Постанова № 100666084, 20.10.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/733/13/21

Єдиний унікальний №733/690/21

Рішення

Іменем України

20 жовтня 2021 року Ічнянський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Литвиненко

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача І.А. Сакун

та відповідача А.А. Хайлука,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Ічня справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука Анатолія Анатолійовича та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука А.А. та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що постановою інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука А.А. серії БАВ № 05088 від 29 травня 2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме: за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом, так як постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адмінстягнення у виді штрафу в сумі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Позивач стверджує, що зазначена постанова про адміністративне правопорушення є незаконна, безпідставна та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред`явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення ним правопорушення, постанова не містить посилання на технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація. В зв`язку з чим просить дану постанову скасувати в зв`язку з відсутністю в його діях правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Також просив стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позові, так як він 29 травня 2021 року о 22 годині 05 хвилин в смт. Парафіївка по вул. Сенчика Прилуцького району не керував автомобілем ВАЗ 21061 та його не зупиняли працівники поліції, так як даний транспорт знаходився на узбіччі вулиці в нерухомому стані. Він чекав на товариша, який відвіз би його додому. Оскільки він не керував автомобілем, то не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення. Поліцейський при складанні постанови його пояснення до уваги не прийняв. Крім того, відсутні свідки вчинення правопорушення. А тому вважає оспорювану постанову незаконною, безпідставною та необгрунтованою і просить її скасувати, а провадження у справі про адмінправопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник позивача адвокат Сакун І.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_2 повністю та просила їх задовольнити, так як останній не являється суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а обставини, викладені в оскаржуваній постанові, є надуманими, оскільки 29 травня 2021 року він не керував автомобілем. Також постанова не містить жодного посилання на докази, що підтверджують викладені у ній обставини, не містить посилання на технічний засіб, яким здійснювалась відеофіксація. А тому, доданий до матеріалів справи диск з відеозаписом від 29 травня 2021 року не можна вважати належним та допустимим доказом вчинення адмінправопорушення.

Інспектор з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлук А.А. в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі, так як оскаржувана постанова відповідає вимогам Закону і в ній відображено всі необхідні відомості. Додатково повідомив, що 29 травня 2021 року він разом з сержантом поліції ОСОБА_3 здійснювали патрулювання в смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області. На телефонний дзвінок йому повідомили, що по вулиці Сенчика в смт. Парафіївка рухається автомобіль, водій якого перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Приїхавши на дану вулицю, вони дійсно побачили автомобіль марки ВАЗ 21061. Зупинивши транспортний засіб, було встановлено, що його водієм був ОСОБА_2 , адже поряд нікого не було, у якого було відсутнє посвідчення водія, а також було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. При проходженні тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Алкофор-505» було встановлено, що вміст алкоголю в організмі позивача становить 1,00 проміле. Все це було зафіксовано на боді-камеру. Також під час перевірки останнього по базі «АІС ЦУНАМІ» було встановлено, що ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік на підставі постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року. Потім до них підійшла жителька смт. Парафіївка ОСОБА_4 , яка підтвердила, що цього дня розпивала спиртні напої разом із позивачем, після чого останній сів за кермо автомобіля і поїхав. Пізніше 09 липня 2021 року у ОСОБА_4 були відібрані пояснення по даному випадку. Просив відмовити в позові, так як дійсно позивач порушив п. 2.1 а ПДР України та постанову суду.

Представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, відносно задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесену уповноваженою посадовою особою, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 29 травня 2021 року він разом з відповідачем ОСОБА_5 перебували на патрулюванні в смт. Парафіївка Прилуцького району Чернігівської області. Побачивши на вулиці Сенчика транспортний засіб ВАЗ 21061, який їхав ривками, вони його зупинили. Водієм даного автомобіля був позивач. Відчувши запах алкоголю, вони запропонували ОСОБА_2 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, який показав позитивний результат. Додатково було встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік на підставі постанови суду. В зв`язку з цим були складені протоколи відносно позивача за ч. 4 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29 травня 2021 року інспектором з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлук А.А. винесено постанову серії БАВ № 025088 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень 00 копійок (а.с.65).

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 29 травня 2021 року о 22 год. 05 хв. в смт. Парафіївка по вул. Сенчика Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортним засобом, а саме постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року позбавлений права керування, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України, а також постанову суду.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Норми ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачають що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення та вина особи у його вчиненні, доводяться шляхом надання належних доказів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми визначають обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Дана постанова набрала законної сили 23 березня 2021 року (а.с.67).

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Згідно вимог п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено диск із відеофіксацією вчиненого правопорушення.

Дослідивши відеозапис, зафіксований на боді-камеру, судом встановлено, що на ньому не зафіксовано факту керування ОСОБА_2 транспортним засобам. Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на відеофіксування вищевказаного адміністративного правопорушення.

У разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства, ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Тому, зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, що не спростовується переглянутими в судовому засіданні матеріалами відеофіксації, суд вважає, що його провина у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, не доведена.

Сама лише постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності серії БАВ № 025088 від 29 травня 2021 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Крім того, суд критично відноситься до наданих представником відповідача письмових пояснень ОСОБА_4 , які були відібрані 09 липня 2021 року, тобто більше місяця після вчинення правопорушення, так як відсутня будь-яка інформація про їх надіслання позивачу.

Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на вищевказане, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, не підтверджується належними і допустимим доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 025088 від 29 травня 2021року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України суд вважає стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 2,9,77,205,229,241-246,286,295 КАСУ, ст.ст. 7, 126, 247, 251, 288, 293 КУпАП, Конституцією України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ЗУ «Про дорожній рух» суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука Анатолія Анатолійовича та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Хайлука Анатолія Анатолійовича серії БАВ № 025088 від 29 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП,

закривши провадження по даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 74, код ЄДРПОУ 40108651) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корпус 30) протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 29 жовтня 2021 року.

Суддя Т. В. Карапиш