Ухвала суду № 100659949, 28.10.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2999/18

У Х В А Л А

28.10.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого – судді Леньо В.В. секретар судових засідань Казимірська Н.В., за участю прокурора Борис В.І., обвинуваченого – ОСОБА_1 , при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.186, ч.2 ст. 185 КК України.

Прокурор Борис В.І. заявив клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивував тим, що відносно обвинуваченого спливає строк тримання під вартою. До цього часу розглянути не виявилося можливим. Раніше встановлені ризики не відпали. Зокрема обвинувачений довгий час переховувався від суду, був оголошений у розшук.

Обвинувачений зазначив, що більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить його належну процесуальну поведінку. Його сестра ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 за місцем проживання якої він може відбувати домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що з часу обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обставини у кримінальному провадженні не змінилися, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися. Зокрема, з врахуванням характеру та тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, особи обвинуваченого, існують ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наведене унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, так-як такий не може запобігти зазначеним ризикам, є необхідність у продовженні його застосування.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні одного епізоду за ч.3 ст. 186 КК України, за що передбачено позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, та два епізоди за ч.2 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає арешт на строк від 3 до 6 місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Крім того, вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.06.2020 р. (справа №299/3297/18) ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з наданням на підставі ст.75 КК України іспитового строку.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

До уваги приймається практика Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 51 у справі «Летелье проти Франції» (рішення від 26. 06. 1991) про те, що «суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна рахувати виправданим, тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою».

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, яке інкримінуються, тяжкістю покарання, яке загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості обвинуваченню, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд приходить до висновку про доцільність застосування тримання під вартою відносно обвинуваченого до двох місяців.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, в обвинуваченого зберігається можливість внести визначену заставу у розмірі 90800 гривень.

За вказаних обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо доводів обвинуваченого щодо застосування до нього домашнього арешту судом зазначається, що обвинувачений має намір відбувати такий не за місцем реєстрації, а в іншому місці. Позаяк встановити можливість такого перебування не виявляється можливим за відсутності особи власника житла, такі доводи обвинуваченого задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб з 28.10.2021 року по 26.12.2021 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати начальнику Закарпатської УВП №9.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Головуючий В. В. Леньо