Ухвала суду № 100663455, 29.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3326/19

Номер провадження 1-о/623/1/2021

УХВАЛА

іменем України

29 жовтня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення злочинів, передбачених частиною 3 статті 185 та частиною 2 статті 186 КК України та призначено покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.На підставі статті 71, 72 КК України за сукупністю вироків, ОСОБА_1 до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2019 року у виді двох місяців, та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 8 місяців позбавлення волі, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2021, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) 7 місяців.

У своїй заяві від 24 вересня 2021 року про перегляд вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2020 року за нововиявленими обставинамизасуджений ОСОБА_1 зазначає, що в ході судового розгляду та під час ухвалення вироку суду він не заявив суду, що вказаних злочинів, передбачених частиною 3 статті 185 та частиною 2 статті 186 КК України,він не скоював, так як в цей час знаходився на лікуванні в Ізюмському протитуберкульозному диспансері, що підтверджується довідкою медзакладу.

Засуджений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, на відеоконференцію не вийшов.

Прокурор Молодовський І.О. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд заяви без його участі.

Дослідивши заяву засудженого ОСОБА_1 та вивчивши надані матеріали, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 459 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуте за обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, та які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосовного судом;

Отже, згідно закону, під нововиявленими обставинами розуміють встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку , як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Обов`язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам , суду, самому засудженому, що в матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

За змістом наведених вище норм процесуального закону роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак, суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, в тому числі шляхом дачі відповідних судових доручень, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного так і правового характеру), які: об`єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Викладені у заяві ОСОБА_1 обставини не можуть бути визнані нововиявленими, згідно ст. 459 КПК України, оскільки жодна з них не передбачені п.1-4 ч.2 ст. 459 КПК України. Вказані в заяві обставини ні самі по собі, ні разом з іншими обставинами, встановленими судом, не доводить неправильність вироку суду, про перегляд якого просить заявник, та безпосередньо не впливає на висновок суду, який зроблений з урахуванням усіх досліджених у судовому засіданні доказів, так як зі змісту вироку убачається, що при розгляді кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення засуджений надав суду показання, повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, в якому він обвинувачувався, не оспорював обставин його вчинення, як й інші учасники судового провадження, не заперечував проти його розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, заявивши, що розуміє зміст цих обставин і його процесуальних прав, роз`яснених судом. Водночас суд переконався у добровільності та істинності його позиції, а також позиції інших учасників судового провадження і роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Щодо поданих засудженим ОСОБА_1 клопотань та заяв, то суд констатує, що вони стосуються виключно тримання під вартою, та не мають жодного відношення до перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Враховуючи, що наведені у заяві підстави перегляду вироку за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до зміни покарання, визначеного судом після розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , а жодна з обставин, вказаних у заяві, не впливає на правильність висновків суду, викладених у вироку від 12 листопада 2020 року та не може вплинути на ці висновки, так як обставини, на які посилається ОСОБА_1 , існували на момент розгляду справи судом, і ОСОБА_1 достовірно знав, що в період скоєння злочинів перебував у медичному закладі, а отже його позиція зводиться до не згоди з вироком, то у задоволенні заяви суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 466, 467 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом семи діб з дня її проголошення, а засудженим протягом семи днів з моменту вручення ухвали суду.

Суддя Ізюмського

міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова