Ухвала суду № 100667782, 13.10.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6839/20

провадження № 2/753/2615/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарі Куцолабській І.А.

учасники справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 05.05.2020 відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Витребувано у Київського державного нотаріального архіву належним чином завірену копію спадкової справи № 408/1979 щодо спадкового майна, що відкрилося після смерті ОСОБА_4 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка була заведена 01.02.1979 року Першою київською державною нотаріальною конторою, у Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 122 щодо спадкового майна, що відкрилося після смерті ОСОБА_5 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвалою суду від 24.02.2021, що занесена до протоколу судового засідання підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

30.06.2021 учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

14.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що призначена на 30.06.2021, у зв`язку з її перебування у відпустці.

25.06.2021 представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його перебування у іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.06.2021, що занесена до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 13.10.2021, про що повідомлено всіх учасників справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

13.10.2021 учасники справи до суду не з`явилися повторно.

11.10.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

12.10.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відрядженні.

Враховуючи, що судом було повідомлено представника позивача про дату, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, яку він отримав 24.09.2021, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 також був повідомлений про розгляд справи належним чином (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).

Про обізнаність позивача та його представника про призначені судові засідання на 30.06.2021 та 13.10.2021 свідчать їх клопотання про відкладення розгляду справи, що надходили до суду.

13.10.2021 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника.

Дослідивши матеріали справи, зваживши доводи заяви представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціатором цього судового провадження повторно не з`явився до суду.

Натомість, представником позивача вдруге подано заяву про відкладення розгляду справи.

Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.

Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.

Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.