Рішення № 100660205, 19.10.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8782/20

Пр.2/310/755/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянськ у порядку загального позовного провадження цивільну справу №310/8782/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Бердянська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

за участі представника позивача адвоката Антоненко Н.В., відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки адвоката Токмань В.Т., -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 позивач за допомогою засобів поштового листування звернувся до суду із вказаною позовною заявою, за змістом якої просить надати йому додатковий строк, тривалістю дві місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 .

Згідно з позовною заявою, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина у виді частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Наприкінці жовтня 2020 року позивач отримав від Бердянської державної нотаріальної контори повідомлення про пропуск строку прийняття спадщиги від 17.10.2020. Так, позивач дійсно не звертався із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті брата.

В якості поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивач, який відноситься до другої черги спадкоємців за законом, зазначає такі: позивач не знав та не міг знати, що син спадкодавця ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті батька, адже проживає в Російській Федерації. Про дані обставини він повідомив позивача засобами телефонного зв`язку після отримання повідомлення від нотаріальної контори. Він також не повідомлявся нотаріусом про відкриття спадщини. Наголошує позивач на невчасному повідомленні позивача нотаріусом про спадкоємця ОСОБА_2 – мачуху позивача та його померлого брата. Позивач стверджує, що мешкає на значній відстані від м.Бердянськ, що завадило своєчасно звернутись до нотаріуса.

Із посиланням на вимоги ст. 15, 1258, 1261, 1262, 1268, 1269, 1272 ЦК України ст.63 Закону України «Про нотаріат», із посиланням на вищенаведені обставини, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 02.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

15.01.2021 до справи надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 на позовну заяву, за змістом якого відповідачка заперечує проти причин, вказаних позивачем в обгрунтування пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, вважає їх неповажними, оскільки позивач був обізнаний із смертю брата ОСОБА_4 , присутній на похованні, отримував свідоцтво про смерть померлого. Позивач, будучи обізнаний із номером телефона ОСОБА_3 , мав можливість дізнатись у нього про прийняття/неприйняття ним спадщини після смерті батька..

Окремо відповідач наголошує на відсутності порушень ст. 63 Закону України «Про нотаріт» в діях нотаріуса, оскільки відповідно до п. 1.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012 №296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку із відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявнсті спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Так, враховуючи звернення відповідачки до нотаріуса, повідомлення нотаріуса, надіслане позивачу, датовано 17.10.2020, оскільки відповідачем повідомлено нотаріальну контору про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 вже після завершення 6-місячного строку для прийняття спадщини.

За змістом відзиву, відділеність проживання позивача від м.Бердянськ не є поважною причиною пропуску строку, зокрема, ОСОБА_1 міг звернутись до нотаріуса за допомогою засобів поштового листування, як передбачено п. 3.3-3.5 вищезазначеного Порядку.

Враховуючи, що поважних причин пропуску строку з боку позивача не наведено, із посиланням на ч.3 ст.1272 ЦК України, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Строк на подання відзиву, пропущений відповідачкою, поновлено на підставі відповідної заяви (а.с.39) ухвалою суду, постановленою без видалення суду до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні 21.01.2021.

Крім того, ухвалою суду від 21.01.2021 клопотання представників сторін про витребування доказів задоволено. В порядку витребування доказів зобов`язано Бердянську державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надати засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено перерву в підготовчому засіданні.

29.01.2021 до матеріалів справи надішла відповідь на відзив від представника позивача адвоката Антоненко Н.В. Так, представник стверджує, що відповідачка в судовому порядку визнала ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – спірною квартирою. ОСОБА_4 не мешкав із батьком ОСОБА_5 та відповідачкою, яка була другою дружиною батька. При цьому, як стверджує сторона позивача, 02.10.2008 після приватизації квартири відповідачка лише на вимогу батька здійснила реєстрацію ОСОБА_4 за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 .

