Ухвала суду № 100657466, 26.10.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/32614/21

Провадження № 2/947/4944/21

УХВАЛА

26.10.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , інша сторона Дачно-садове товариство «Маяк-2», ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 ; заборони будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до вирішення цієї справи по суті проводити будь-які реєстраційні дії щодо будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення майбутнього позову може істотно ускладнити ти унеможливити розгляд справи та виконання ймовірного рішення суду, в зв`язку з чим заявник змушений звернутись до суду з даною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена заява передана судді Маломуж А.І.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Розглянувши матеріали заяви, враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині заборони будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до вирішення цієї справи по суті проводити будь-які реєстраційні дії щодо будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на будинок, слід відмовити, оскільки у заяві не обґрунтовано необхідність застосування саме таких способів забезпечення позову, які зазначено в заяві та їх відповідність заявленим позовним вимогам, а також не зазначено, яким чином вони можуть сприяти виконанню рішення суду, крім того слід зазначити, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника, а тому з урахуванням зазначеного заява в цій частині не обґрунтована, а вказані вимоги заяви безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрований на території України, крім того у суду відсутні надані докази того, що майновий стан цього позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по справі, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а тому обов`язок суду щодо беззаперечного застосування до повивача зустрічного зобов`язання, який передбачений випадками переліченими у ч. 3ст. 154 ЦПК України, відсутній.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-153, 247, 441 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інша сторона Дачно-садове товариство «Маяк-2», ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, - задовольнити частково.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до вирішення цієї справи по суті проводити будь-які реєстраційні дії щодо будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Копію ухвали направити Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Маломуж А. І.