Рішення № 100655663, 25.10.2021, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/572/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2021 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Вознюка Р.В.,

за участі секретарів судового засідання Басистої Т.В., Федченко Л.В.,

справа № 677/572/20,

сторони у справі:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Подільська митниця Держмитслужби,

вимоги позивача – визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

представник позивача Лукіянчук О.М.,

представник відповідача Богач Л.Л.,

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням їх уточнень, зазначила, що 16.04.2020 нею було отримано постанову в.о. начальника Подільської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0129/40000/19 від 31.03.2020 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 78400 гривень 50 копійок.

Вважає, що зазначена постанова про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Миткого кодексу України (надалі – МК України) є необґрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи неповним та необ`єктивним.

Позивач в позовній заяві вказує, що вказана постанова була винесена на підставі протоколу про порушення митних правил №0129/40000/19 від 29.10.2019, який було складено головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародній взаємодії Хмельницької митниці ДФС Кучером О.В. Згідно з протоколом про порушення митних правил №0129/40000/19 від 29.10.2019 та постанови по справі про порушення митних правил № 0129/40000/19 від 31.03.2020, Хмельницькою митницею ДФС 23.09.2019 отримано інформацію від митних органів Федеративної Республіки Німеччини (надалі – ФРН) щодо надання адміністративної допомоги у підтвердженні фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення легкових автомобілів на запит Хмельницької митниці ДФС від 13.04.2018 року № 2325/8/22-70-00.4-20-2 (лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від 17.09.2019 № 28883/7/99-20-02-01-17). Відповідно до отриманої від митних органів ФРН експортної декларації MRN:17DE5756690337131e9 від 29.09.2017 встановлено, що легковий автомобіль марки NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, був проданий німецькою компанією «AMS Trade & Consulting GmbH» (Muldenstrasse 31, 08056 Zwikau) позивачу за 21795,23 євро. Хмельницькою митницею ДФС встановлено, що зазначений вище автомобіль був ввезений нею на митну територію України 03.10.2017 об 11:37 год через пункт пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС на підставі митної декларації № UA400030/2017/302638 від 02.10.2017.

06.10.2017 для здійснення митного оформлення в режимі ІМ40ДЕ даного транспортного засобу митним брокером ТОВ «Поділля Брок Сервіс» в особі ОСОБА_2 на підставі договору № 132/2017 від 26.09.2017 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, укладеного з позивачем, як із замовником, було надано на митний пост «Хмельницький-центральний» Хмельницької митниці ДФС митну декларацію № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 28.09.2017 на автомобіль NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , вартістю 19 200 євро, де вона вказана як покупець на бланку компанії «AMS Trade & Consulting GmbH» та інші документи. Митна вартість даного транспортного засобу за митною декларацією № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017 задекларована в сумі 605683,97 грн, сплачено митних платежів (графа 47) – 218453,37 грн (мито - 60 568,40 грн, акциз – 20528,75 грн, ПДВ – 137356,22 грн). Згідно з службовим листом відділу адміністрування митних платежів та митно- тарифного регулювання Хмельницької митниці ДФС від 08.10.2019 №577/22-70-19 встановлено, що сума зменшення розміру митних платежів внаслідок декларування недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу за митною декларацією № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017 складає 26133,50 грн (мито – 8166,72 грн, ПДВ – 17966,78 грн).

У протоколі про порушення митних правил та в постанові, що оскаржується, вказано, що вона з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів в сумі 26133,50 грн надала через митного брокера Хмельницької митниці ДФС рахунок №3000418 від 28.092017 з неправдивими відомостями щодо вартості (19200 євро) автомобіля марки NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, необхідними для визначення його митної вартості, що призвело до заявлення у митній декларації № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017 неправдивих відомостей, необхідних для визначення його митної вартості, неправдивих відомостей щодо нарахування необхідної для сплати суми митних платежів, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

З вказаною постановою позивач не погоджується, посилається при цьому, що вона була відсутня при розгляді справи, хоча нею 24.03.2020 надсилалась заява до Подільської митниці Держмитслужби про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на карантині із неповнолітною дитиною, та відсутністю пасажирського перевезення, що пов`язано із запровадженням карантину в Україні.

Зазначає, що митних правил не порушувала, будь-яких документів для зменшення митної вартості автомобіля марки NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, які необхідні для визначення його митної вартості до митних органів не подавала, будь – яких документів, рахунків, договорів купівлі-продажу не підписувала та не отримувала, декларування зазначеного автомобіля не здійснювала.

Вказаний автомобіль вона замовила в австрійській фірмі через мобільне телефонне спілкування та шляхом електронного листування в австрійській фірмі «Rars SAUBEBER», яка є єдиним імпортером вживаних автомобілів в Німеччину, через німецьку фірму «AMS Trade & Consulting GmbH», яка і готувала пакет документів для пред`явлення їх на німецькій та польській митницях. Послуги з перевезення та доставки автомобіля до кордону України їй надавав ОСОБА_3 , від якого за допомогою мобільного додатку «Вайбер» вона отримала електронні копії документів для заповнення попередньої митної декларації та подачі її декларанту.

02.10.2017 вона перетнула кордон на пункті пропуску «Корчова» Львівської митниці з України до Республіки Польща, переїхала до пункту пропуску «Медика», де сіла у вантажний автомобіль, яким керував ОСОБА_3 , що перевозив куплений нею автомобіль та разом із ОСОБА_3 повернулась на територію України. Після огляду працівниками пункту пропуску «Медика» Львівської митниці придбаного нею автомобіля, ОСОБА_3 передав їй пакет документів на куплений нею автомобіль, які вона 06.10.2017 надала митному брокеру ТОВ «Поділля брок Сервіс» для здійснення митного оформлення автомобіля.

02.10.2017 нею було перераховано на рахунок Хмельницької митниці ДФС 218000 грн попередньої оплати за митне оформлення транспортного засобу, що підтверджується квитанцією №N1AY84399 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». 06.10.2017 в митній декларації № UA 400030/2017/302695 їй було донараховано 453,37 грн митних нарахувань (розділ 47), які вона сплатила 06.10.2017, що підтверджується дублікатом квитанції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» №0.0.864405458.1. 06.10.2017 Хмельницькою митницею ДФС їй було видано посвідчення серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу.

Крім того, позивач зазначила, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів ( у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

При цьому обставини щодо можливого надання митному органу та брокеру неправдивих відомостей під час митного оформлення автомобіля NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, які стали підставою для недоврахування відповідних податків та зборів, не могли і не залежали від її волі, оскільки вона не повинна була перевіряти достовірність отриманих нею документів та відомостей про вартість автомобіля, які вона не підписувала та не оформляла. Вона була впевнена, що усі документи відповідають дійсності, тому що їх готувала німецька фірма, де вона купила автомобіль. Окрім того, при складанні 29.10.2019 головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародній взаємодії Хмельницької митниці протоколу про порушення митних правил, вона надала йому витяг з сайту «Gebrauchtwagen Angebotsliste», де вказано, що станом на 16.05.2017 вартість придбаного нею автомобіля становила 19118,62 євро, що підтверджує заявлену нею митну вартість автомобіля марки NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення.

Будь – якого умислу вчиняти будь - які дій, які направлені на порушення митних правил чи необережності в її діях не було, і в постанові та протоколі в справі про порушення митних правил № 0129/40000/19, складених щодо неї відповідачем не встановлено та не доказано.

У зв`язку із зазначеним, просила визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Подільської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0129/40000/19 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та закрити провадження у справі, стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 30.06.2020 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду щодо оскарження постанови по справі про порушення митних правил, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.09.2020.

У відзиві представник відповідача Богач Л. зазначив, що автомобіль NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення був ввезений позивачем на митну територію України 03.10.2017 об 11 год. 37 хв. через пункт пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС на підставі митної декларації № UA400030/2017/302638 від 02.10.2017. Митним брокером ТОВ «Поділля Брок Сервіс» ОСОБА_2 на підставі договору №132/2017 від 26.09.2017, укладеного з ОСОБА_1 06.10.2017 було надано на митний пост «Хмельницький-центральний» Хмельницької митниці ДФС митну декларацію № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017, рахунок №3000418 від 28.09.2017 на вказаний автомобіль із зазначеною вартістю 19200 євро та інші документи. Митна вартість даного транспортного засобу за митною декларацією № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017 задекларована в сумі 605683,97 грн, сплачено митних платежів (графа 47) – 218453,37 грн (мито - 60 568,40 грн, акциз – 20528,75 грн, ПДВ – 137356,22 грн).

