Вирок № 100660100, 28.10.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1067/17

Провадження № 1-кп/307/135/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

з участі: секретаря Ком`яті Н.А.

прокурора Баник С.Ю.

захисника Коструб В.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, сезонного робітника, раніше судимого, вироками Тячівського районного суду від 20.12.1999 р., за ч. 3 ст. 140 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією мана, від 21.04.2000 за ч. 2 ст. 141 КК України, на підставі ст. 42 КК України 1961 року, до позбавлення волі на 4 роки і 19 днів, вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 22.072002 р., на підставі ст. 71 КК України до позбавлення волі на 4 роки і шість місяців, вироками Тячівського районного суду, від 18.07.2006, на підставі ст. 71 КК України, до позбавлення волі на 4 роки 7 місяців і 15 днів та від 22.12.2011 на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

3 березня 2017 року, близько 15-ї год., ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля кладовища, на вул. Чехова, у м. Тячів, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерплого ОСОБА_1 , у ході якого, застосував фізичне насильство, небезпечне для здоров`я особи, наніс останньому декілька ударів руками, стиснутими у кулак, по обличчю, після цього стягнув з пальця правої руки потерпілого золоту каблучку, вартістю 1954 грн, та відібрав від ОСОБА_1 велосипед фірми "Дорожник Люкс", вартістю 2200 грн, чим спричинив йому матеріальну шкоду на суму 4154 гривень.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Показання не дав посилаючись на те, що не пам`ятає події через те, що знаходився у стані алкогольного сп`яніння. З потерпілим примирився, повернув йому викрадене, про вчинене дуже шкодує, розкаюється і обіцяє більше подібного не повторювати.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засідання показав, що влітку, точної дати не пам`ятає, біля 15-ї години, на вулиці Чехова в м. Тячів, біля старого кладовища, він зустрів ОСОБА_2 з яким вони посперечалися. Обвинувачений його вдарив, він впав і втратив свідомість. ОСОБА_3 забрав його велосипед і золоту каблучку. Коли прийшов до себе, наздогнав ОСОБА_2 і забрав велосипед. Від ударів нанесених йому ОСОБА_3 у нього були на тілі два синці. Каблучку працівники поліції повернули його дружині. Обвинувачений був у нетверезому стані. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просить не карати його суворо та призначити міру покарання не пов`язану з позбавленням волі.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю. Крім його особистого визнання це стверджується наступними доказами.

Із протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.03 2017 убачається, що ОСОБА_1 просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 , який того ж дня, в м. Тячів, на вул. Чехова, близько 15-ї години, безпричинно наніс йому кілька ударів по голові, після чого відкрито відібрав золотий перстень з правої руки, вагою 2.85 г., вартістю 5000 гривень.

Протоколом огляду місця події від 07.03.2017 стверджено, що місцем події являється частина вулиці Чехова в місті Тячів, неподалік старого кладовища, біля кільцевої розв`язки автомобільних доріг.

Висновком експерта № 135 від 06.03.2017 стверджено, що у ОСОБА_1 1974 р.н., мають м`ясце тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва, ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою зовнішнього носу, та забою м`яких тканин лівої половини обличчя. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупи твердих предметів, можливо від локальних ударів руками. Строку події – 03.03.2017 дані тілесні ушкодження відповідають і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку експерта та фототаблиць до нього № 11/162 від 24.03.2017, залишкова вартість обручки виготовленої із золота, наданої на дослідження, бувшої у використанні, з урахуванням ознак зносу, станом на 03.03.2017 може становити 1954 гривні.

Згідно з висновком експерта від 21.04.2017 залишкова вартість бувшого у використанні жіночого велосипеду «Дорожник – люкс» синього кольору, станом на 03.03.2017 становить 2200 гривень.

Заявою ОСОБА_4 від 03.03.2017 стверджено, що він добровільно видав золоту каблучку, яку того ж дня, близько 15.30 год, в смт. Тересва, отримав від знайомого йому хлопця на ім`я ОСОБА_5 .

Протоколом пред`явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 04.03.2017 стверджено, що ОСОБА_1 , серед пред`явлених йому для впізнання золотих каблучок, під № 1, за наявними на ній пошкодженнями, впізнав свою каблучку, яку 03.03.2017 від нього відібрав ОСОБА_6 .

З протоколу проведення слідчого експерименту від 07.03.2017 вбачається, що ОСОБА_2 на місці показав де він наносив удари потерпілому та відібрав у нього велосипед і золоту каблучку. Також пояснив, що відтворити як саме він наносив удари не може, так як був сильно п`яний.

Таким чином, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які повністю узгоджуються між собою і не суперечать один одному, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: вину свою визнав, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вказав працівникам поліції кому продав викрадену золоту каблучку, за місцем проживання характеризується позитивно; а також обставину, яка обтяжує покарання, вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. з послідуючими змінами звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК ( 2341-14 ) суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину.

Враховуючи наведені пом`якшуючі та обтяжуючу обставину, особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що його виправлення можливе лише за умови призначення йому реальної міри покарання.

Підстав для призначення ОСОБА_2 покарання на підставі стст. 75, 76 КК України суд не знайшов.

Із матеріалів справи убачається, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 20.04.2017 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по цьому кримінальному провадженню. Строк тримання під вартою рахувати з 19.04.2017 року.

01.12.2017 ОСОБА_3 було звільнено з під варти у зв`язку з закінченням терміну вказаного в ухвалі про продовження строку тримання під вартою від 03.10.2017.

Суд вважає що цей строк слід зарахувати обвинуваченому у відбуту частину покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В обвинувальному акті зазначено, що розмір витрат на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи під час досудового розслідування, складає 439.80 гривень.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експертів, які згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 витрат за проведення зазначеної експертизи в дохід держави в сумі 439.80 гривень.

За таких обставин, керуючись стст. 368, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 3 роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Строк ув`язнення ОСОБА_2 з 19.04.2017 р. до 01.12.2017 року зарахувати у відбуту частину покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі чотириста тридцять дев`ять гривень 80 коп. за проведення експертизи.

Речові докази – золоту каблучку та велосипед фірми "Дорожник Люкс" – залишити у ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В.І. Гримут