Ухвала суду № 100666850, 20.10.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/601/21

Провадження № 2/279/1962/21

У Х В А Л А

20 жовтня 2021 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульга О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, до ОСОБА_2 , Коростенської міської державної нотаріальної контори про визнання заповіту нікчемним,

В С Т А Н О В И В :

Сторона позивача звернулась до суду з даним позовом.

Спір між сторонами порушено з приводу цивільно-правових відносин, на які не розповсюджуються правила виключної підсудності, та які не виникають із правовідносин щодо нерухомого майна, отже він підлягає розгляду за правилами загальної підсудності - за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, тому відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» справи, що підсудні місцевим загальним судам, розташованим на окупованих територіях, розглядаються місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Звернувшись з позовом до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області позивач зазначає, що на території юрисдикції вказаного суду знаходиться один з відповідачів - Коростенська міська державна нотаріальна контора.

Разом з тим, позовна заява не містить обґрунтування порушення вказаним відповідачем прав позивача; вимоги, які б стосувались такого відповідача або впливали на його права чи обов`язки, не сформульовано.

Позовна заява не містить навіть посилання на те, що оспорений позивачем заповіт було посвідчено нотаріусом Коростенської міської державної нотаріальної контори, натомість вказує, що його було посвідчено на території АР Крим.

Крім цього, зазначаючи відповідачем Коростенську міську державну нотаріальну позивачем не враховано, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчиняючи нотаріальної дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб — учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин.

Процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі такого спору як визнання заповіту недійсним та реалізації можливо прийнятого рішення також відсутня.

Оскільки у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача, тому він не може бути відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

У п.26 постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочинів недійсними, є насамперед сторони правочину.

Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Таким чином, нотаріус не є належним відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією. Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення.

За таких обставин, зазначаючи відповідачем особу (нотаріуса), яка не є учасником цивільних правовідносин, позивач намагається штучно створити умови для зміни підсудності.

Отже, враховуючи предмет порушеного спору та виходячи з наведених у позовній заяві мотивів та вимог належним відповідачем за пред`явленими вимогами є ОСОБА_2 , місцезнаходженням якого є м.Сімферополь АРК.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», сухопутна територія Автономної Республіки Крим визначена тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області, та утворено Київський апеляційний суд.

03.10.2018 року в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови новоутвореного Київського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного Київського апеляційного суду.

Повноваження Київського апеляційного суду поширюються на територію міста Києва, а відтак до компетенції вказаного суду належить і питання визначення суду, який забезпечить розгляд судових справ, підсудних розташованим на території АРК та міста Севастополя судам.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, цивільна справа №279/601/21 підлягає направленню до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст.31, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу №279/601/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, до ОСОБА_2 , Коростенської міської державної нотаріальної контори про визнання заповіту нікчемним направити до Київського апеляційного суду (вул. Солом`янська, 2А, м. Київ, 03110), для визначення підсудності.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: О.М.Шульга