Рішення № 100660805, 27.10.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3221/21

Провадження № 2/456/1067/2021

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

27 жовтня 2021 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

прокурор – заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Книш Павло Іванович;

позивач – Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України;

відповідач – ОСОБА_1 ;

вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача – про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, буд. 89, за правилами загального позовного провадження, за участі прокурора Негрича Н.М. та представниці позивача Левицької О.В., -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції прокурора.

Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону в особі заступника керівника Книша П.І. 23.06.2021 року звернулася у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Самбірської КЕЧ району Міністерства оборони України (надійшла до суду поштовим зв`язком 02.07.2021 року за вх. № 12678), в якій просить ухвалити рішення про зобов`язання відповідача – ОСОБА_1 усунути позивачеві перешкоди у здійсненні ним права користування земельною ділянкою площею 0,2 га, котра є частиною земельної ділянки військового містечка за АДРЕСА_1 , шляхом приведення її до попереднього стану. Судові витрати у справі, котрі полягають у необхідності сплати судового збору у розмірі 2 270 грн., прокурор просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що Самбірська КЕЧ району Міністерства оборони України є правонаступником усіх прав та обов`язків Стрийської КЕЧ району Міністерства оборони України, котрій 26.01.1978 року у с. Конюхів Стрийського району Львівської області було передано у постійне користування земельну ділянку із земель державної власності площею 6,5200 га, що була віднесена до військового містечка за № 67. На даний час зазначена земельна ділянка перебуває на обліку Самбірської КЕЧ району Міністерства оборони України й знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України «Аеропорт Львів-2», використовується за призначенням. Проте, 08.06.2021 року перевіркою дотримання вимог земельного законодавства щодо зазначеної земельної ділянки встановлено, що частину такої загальною площею 0,2000 га самовільно зайняв та використовує відповідач у спосіб оранки та вирощування на ній сільськогосподарських культур. При цьому, рішення про вилучення (передачу в користування) цієї частини земельної ділянки військового містечка за АДРЕСА_1 , або ж відмову від неї, позивачем у встановленому порядку не приймалось. Наведена обставина чинить перешкоди позивачеві у належний спосіб у подальшому здійснювати своє право користування зазначеною земельною ділянкою із земель державної власності за відповідним призначенням. Відтак прокурор, виходячи з положень ст. ст. 92, 95-96, 152-153, 211-212 ЗК України, ст. ст. 316-317, 319, 326, 391 ЦК України, був змушений звертатись до суду із даним позовом, у котрому обрав спосіб захисту інтересів держава – усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою.

Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Самбірської КЕЧ району МО України до нього про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, не подав.

Заяви та клопотання учасників справи.

Заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 05.07.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 12.08.2021 року, 10.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 12.08.2021 року підготовче провадження у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду даної справи по суті – приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул. Т. Шевченка, буд. 89, 27.10.2021 року о 11.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 27.10.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, постановлено проводити заочний розгляд даної справи та ухвалення у ній заочного рішення.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі, котре призначалось на 27.10.2021 року о 11.00 год., про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

У судове засідання щодо розгляду даної справи по суті з`явилися прокурор Негрич Н.М., а також уповноважена представниця позивача – Левицька О.В.. Відповідач у таке судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення інтересів держави в особі Самбірської КЕЧ району Міністерства оборони України й причетність до такого порушення ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із зазначенням відповідних доказів.

Судом встановлено, що позивачеві, який є правонаступником усіх прав та обов`язків Стрийської КЕЧ району Міністерства оборони України, належить право постійного користування земельною ділянкою військового містечка за № 67 загальною площею 6,5200 га, котра розташована у с. Конюхів Стрийського району Львівської області. В цілому зазначена земельна ділянка належить до земель державної власності та відноситься до категорії земель – землі оборони. У свою чергу, право постійного користування зазначеною земельною ділянкою стверджується Актом на право користування землею, виданим 26.01.1978 року виконавчим комітетом Стрийської районної Ради депутатів трудящих (копія міститься у справі, а. с. 14-16).

Як вбачається з довідки Самбірської КЕЧ району Міністерства оборони України від 02.06.2021 року за вих. № 1402 (копія міститься у справі, а. с. 18), вищевказана земельна ділянка перебуває на обліку позивача та знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України «Аеропорт Львів-2».