Батько позивача та померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту за життя не залишив. Тому після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частина вказаного нерухомого майна (квартири). Його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 . Проте, після смерті батька позивач відмовився від своєї частини спадшини, подавши до нотаріуса відповідну заяву. Йому не було відомо, чи прийняв його брат спадщину після смерті батька, оскільки він ( ОСОБА_4 ) разом із позивачем ОСОБА_1 подавав заяву нотаріусу про відмову від спадщини, а нотаріус повідомила про можливість відзиву цих заяв.

За змістом відповіді на відзив, позивач займався похованням брата, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перед смертю мешкав на орендованій квартири, рухомого майна не мав. Документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 в порядку спадкування він не знайшов. Таку інформацію не повідомив й син померлого брата - відповідач ОСОБА_3 . Зауважує позивач на існуванні неприязних стосунків між ним, його братом та відповідачкою, яка не була присутня на похованні ОСОБА_4

Крім того, представник позивача вважає, що для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивачу необхідно було подати документи, які підтверджують, що спадкове майно належало спадкодавцю, вказати перелік майна, й відсутність цієї інформації істотно перешкоджала поданню заяви. Так, 30.10.2020 після отримання повідомлення нотаріуса, ОСОБА_1 повідомив нотаріуса про намір звернутись до суду із цією позовною заявою.

Позивач вважає, що пропущений строк є незначним, він є єдиним спадкоємцем, який має право на прийняття спадщини від брата, адже відповідач-2 від прийняття спадщини відмовляється. Інші доводи тотожні доводами позовної заяви. На підставі наведеного представник позивача просить задовольнити позовн вимоги.

08.02.2021 до справи надійшли заперечення, подані відповідачкою ОСОБА_2 . За їх змістом відповідачка наголошує на помилковості тверджень позивача щодо необхідності надання нотаріусу відомостей щодо складу спадкового майна та підтверджуючих документів із посиланням на п.2.1, 3.3-.35 Порядку вчинення нотаріальних дій. Окремо сторона відповідача наголошує, що юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, наявність спадкового майна, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця прийняття спадщини, недобросовісність поведінки іншого спадкоємця не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку. Інші доводи аналогічні тим, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалами суду від 16.04.2021 та від 27.05.2021, постановленими під час підготовчого засідання, без виходу суду до нарадчої кімнати: 1) клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача ОСОБА_3 задоволено відповідно до ст. 51 ЦПК України; відповідно до п.2 ч.2 ст.84, ч.5 ст.84 ЦПК України у задоволенні клопотання про витребування доказів – копії спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , відмовлено, оскільки цей доказ не має відношення до підстав звернення до суду, які існували на час пред`явлення позовної заяви, а також до предмета спору.

Ухвалою суду від 29.06.2021 закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Сторони та їх представники під час розгляду справи, проведеному в режимі відеоконференцзв`язку, підтримали свої вимоги й заперечення та доводи, викладені у заявах по суті справи. Представник позивача адвокат Антоненко Н.В. в судовому засіданні поснила, що її довіритель претендує на частину, яку успадкував ОСОБА_4 після смерті батька. Присутні учасники справи не наполягали на необхідності участі позивача.

Відповідач ОСОБА_7 через представника позиваа адвоката Антоненко Н.В. подав до суду письмову заяву, посвідчену нотаріусом Балашихінського нотаріального округу Московськї області Каптеліною Л.С. за р.№ 50/400-н/50-2021-5-573 від 11.05.2021, за змістом якої позов визнає в повному обсязі (а.с.220). До заяви додано нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. переклад, р.№ 27414 від 23.06.2021 (а.с.221)

Представник третьої особи письмово повідомив (10.12.2020 та 26.01.2021) про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджає розгляду справи.

Підстав для відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому розгляді, з урахуванням думки присутніх учасників справи та відповідно до вимог ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.

Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи сторонами подано не було.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було, відповідні клопотання не заявлено.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення відповідачки та представників сторін, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , наявною у справі, позивач з 28.07.2016 зареєстрований за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до довідки №1 від 25.01.2021, за підписом заступника директора ТОВ «Будівельна компанія Тепле місто», розташованого у м.Київ, ОСОБА_1 працює на вказаному підприємстві з 14.01.2019 (а.с79). Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання відповідно до відповіді відділу реєстрації місця проживання БМР, отриманої судом 02.12.2020 на запит суду, по АДРЕСА_1 . Згідно з даними довідки, копія якої наявна у спадковій справи (а.с.99), від 23.11.2020, за даними відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету БМР, станом на 17.08.2019 (момент смерті ОСОБА_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 відповідно до даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області від 21.08.2019, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №1463 від 21.08.2019, а.с.15). За даними інформаційної довідки №00028190375 (а.с.94) від 16.10.2020, актовий запис про смерть ОСОБА_4 складений на підставі заяви ОСОБА_1 , що підтверджує безпосередню обізнанісь позивача із настанням смерті брата.

Родинний зв`язок позивача із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який приходиться померлому братом, підтверджений копіями свідоцтв про народження ОСОБА_4 НОМЕР_3 , виданого Анівським міським бюро РАЦС Сахалінської області 28.08.1963 (а.с.13) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_4 , виданого Анівським районним РАЦС Сахалінської області (а.с.131). Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19.12.1985, є сином ОСОБА_4 (а.с.159).

За даними інформаційної довідки №248225394 від 15.03.2021, нерухоме майно – квартира АДРЕСА_2 , р.№ 23014373, загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., з 22.04.2008 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_5 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка) на підставі дубліката свідоцтва про право власності НОМЕР_6 від 15.04.2008, виданого Управлінням житлового господарства виконавчого комітету БМР (а.с.121).

17.10.2020 на адресу позивача в.о. завідувача Бердянскої державної нотаріальної контори Н.Г. Постол скеровано повідомлення, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_4 , що постійно мешкав у АДРЕСА_1 (а.с.97). До нотаріальної контори звернувся спадкоємець за законом для оформлення спадщини після його смерті. Так, нотаріальній конторі стало відомо про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, проте, строки для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущені, як повідомив йому нотаріус, відповідно, позивачу роз`яснено право на звернення до суду з позовною заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини, або за згоди інших спадкоємців, що прийняли спадщину після спливу 6-місячного строку без звернення до суду.

30.10.2020, тобто, після спливу більше, ніж одного року після відкриття спадщини, позивач письмово повідомив про намір звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (копія, а.с.81). У відповідь, представник Бердянскої державної нотаріальної контори листом від 06.11.2020 повідомив про отримання листа 05.11.2020 (а.с.82).

Судом також досліджено засвідчену копію спадкової справи №285/2020, наданої Бердянскою державною нотаріальною конторою до суду на виконання ухвали про витребування доказів 05.02.2021, що розпочато 16.10.2020 на підставі заяви ОСОБА_2 від 10.10.2020, яка звернулась до Бердянскої державної нотаріальної контори засобами поштового листування – вх.№843 від 16.10.2020 (а.с.90) та повідомила про те, що є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст.1264 ЦК України, про наявність іншого спадкоємця – рідного брата ОСОБА_1 . Зазначила, що до складу спадкового майна належить 1/4 частка квартири, розташованої по АДРЕСА_1 . Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не залишив (інформаційна довідка №62093584 від 16.10.2020, а.с.95).

17.10.2020 Бердянскою державною нотаріальною конторою на адресу відповідачки ОСОБА_2 надіслано повідомлення (а.с.98), за змістом якого їй роз`яснено право на звернення до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини (на підтвердження належності до четвертої черги спадкоємців за законом відповідно до ст.1264 ЦК України).

Крім того, судом встановлено, що згідно з копією розписки (а.с.175) від 10.10.2018, ОСОБА_1 (із зазначенням паспортних даних) отримав від ОСОБА_2 126 000 гривень за відмову від спадщини у квартирі по АДРЕСА_1 . За змістом розписки вказана сума також є виплатою на користь ОСОБА_4 . (а.с. 179).