23.09.2019 Хмельницькою митницею ДФС отримано інформацію від митних органів ФРН щодо надання адміністративної допомоги у перевірці законності митного оформлення легкових автомобілів на запит від 13.04.2018 № 2325/8/22-70-00.4-20-2 (лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від 17.09.2019 № 28883/7/99-99-20-02-01-17). Згідно з отриманою від митних органів ФРН експортною декларацією MRN:17DE5756690337131e9 від 29.09.2017 встановлено, що легковий автомобіль марки NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, був проданий німецькою компанією «AMS Trade & Consulting GmbH» (Muldenstrasse 31, 08056 Zwikau) громадянці Arsenyuk Larysa за 21795,23 євро.

Усі необхідні для оформлення митної декларації документи представнику ТОВ «Поділля Брок Сервіс» Мазур Н.В. надано безпосередньо ОСОБА_1 , згідно з графою 9 митної декларації відповідальною за фінансове врегулювання особою є ОСОБА_1 , відповідно до п. 6.5. договору № 132/2017 від 26.09.2017 замовник ( ОСОБА_1 ) несе адміністративну або кримінальну відповідальність за передачу Виконавцю недостовірних відомостей та/або документів. Замовник, тобто ОСОБА_1 , несе повну юридичну відповідальність за достовірність даних, в наданих нею документах виконавцю та митним органам. Саме тому, при наданні митним органам України документів при ввезенні та митному оформленні транспортного засобу позивач зобов`язана була впевнитись у їх достовірності.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували інформацію митних органів Німеччини щодо вартості автомобіля 21795,23 євро. Зокрема позивач не надала, як під час здійснення митного оформлення автомобіля, так і під час провадження у справі, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (ч. ст. 53 МК України).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що усі дії щодо вивезення даного автомобіля з Євросоюзу та доставки його до кордону України здійснював ОСОБА_3 . Проте, у рахунку № НОМЕР_4 від 28.09.2017 покупцем/власником автомобіля значиться ОСОБА_4 , а інформація про ОСОБА_3 відсутня. Будь-які документально оформлені доручення від позивача ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні. Отже, доводи позивача про те, що вона не підписувала будь-яких документів та не отримувала їх, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів в сумі 26133,50 грн., надала через митного брокера Хмельницької митниці ДФС документ Іnvoise №3000418 від 28.09.2017, який містить неправдиві відомості щодо вартості (19200 євро) автомобіля NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, що призвело до заявлення в митній декларації № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017 неправдивих відомостей щодо вартості товару (графа 22), необхідних для визначення його митної вартості, неправдивих відомостей щодо нарахування необхідної для сплати суми митних платежів (графа 47), за що ст. 485 МК передбачена адміністративна відповідальність.

Зазначив, що обгрунтування розгляду справи у відсутність позивача наведене в оскаржуваній постанові митниці, та що передбачене ст. 526 МК України право особи на безпосередню її участь під час розгляду справи про порушення митних правил не є абсолютним правом та може обмежуватися, зокрема у випадках зловживання особою своїми правами. Відповідно до ст. 498 МК України особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Як зазначено у постанові митниці, позивач була присутня під час складання протоколу про порушення митних правил, надала свої пояснення по суті порушення, які задокументовані протоколом опитування. Додатково пояснень та інших доказів під час здійснення провадження позивач митниці не надсилала.

На підставі викладеного, представник відповідача просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Учасники справи в судове засідання позивач не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача Лукіянчук О.М. подала до суду заяву, у якій вимоги позову підтримала, наполягала на їх задоволенні, справу просила розглянути у відсутність позивача та її представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, жодних заяв, клопотань до суду не надіслав, причини неявки не повідомив.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення Подільською митницею Держамитслужби до адміністративної відповідальності особи та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України.

Дані правовідносини врегульовано МК України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил № 0129/40000/19 від 31.03.2020 позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 78400 гривень 50 копійок.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Статтею 352 МК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Митним кодексом України також встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.489 МК України).

