Ухвала суду № 100660409, 28.10.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/401/2021

Справа № 325/1319/21

У Х В А Л А

28 жовтня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., за участю секретаря судового засідання Міняйло А.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до Приазовського районного суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просить: визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,1200 га, кадастровий номер 2324586200:02:004:0022, яка розташована на території Олександрівської (раніше - Степанівської Першої) сільської ради Мелітопольського (раніше - Приазовського) району Запорізької області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46822978 від 13.05.2019 року, номер запису про право власності: 31510089. Крім того просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Разом із позовом до суду подана заява про забезпечення позову, у якій позивачка просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що земельна ділянка, яка належить їй, зареєстрована за ОСОБА_2 , тому, на її думку наявні об`єктивні можливості у ОСОБА_2 вчинити відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб або здійснити її забудову. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду, що призведе до неефективності захисту її порушених прав та неможливості їх поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, а також забороною вчиняти певні дії іншим особам щодо предмету спору.

Пунктом 4 Постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.157 ЦПК України).

Враховуючи, що дійсно існує спір, заявлені вимоги про визнання права власності та скасування рішення про державну реєстрації стосується земельної ділянки, яка належить позивачці, що підтверджується копією Державного акту, суд приходить до висновку, що дійсно є необхідність вжиття заходів забезпечення позову відповідно до поданої заяви, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення порушених прав у разі задоволення позовних вимог позивача.

При цьому слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, який не позбавлений права клопотати про скасування заходів забезпечення позову повністю або частково у разі, якщо перестануть існувати підстави для його застосування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 2324586200:02:004:0022, яка розташована на території Олександрівської (раніше -Степанівської Першої) сільської ради Мелітопольського (раніше - Приазовського) району Запорізької області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46822978 від 13.05.2019 року, номер запису про право власності: 31510089.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала складена та підписана 28 жовтня 2021 року.

Суддя Г.А. Васильцова