Також, за матеріалами справи, згідно з копіями нотаріально посвідчених приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Градовою В.Г. заяв від ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , р. №1488 та 1489 від 10.10.2018, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який є батьком кожного із заявників, який на день смерті постійно мешкав за адресою спірного нерухомого майна. Будучи спадкоємцями за законом відповідно до ст.1261 ЦК України, усвідомлюючи значення своїх дій, маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, без застосування фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за справжньою волею, цією заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини після смерті батька на користь його дружини ОСОБА_2 .

Вказаним особам за змістом наведених заяв роз`яснено право на їх відкликання. Відповідних доказів суду не надано.

Надання цієї розписки та написання заяв після смерті чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_5 учасниками справи під час розгляду не заперечувалось, хоча надіслання цього доказу стороні позивача підтверджено матеріалами справи (а.с.179).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до Рішення КСУ у справі N 1-25/2010 від 29.06.2010 N 17-рп/2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Так, у даній справі встановлено, що позивач своєчасно дізнався про смерть спадкодавця – рідного брата ОСОБА_4 , організовував його поховання, тобто, факт настання смерті був достеменно відомий.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Крім того, за змістом листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є виключно ті, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2-3.5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 №296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Так, позивач не заперечує факту пропущення строку на зверення із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 , пояснюючи відсутністю документів на спадкове майно, віддаленістю свого місця проживання (м.Київ) від м.Бердянськ та необізнаністю із прийняттям спадщини його братом після смерті батька ОСОБА_5 . Крім того, вважав, що після смерті брата спадщину прийняв син померлого - відповідач ОСОБА_3 .

Суд погоджується із доводами представника відповідача ОСОБА_2 відносно того, що, подаючи нотаріально оформлену заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 разом із братом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 роз`яснювалось його право на відзив цієї заяви, як і тотожне право його брата, відповідно, йому достеменно було відомо про це.

Так, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про недоведеність перешкод й об`єктивних труднощів та їх існування для позивача, які могли вплинути на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом, зокрема, засобами поштового листування, враховуючи його місце реєстрації та роботи.

У даній справі, надавши оцінку наявним доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що, пропущений ОСОБА_1 строк не є незначним. Згідно з усталеною судовою практикою незначний строк вимірюється днями, тижнями, проте, не може становить більше року, як це має місце у даній справі й обгрунтовуватись тим, що інші спадкоємці прийняли / не прийняли спадщину, звернулись або своєчасно не звернулись до нотаріуса.

При цьому, недобросовісності або порушень у діях нотаріуса з приводу виконання вимог, передбачених ст.63 Закону України «Про нотаріат», судом, враховуючи дату звернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори та дату надіслання письмового повідомлення ОСОБА_1 не встановлено.

Про наявність тривалої хвороби, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, інших об`єктивних обставин позивачем суд не повідомлено.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Також безпідставним є посилання позивача на недобросовісність поведінки іншого спадкоємця – відповідача (дружини спадкодавця), неприязність відносин між ними, ненадання нею відомостей про перелік спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті батька позивача ОСОБА_5 , оскільки вказані обставини також не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є перешкодою для вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини відповідно до норм цивільного права.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом враховано правові висновки, здійснені Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17; у постановах Верховного Суду: від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц, провадження № 61-39398св18, від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20, провадження № 61-14038св20.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з урахуванням висновків суду по суті заявлених позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору за розгляд вимоги немайнового характеру, суд залишає за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 174, 178, 191, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 278-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Бердянська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору, сплачені при зверненні до суду, залишити за позивачем.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Бердянська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: вул. Грецька, буд. 31, м. Бердянськ, Запорізька область, код ЄДРПОУ 02884055.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.10.2021.

Суддя Л. А. Вайнраух