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст.491 МК України).

Таким чином, наведеними вище нормами законодавства встановлено обов`язок уповноваженого органу (посадової особи) в кожному конкретному випадку з`ясувати питання про те: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому такий орган (посадова особа) повинен з`ясувати наявність чи відсутність підстав для порушення справи про порушення митних правил, які визначені статтею 491 МК України, та наявність чи відсутність доказів у справі про порушення митних правил.

Відповідно до ч.1 ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

При вирішенні питання щодо наявності/відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 МК України слід також врахувати норми законодавства, які регулюють питання митного оформлення товарів (транспортних засобів).

Так, згідно з ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст. 335 МК України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідноз ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, для митного оформлення транспортного засобу автомобіля NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, було подано митну декларацію № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017 та документ Іnvoise/рахунок № НОМЕР_4 від 28.09.2017, згідно з яким вартість зазначеного транспортного засобу становила 19200 євро.

Вказані документи не містять будь-яких розбіжностей, ознак підробки, а також у них наявні всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена за цей товар позивачем.

Будь-які докази щодо фальсифікації поданих до митного оформлення в Україні документів, їх недійсності чи недостовірності в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту постанови про порушення митних правил від 31.03.2020 видно, що доказом для притягнення позивача до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення була одержана Подільською митницею Держмитслужби від митних органів ФРН експортна декларація MRN:17DE5756690337131e9 від 29.09.2017 згідно з якою легковий автомобіль марки NISSAN X-TRAIL, VIN: НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення, був проданий німецькою компанією «AMS Trade & Consulting GmbH» (Muldenstrasse 31, 08056 Zwikau) громадянці Arsenyuk Larysa за 21795,23 євро.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач перевірив обставини завершення експорту транспортного засобу чи направив запит компанії, яка фігурує відправником товару згідно з документами, поданими до митного оформлення позивачем, відтак, інформація від митних органів ФРН не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів.

Отже, відповідачем не доведено, що одержана від митних органів ФРН експортна декларація MRN:17DE5756690337131e9 від 29.09.2017 має переважне доказове значення, порівняно з документами, поданими позивачем для митного оформлення згаданого вище транспортного засобу, відтак, не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів.

Зі змісту диспозиції ст. 485 МК України випливає, що суб`єктивна сторона складу вказаного порушення обумовлює вчиненням декларантом умисних дій у вигляді, зокрема, заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та особливою метою - ухилення від сплати митних платежів.

Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.07.2021 у справі 521/7970/16-а, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, й наявність прямого умислу, тобто усвідомлених і цілеспрямованих дій особи, направлених на уникнення сплати митних платежів або їх сплати у меншому розмірі. Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів).

Матеріали справи не місять відомостей, що свідчать про умисел позивача надати недостовірні відомості про ціну автомобіля та експортну вартість, а лише про те, що покупцю була запропонована за автомобіль ціна 21795,23 євро. Натомість, документом, який підтверджував митну вартість автомобіля, був наданий позивачем рахунок №3000418 від 28.09.2017, згідно з яким подана митна декларація № UA400030/2017/302695 від 06.10.2017.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що оскаржена постанова відповідача у справі про порушення митних правил № 0129/40000/19 від 31.03.2020 винесена з порушенням вимог чинного законодавства та без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп.

Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 2280 грн ( 3 год х 760 грн.).

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч 2, 3,4, ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з доведеності понесення стороною таких витрат і з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Разом з тим, вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також детального розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 2280 грн ( 3 год х 760 грн.).

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 року у справі № 906/194/18, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Натомість, в даному випадку, витрати позивача на оплату правничої допомоги не підтверджені будь-якими фінансовими документами і в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували фактичне здійснення таких витрат позивачем.

З огляду на вищенаведене, у стягненні із відповідача 2280 грн витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 257, 260, 264, 266, 485, 486, 529-530 МК України, ст.ст. 5, 9, 77, 132, 134, 139, 143, 246, 250, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Подільської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 0129/40000/19 від 31.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 78400 гривень 50 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 420 гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач – Подільська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 43350542.

Повний текст рішення складено 27.10.2021.

Суддя Р. В. Вознюк