700 Mb - зберігати у матеріалах кримінального провадження, чоловічі солнцезахисні окуляри в корпусі чорного кольору, ароматизатор пробковий «areon» - залишити власнику ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-21/9622-ТВ від 27.08.2021 року, у сумі 858 (вісімсот п"ятдесят вісім) гривень 10 копійок.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя Н.В.Бойко
Судове рішення № 100670621, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 29.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/9876/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: