Рішення № 100657562, 28.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27727/21

Провадження № 2/947/4502/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021 року

Київський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Калашнікової О.І.

при секретарі Якубовській О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -,

Встановив:

АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» у вересні місяці 2021 року звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 28.05.2013 року у сумі 17795,75 грн., стверджуючи, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала у повному обсязі: своєчасно не повернула кредитні кошти, тому і утворилась заборгованість за договором кредиту, яка складається з простроченої заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 17795,75 грн. У відповідності до положень ст.33 ЦПК України позов було розподілено судді Калашніковій О.І.

Ухвалою суду від 06.10.2021 року позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце розгляду справи.

До судового засідання позивач надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач до суду не з`явився, відзив (пояснення) на позов не надав, про дату, час і місце слухання справи сповіщався судом у відповідності до вимог закону за місцем реєстрації.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

28.05.2013 року сторони уклали договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки, шляхом підписання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою складає між сторонами кредитний договір. На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків, визначених Тарифами Банку.

Банк доводить, що в порушення умов договору ОСОБА_1 не повернула у повному обсязі отримані та використані грошові кошти – борг за кредитом складає 17795,75 грн, (що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту ). Банк вимагає ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитом та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.

У якості доказів позовних вимог Банк надав до суду анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 28.05.2013 року, розрахунок заборгованості за договором кредиту від 28.05.2013 року, виписки про рух грошових коштів на рахунках відповідача, відкритих у Приватбанку, довідку про видачу за вищевказаним договором кредитних карток, довідку про зміну умов кредитування, витяг з Тарифів, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Судом встановлено, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи (а.с. 24-50, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.05.2013 року шляхом підписання анкети-заяви, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, що підписані сторонами 29.02.2020 року суд не приймає до уваги, оскільки будь-яких доказів, що ця інформація стосується саме договору від 28.05.2013 року не надано. Разом з тим, розрахунок боргу і виписка з карткового рахунку відповідача свідчать, що з 2013 року банк отримував з ОСОБА_1 відсотки за користування кредитним лімітом.

За змістом позовних вимог станом на 15.08.2021 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 17795,75 грн., яка утворилась за період з 01.04.2019 року по 15.08.2021 року..

Як убачається з розрахунку банку за період з 28.05.2013 року по 31.03.2019 року відповідач погашала заборгованість за кредитом (двадцять перша колонка розрахунку). За період з 01.04.2019 року по 15.08.2021 року відповідачем отримано і використано кредитних коштів на суму 37011 грн. (третя колонка розрахунку а.с. 10-16). За цей же період відповідачем було внесено на погашення кредиту 39464 грн. (30 колонка розрахунку банку а.с. 16 зворот). Тобто, розрахунок, наданий банком свідчить, що відповідач у повному обсязі повернула банку отримані грошові кошти.

З цього ж розрахунку убачається, що банк погашав відсотки за рахунок тіла кредиту (четверта колонка вказаного розрахунку) і тільки за вищевказаний період банк стягнув з відповідача відсотків на суму 11705 грн. ( розрахунок свідчить, що і до 01.04.2019 року банк погашав відсотки за рахунок тіла кредиту). Дана обставина також підтверджується наявними операціями з списання відсотків за використання кредитного ліміту - виписка з рахунку відповідача про рух грошових коштів (а.с. 63-68).

Доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків позивачем не надано. Такі дії банку не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами.

Тобто, шляхом погашення відсотків за рахунок тіла кредиту банк безпідставно збільшив тіло кредиту на суму позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку , що позов Банку не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.258,263-265,268 ЦПК України, суд,-

Вирішив

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Дата складання повного тексту судового рішення 28.10.2021 року.

Суддя Калашнікова О. І.