Рішення № 100669978, 30.09.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2312/21

2/214/2105/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання - Гливук М.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»,

третя особа-1 - Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна,

третя особа-2 - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Вовка Михайла Вадимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

Представники сторін:

від позивача - адвокат Вовк М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Вовк М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 26 березня 2021 року, в якій просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 лютого 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований в реєстрі за №3250, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором №676909-А від 14 жовтня 2019 року за період з 26 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року в розмірі 9 219 грн. 12 коп.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу - 5 000 грн. 00 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. перебуває виконавче провадження №63878955 з примусового виконання виконавчого напису №3250 від 23 лютого 2021 року, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості, яка складає 9 219 грн. 12 коп.

Так, у виконавчому написі №3250 від 23 лютого 2021 року, що виданий приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіню Я.В. зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за Кредитним договором №7676909-А від 14 жовтня 2019 року укладеного з ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником якого є відповідач по справі. Стягнення заборгованості проводиться за період з 26 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року, при цьому сума заборгованості складає 9 219 грн. 12 коп., яка включає: прострочену заборгованість за сумою кредиту - 3 499 грн. 22 коп.; прострочену заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 3 987 грн. 40 коп.; строкову заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн.; строкову заборгованість за комісією - 0,00 грн.; строкову заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн.; строкову заборгованість за штрафами і пенями - 1 732 грн. 50 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь стягувача, а загальна сума, яка підлягає стягненню становить 9 219 грн. 12 коп.

На думку представника позивача, оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Відтак, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус не пересвідчився в наявності повідомлення ОСОБА_1 з боку ТОВ «Фінфорс» щодо наявності заборгованості, як і не встановив безспірність такого боргу, чим порушив п.п.2.3 п.2, п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат». До того ж кредитний договір №676909-А від 14 жовтня 2019 року не був посвідчений в нотаріальній формі, оскільки формально є електронним документом, підписаним за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Роздрукований за допомогою засобів копіювальної техніки електронний документ - кредитний договір №676909 від 14 жовтня 2019 року не є оригіналом електронного документу в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» або його візуальним поданням на папері, оскільки не містить обов`язкові реквізити електронного документу. Окрім того, зі змісту оспорюваного виконавчого напису не можливо встановити, в якій саме формі стягувачем надавався кредитний договір для вчинення напису.

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року позов прийнято до провадження із призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вовка М.В. надійшла заява про розгляд справи без їх з позивачем участі. Пред`явлені вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача та її представника проти заочного розгляду справи.

В ході розгляду справи: ухвалою суду від 31 березня 2021 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вовка М.В. про забезпечення позову; ухвалою суду від 24 червня 2021 року задоволено частково клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вовка М.В. про витребування доказів - у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. засвідченої копії нотаріальної справи про вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 14 жовтня 2019 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №676909-А (а.с 11-12), за умовами якого банк надав позичальникові кредит в загальному розмірі 3 000 грн. 00 коп., строком користування на 30 днів, тобто з 14 жовтня 2019 року по 14 листопада 2019 року.

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-39 від 26 лютого 2020 року правонаступником ТОВ «СС ЛОУН» стало ТОВ «Фінфорс».

16 лютого 2020 року ТОВ «Фінфорс» звернулося до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головіної Я.В. із заявою про вчинення виконавчого напису. При цьому стягувач надав нотаріусу для вчинення нотаріальної дії наступні документи: заяву про вчинення нотаріальної дії; кредитний договір; копію реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, розрахунок суми заборгованості.

23 лютого 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головіною Я.В. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто на користь ТОВ «Фінфорс» із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №676909-А від 14 жовтня 2019 року за період з 26 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року в загальному розмірі 9 219 грн. 12 коп., яка включає: прострочену заборгованість за сумою кредиту - 3 499 грн. 22 коп.; прострочену заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 3 987 грн. 40 коп.; строкову заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн.; строкову заборгованість за комісією - 0,00 грн.; строкову заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн.; строкову заборгованість за штрафами і пенями - 1 732 грн. 50 коп. Дата набрання виконавчим написом законної сили - 23 лютого 2021 року; строк пред`явлення його до виконання - 3 роки.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», отримано плату із стягувача, ТОВ «Фінфорс», за домовленістю сторін.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельником Ю.А. за заявою стягувача ТОВ «Фінфорс» відкрито виконавче провадження №64700211. Боржником визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса її проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ..

Звертаючись до суду з позовом, представник ОСОБА_1 - адвокат Вовк М.В. посилався на те, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до позивача не були безспірними. При цьому, нотаріусом вчинено виконавчий напис на кредитному договорі №676909 від 14 жовтня 2019 року, не посвідченому нотаріально, оскільки формально такий договір є електронним документом, будучи підписаним за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. До того ж належних документів, які підтверджували суму заборгованості позивача за кредитним договором, зокрема, розрахунку заборгованості, нотаріусу не було надано взагалі, як не надано й доказів отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, що перешкоджало нотаріусу дійти висновку про безспірність заборгованості.

Надаючи оцінку таким доводам представника позивача та обґрунтованості пред`явлених ним вимог, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Положеннями ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Із змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що вчинений він нотаріусом на підставі документів про перехід від ТОВ «СС ЛОУН» до кінцево визначеного кредитора ТОВ «Фінфорс» права вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , та виключно з посиланням на положення законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів. Приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»). Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст.87 цього Закону.

При прийнятті постанови від 22 лютого 2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН» в електронному вигляді.

Крім того, до заяви про вчинення виконавчого напису ТОВ «Фінфорс» не надано належного розрахунку заборгованості та доказів того, що боржник ОСОБА_1 отримав вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань, що свідчить про відсутність доказів безспірності заборгованості за кредитом та унеможливлювало вчинення виконавчого напису.

Суд приймає до уваги доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності відповідач не скористався.

Відомості про надання нотаріусу стягувачем оригіналу кредитного договору, укладеного із ОСОБА_1 , виконавчий напис також не містить. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню, у зв`язку з чим вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, а тому вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 грн. 00 коп. (з яких: 908 грн. 00 коп. за пред`явлення позову, 454 грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову) та 5000 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат на правничу допомогу.

Застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали від 31 березня 2021 року в силу ч.7 ст.158 ЦПК України продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили, або ж можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи раніше цього строку.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 158, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Вовка Михайла Вадимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 лютого 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №3250, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором №676909-А від 14 жовтня 2019 року за період з 26 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року в розмірі 9 219 грн. 12 коп., що в загальному розмірі становить 9 219 грн. 12 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 1362 грн. 00 коп., та 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса на підставі ухвали суду від 31 березня 2021 року, продовжують діяти протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: м. Київ, Новопечерський провулок, буд. 19/3, корп. 2 оф.9.

Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, останні відомі дані: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, адреса робочого місця: м. Київ, вул. Юрія Поправки буд.6 офіс 16.

Заочне рішення складено та підписано 30 вересня 2021 року.

Суддя О.І.Євтушенко