Згідно акту обстеження земельної ділянки, складеного уповноваженими посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 08.06.2021 року у с. Конюхів Стрийського району Львівської області за № 245-ДК/75/АО/10/01/-21 (копія міститься у справі, а. с.12-13), при здійсненні господарської діяльності та проведенні земельно-польових робіт на території с. Конюхів Стрийського району Львівської області гр. ОСОБА_1 самовільно заорав частину суміжної земельної ділянки загальною площею 2,000 га, з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарських культур). Документи, котрі посвідчують право користування земельною ділянкою, відсутні.

Наведена обставина стверджується також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта – земельної ділянки, складеним уповноваженими посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 08.06.2021 року у с. Конюхів Стрийського району Львівської області за № 245-ДК/210/АП/09/01/-21 (копія міститься у справі, а. с.10-11).

Норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

У відповідності до пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, визначено одними із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Визначення права власності особи наведено у ст. 316 ЦК України, частиною 2 якої визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України складають правомочності власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У свою чергу, визначення права державної власності наведено у ст. 326 ЦК України, згідно з котрою у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

В силу ч. 2, 4-5 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1, пункту «а» ч. 2 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають , з-помі іншого, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Права землекористувачів визначені у ст. 95 ЗК України, котрі, у разі їх порушення, підлягають відновленню у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2, пункту «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, з-поміж іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

В силу ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Правові засади і порядок використання земель оборони визначає Закон України «Про використання земель оборони», за змістом ст. 1 й ч. 1 ст. 2 котрого землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог чинного ЗК України.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Оскільки у відповідача відсутні документи, котрі посвідчують його право користування спірною земельною ділянкою площею 0,2000 га, розташованою у с. Конюхів Стрийськогот району Львівської області, що свідчить про самовільне зайняття ним такої земельної ділянки, то ця земельна ділянка підлягає поверненню позивачеві як її законному землекористувачу, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування нею, та з приведенням її у придатний для використання стан, котрий існував до цього.

Поряд з цим, прокурором, замість вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, на власний розсуд обрано спосіб захисту – зобов`язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування зазначеною земельною ділянкою у спосіб приведення її до попереднього стану, що також відповідає наведеним вище положенням чинного ЦК України про захист права власності й не суперечить діючим положенням чинного ЗК України про захист прав на земельні ділянки, буде у повній мірі сприяти відновленню порушеного інтересу держави, з урахуванням правового режиму спірної земельної ділянки (землі оборони) та її використання позивачем як військовою установою, а також наданою для постійної діяльності військового містечка за № 67 й сприяння у роботі ДП Міністерства оборони України «Аеропорт Львів-2».

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі в обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави щодо захисту права державної власності на земельну ділянку у спосіб забезпечення її використання за призначенням належним землекористувачем. Зокрема, слід зобов`язати відповідача як особу, яка самовільно зайняла спірну земельну ділянку, усунути позивачеві, як особі, якій належить право постійного користування спірною земельною ділянкою, перешкоди у здійсненні права користування спірною земельною ділянкою площею 0,2000 га, котра є частиною земельної ділянки площею 6,5200 га військового містечка за АДРЕСА_1 , шляхом приведення цієї частини земельної ділянки площею 0,2000 га у попередній стан.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред`явлення прокурором в інтересах держави в його особі позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 2 270 грн. й підтверджуються платіжним дорученням № 488 від 18.06.2021 року (копія міститься у справі, а. с. 1), слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, зокрема в силу ухвалення заочного рішення на користь позивача, покласти на відповідача.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись ст. ст. 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, - задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути Самбірській квартирно-експлуатаційній частині району Міністерства оборони України перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,2000 га, котра є частиною земельної ділянки площею 6,5200 га військового містечка за АДРЕСА_1 , шляхом приведення цієї частини земельної ділянки площею 0,2000 га у попередній стан.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. сплаченого судового збору.

Строк і порядок набрання заочним рішенням суду законної сили та його оскарження.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто шляхом подання до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи.

Прокурор: заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Книш Павло Іванович; місцезнаходження юридичної особи: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. В. Чорновола, буд. 9.

Позивач: Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України; місцезнаходження юридичної особи: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Завокзальна, буд. 13; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26622609.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків у матеріалах справи відсутній.

Дата складення судового рішення, ухваленого заочно: 27 жовтня 2021 року.

Суддя В.Я. Микитин