Рішення № 100661478, 28.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10711/21

Провадження № 2-а/638/450/21

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря судового засідання – Суркової М.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Зазначав, що 06.06.2021 інспектором Департаменту патрульної поліції Коливайло В.П. винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 06.06.2021 о 15 год. 40 хв. камерою автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху «Каскад № 021-0519» зафіксовано, що автомобіль «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 перевищив дозволену швидкість руху на 23 км/год, у зв`язку з чим порушено п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

З вказаною постановою позивач не погодився, в обгрунтування позовної заяви зазначив, що він не керував та не міг керувати транспортним засобом, внаслідок того, що є особою з інвалідністю по зору з дитинства 1 групи; прилади контролю за дотриманням ПДР з функціями фото і відеофіксації можуть мати похибку у результатах вимірювання шкидкості - +/- 3 км/год і інтервалі вимірювання до 100 км/год (ДСТУ 8809:2018), а тому швидкість автомобіля могла бути 70 км/год, що не є порушенням ПДР України; на дільниці дороги, де проводилось вимірювання швидкості, згідно з рішенням КМДА від 01.04.2021 року з 1 квітня до 1 листопада дозволено підвищення швидкості руху до 80 км/год, а саме по пр. Миколи Бажана (від Південного мосту до Харківської площі), а тому є підстави вважати, що прилад КАСКАД 021-0519 встановлений в межах ділянки, де ще діє підвищений до 80 км/год швидкісний режим; інформування про розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки повинна бути розміщена за допомогою дорожнього знаку 5.70 «Фото, відео-фіксування порушень Правил дорожнього руху», який повинен застосовуватись відповідно до п. 10.7.63 ДСТУ 4100:2014 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні вимоги». Дорожній знак 5.70 на даній ділянці дороги встановлений з порушенням ДСТУ 4100:2014, так як відсутні дані протяжності ділянки на знаку, також відсутня табличка 7.1.2 з інформацією про протяжність ділянки, на якій можливе здійснення контролю та фіксування порушень ПДР; відповідачем порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, позивачу не надана можливість при винесенні оскаржуваної постанови надати пояснення по суті правопорушення, надати докази, які б спростували вказані у постанові обставини, скористатися професійною допомогою адвоката.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги на підставі доводів, викладених в позовній заяві та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п.1 ч.3ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, неприбуття представника відповідача у судове засідання у відповідності до ч. 3ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

При цьому суд враховує, ч. 1ст.286 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дійшов наступних висновків.

Постановою серії 1АВ № 01774597 від 06.06.2021 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. В постанові зазначено, що 06.06.2021 року о 15-40 год. особа, яка керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Харківська площа (правий проїзд), перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР України

Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п. 30.3 цих Правил.

Зокрема, п. 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.

Згідно з ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Частиною 2 ст. 14-2 КУпАП встановлено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Статтею 279-3 КУпАП встановлено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Даних про те, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать транспортному засобу, або, що особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу, позивач не надав.

Вищенаведені положення КУпАП на час подій адміністративного правопорушення та на час розгляду справи в суді були та є чинними, не скасовані, не визнані неконституційними та свідчать про необгрунтованість доводів позивача щодо протиправності притягнення до адміністративної відповідальності саме власника транспортного засобу.

Такий висновок суду узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема, з рішенням від 19.10.2004 у справі «Фальк проти Нідерландів», де Суд визнав правомірною відповідальність власників транспортних засобів.

Щодо доводів позивача про порушення його прав при винесенні оскаржуваної постанови, в тому числі ст. 268 КУпАП, суд зазначає, що в силу ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тому посилання позивача в даній частині також є необгрунтованими.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що на дільниці дороги, де проводилось вимірювання швидкості, згідно з рішенням КМДА від 01.04.2021 року з 1 квітня до 1 листопада дозволено підвищення швидкості руху до 80 км/год, а саме по пр. Миколи Бажана (від Південного мосту до Харківської площі), а тому є підстави вважати, що прилад КАСКАД 021-0519 встановлений в межах ділянки, де ще діє підвищений швидкісний режим до 80 км/год, суд зазначає, що згідно постанови серії 1АВ № 01774597, правопорушення було вчинено за адресою: м. Київ, Харківська площа (правий проїзд), позивач даного факту ані в позовній заяві, ані в судовому засіданні не оспорював. Харківська площа у м. Києві не входить в перелік вулиць, на яких дозволено підвищення швидкісного режиму до 80 км/год згідно рішення КМДА від 01.04.2021. Тому вказані доводи позивача є необгрунтованими.

Аналізуючи доводи позивача стосовно можливої похибки приладу контролю за дотриманням ПДР з функціями фото і відеофіксації - +/- 3 км/год в інтервалі вимірювання до 100 км/год (ДСТУ 8809:2018), а також порушень ДСТУ 4100:2014 при встановленні дорожнього знаку 5.70 на вищевказаній ділянці дороги у зв`язку з відсутністю даних протяжності ділянки на знаку та відсутності таблички 7.1.2 з інформацією про протяжність ділянки, на якій можливе здійснення контролю та фіксування порушень ПДР, суд вказує таке.

Статтею 72КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 245 КУпАП визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перевищення транспортним засобом, власником якого є вказана особа, максимально допустимої швидкості руху у населених пунктах, що було зафіксовано в автоматичному режимі.

За приписами ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень з метою: 1) запообігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) Забезпечення дотримання правил дорожнього руху (частина 1). Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці (частина 2).

Відповідно до п. 10.7.63 ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» потрібно застосовувати для позначення ділянок доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або технічних засобів. Для зазначення протяжності ділянки дороги на якій можливе здійснення контролю за порушенням правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів, знак 5.70 застосовують з табличкою 7.2.1, або у нижній частині знака 5.70 розміщують зображення відповідно до таблички 7.2.1.

Наявність на дорожньому знаку 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» таблички 7.2.1, або зображення на нижній частині знака відповідно до таблички 7.2.1. ОСОБА_1 у позові заперечував. В свою чергу, відзиву, доказів на спростування такого твердження відповідач не надав, будь-яким чином про свою незгоду з позицією позивача в даній частині не заявив.

Також, відповідно до ДСТУ 8809:2018 Метрологія, максимально допустима похибка під час вимірювання швидкості ТЗ основним каналом вимірювання швидкості за ймовірністю 0,9974 не повинна перевищувати +/- 3 км/год і інтервалі діапозону вимірювання до 100 км/год.

Згідно оскаржуваної постанови, швидкість автомобіля складала 73 км/год та з урахуванням можливої похибки вимірювання швидкості у 3 км/год, така швидкість могла складати 70 км/год, що не перевищує максимально допустимої в межах населеного пункту та не становить адміністративного правопорушення, про що слушно зазначає позивач.

При цьому, відповідачем не надано суду інших даних, технічної документації щодо приладу КАСКАД 021-0519, що підтверджувало б іншу можливу похибку при вимірюванні швидкості транспортного засобу за його допомогою.

При цьому, слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів позивача з вищенаведених підстав та скасування постанови серії 1АВ № 01774597 від 06.06.2021 року відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст.77, 139,246,286 КАС України,ст.ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (м.Київ, вул. Ф.Ернста, 3) про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову серії 1АВ № 01774597 від 06.06.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Є.В.Невеніцин