Ухвала суду № 100666770, 29.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13226/21

Провадження № 2/161/3492/21

У Х В А Л А

29 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Чинринюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2021 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

15.09.2021 року до початку судового засідання представником позивача на електронну адресу суду було подано заяву з проханням закрити провадження у вищевказаній справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України – у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки станом на день подачі даної заяви ОСОБА_1 було погашено спірну заборгованість у повному обсязі. Також, просить суд вирішити питання про повернення судового збору з державного бюджету.

Сторони будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких інших заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило.

Суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає вирішити питання щодо закриття провадження у справі за заявою позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20.09.2021 року в справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

За наведених обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору вирішується згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182.

Згідно з п. 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було сплачено 2270 грн. судового збору.

Однак, провадження у справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було закритим у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про повернення йому сплаченого судового збору в сумі 2270 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 353, 354 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження в цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – закрити.

Повернути акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., які були сплачені згідно квитанції № 0.0.1876207045.1 від 19.10.2020 року у Луцькому відділенні № 9 Волинського ГРУ АТ КБ «Приватбанк»

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була врученою у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повий текст ухвали складений 29 жовтня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська