Постанова № 100669063, 28.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/4821/21

н/п 3/766/5319/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.

за участю секретаря: Фахрієвої А.Б.

захисника: Найченка О.Є.

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, РНОКПП не встановлено, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 18.03.2021 о 00:30 годині в м. Херсоні, пр. Святих Кирила та Мефодія, 19, керував транспортним засобом «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, заперечував проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Дав показання про те, що зі своїм знайомим ( ОСОБА_2 ) перебував на паркувальному майданчику біля магазину «АТБ» по пр. Кирила і Мефодія в м. Херсоні. Поряд з ними припаркувався інший автомобіль, але водій останнього став пред`являти їм претензії щодо того як вони припаркувались, через що виник конфлікт через який молодий чоловік і викликав поліцію.

Його товариш сів за кермо і вони стали рухатись в сторону виїзду з парковки, проте були зупинені працівниками поліції, які стали пред`являти до нього претензії, що він був за кермом, проте він перебував взагалі на задньому сидінні. Хлопець, з яким виник конфлікт продовжував його ініціювати вже і в присутності поліцейських, надаючи неправдиві відомості проти нього. На ту обставину, що за кермом був саме ОСОБА_2 ніхто не звертав уваги. Зазначив, що відмовився від проходження огляду на визначення стану сп?яніння, оскільки автомобілем не керував, про що і зазначав на місці складання протоколу.

Показання ОСОБА_1 підтвердив і допитаний судом свідок ОСОБА_2 , який надав показання про те, що 18.03.2021 ОСОБА_1 попросив звозити його в магазин на належному йому автомобілі. На парковці біля магазину розпочався конфлікт з молодим чоловіком. Коли вже їхали з парковки, то їх зупинили поліцейські, які звинуватили саме ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом, а на нього не звертали жодної уваги, хоча він і повідомляв, що був за кермом.

Захисник Найченко О.Є. в судовому засіданні заперечив проти складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, просив провадження в справі закрити, оскільки зібраними матеріалами справи не підтверджено той факт, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля. У свою чергу досліджене відео свідчить про те, що з ним також перебував і ОСОБА_2 , який і вийшов з водійського місця. Оскільки ж та обставина, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом не доведена, підстав для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП немає.

Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 та його захисника, з досліджених судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №411841 від 18.03.2021, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, а також засвідчено факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України;

- показами свідка ОСОБА_3 , який під час судового розгляду пояснив, що в березні місяці 2021 року він на своєму автомобілі під`їхав до магазину АТБ по пр. Кирила і Мефодія в м. Херсоні. Виникли проблеми з паркуванням, оскільки водій автомобіля «Toyota Avensis» темного кольору зайняв декілька паркувальних місць. Коли підійшов до нього поспілкуватись (пізніше з`ясувалось що то був ОСОБА_1 ), то зрозумів, що останній перебуває в стані алкогольного сп?яніння, крім того у нього в руках була пляшка пива. Він став агресивно себе поводити, намагався поїхати з парковки, проте буквально метрів через 100 після початку руху його зупинили представники поліції. Він намагався пересісти на пасажирське місце і став стверджувати, що за кермом не перебував. Підійшов також і його знайомий, який намагався йому допомагати. Поліцейськими також були виявлені ознаки алкогольного сп?яніння у ОСОБА_1 і вони запропонували пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, так і проїхати до медичного закладу, від чого він відмовився;

- показами свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що був свідком того як водію автомобіля «Toyota Avensis» темного кольору представник поліції пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп?яніння або на місці зупинки, або в медичному закладі, від чого той відмовився, стверджуючи що за кермом не перебував і в стані алкогольного сп?яніння не перебуває. У той же час у нього були явні ознаки алкогольного сп?яніння та неадекватна поведінка;

- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що 18.03.2021 після 00:00 годин ОСОБА_1 представниками поліції було запропоновано пройти огляд на визнання стану алкогольного сп?яніння в медичному закладі або на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», від чого останній у присутності двох свідків відмовився.

При вирішенні питання винуватості ОСОБА_1 або її спростування, врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так п. 2.5. ПДР України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), а тому наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення алкогольного сп`яніння.

Обсяг досліджених судом доказів свідчить, що ОСОБА_1 відмовився від проходження запропонованого огляду на визначення стану сп?яніння, що є порушенням п. 2.5 ПЛР.

Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи заперечення захисника слід зазначити таке.

Так з дослідженого судом відеозапису, хоча і вбачається присутність на місці складання протоколу свідка ОСОБА_2 , крім того останній дійсно вийшов з місця водія, проте він за весь спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими не заявляв про те, що саме він керував транспортним засобом «Toyota Avensis», хоча з огляду на ситуацію що мала місце такої можливості позбавлений не був, а на початку спілкування ОСОБА_1 навпаки не оспорював той факт, що керував вищевказаним автомобілем.

Крім того, свідок ОСОБА_3 спростовував позицію як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 щодо того хто саме керував автомобілем, у той же час підтверджуючи решту їх свідчень, а тому суд розцінює його покази як послідовні і такі що узгоджуються з рештою досліджених судоми доказів, а тому вважає за необхідне прийняти до уваги покази саме свідка ОСОБА_3 , оскільки останній є особою незаінтересованою, на противагу свідку ОСОБА_2 . Також покази саме вказаного свідка і є належним та допустимим підтвердженням того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis».

Отже, позицію ОСОБА_1 суд розцінює як обраний спосіб захисту, який спростовано доказами, дослідженими під час судового розгляду і прийнятими судом до уваги, а тому до уваги її не пирймає.

Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п?ятдесят чотирьох) гривень.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Л.В. Валігурська