Постанова № 1006547, 01.10.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.07

Справа №АС4/411-07.

Господарський суд сумської області у складі:

головуючого судді Моїсеєнко В.М.

секретаря судового засідання Данілова Т.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Група-Айсберг», м.Суми

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.06.2007р. № 0000182306/0/39373

представники:

від позивача Марченко І.В.

від відповідача Зікратий А.В. (довіреність від 29.12.2006р. № 84004/3/10-009,Федіна Н.М.( довіреність від 29.08.2007р. № 56179/9/10-009)

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 11 год.30хв.17.09.2007р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 16.06.2007р. за № 0000182306/0/39373 про зменшення йому суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005р. у розмірі 56100,00 грн., а також зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Суми надати протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання судового рішення у даній справі , висновок про відшкодуванню позивачу суми податку на додану вартість – 56100,00 грн. за листопад 2005р.

Відповідач - ДПІ в м. Суми проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем неправомірно заявлена сума до бюджетного відшкодування та просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю « Група-Айсберг» до ДПІ в м. Суми подано податкову декларацію по податку на додану вартість за листопад 2005 року, згідно якої було заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 56100,00 грн.

Відповідачем було здійснено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Група-Айсберг», м. Суми з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року, про що складено акт від 15.06.2007р. № 3949/23-6-32779306, в якому встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 56100,00 грн. по придбанню товару від ТОВ «Світ» неправомірно заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю « Група-Айсберг» до відшкодування за листопад 2005р.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми 16.06.2007р. було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення за № 0000182306/0/, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Група Айсберг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56100,00 грн. за листопад 2005р.

Відповідач подав заперечення проти позову і зменшення бюджетного відшкодування , обґрунтовує тим, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2005р. у розмірі 56100,00 грн. по придбанню товару від ТОВ „Світ», м.Донецьк , що пов’язано з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 56100,00 грн., чим порушено вимоги п. 1.3, п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно інформації отриманої від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (лист від 06.02.2007р.). ТОВ «Світ», який видав податкову накладну № 120903 від 12.09.2005р. на суму 56100,00 грн. визнано банкрутом рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2006р. по справі № 27/25Б і це товариство не перерахувало до державного бюджету суму фактично сплаченого ТОВ «Група - Айсберг» ПДВ.

Таким чином, відповідач зазначає, як свідчать матеріали перевірки, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Група-Айсберг» відсутня надмірна сплата податку на додану вартість за заявлений період, по ланцюгу продажу товару до виробника, а право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету.

Суд вважає, що з боку позивача сума бюджетного відшкодування була визначена з додержанням вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на момент визначення), виходячи із наступного.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування – це сума, яка підлягає поверненню платнику податку бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3). Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7). Суми податків, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7). У разі коли за результатами звітного періоду зазначена різниця має від'ємне значення, відповідна сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7).

Відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Для відшкодування з бюджету надмірно сплаченого ПДВ Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У випадку невиконання контрагентом платника ПДВ зобов'язань зі сплати податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають тільки для нього. Вказана обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника ПДВ права на його відшкодування у випадку, якщо останній виконав всі передбачені законом умови з отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю « Групи-Айсберг» податкової накладної та їх оформлення згідно з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону підтверджується актом ДПІ в м. Суми від 15.06.2007р.. № 3949/23-6-32779306 про результати невиїзної документальної перевірки.

За правилами підпункту 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платником податку – продавцем у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 є документом, що підтверджує факт отримання продавцем товару, оплати податку на додану вартість від іншого платника податку – покупця у ціні такого товару.

Так, п. п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України, які згідно з Бюджетним кодексом України складаються з податків, зборів, обов’язкових платежів, що входять у систему оподаткування, а не тільки з одного податку на додану вартість.

Враховуючи те, що ТОВ «Група-Айсберг» було сплачено на підставі наданій ТОВ «Світ» податковій накладній від 12.09.2005р. № 120903, 56100,00 грн. ПДВ, тому позивачем правомірно була заявлена вказана сума до бюджетного відшкодування.

Таким чином, спірним рішенням відповідача, порушуються право позивача на відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Чинне законодавство, в тому числі і Закон України „Про податок на додану вартість”, не встановлює для покупця товару обов’язку сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем чи іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Також для відшкодування з бюджету податку на додану вартість вказаний Закон не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Отже позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині зобов’язання Державної податкової інспекції в м. Суми надати протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання судового рішення у даній справі, висновок про відшкодування за листопад 2005р. 56100,00 грн. – суми податку на додану вартість задоволенню не підлягають , так як позивач не зазначає кому саме необхідно надати зазначений висновок.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. ст. 94, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 16.06.2007р. за № 0000182306/0/39373 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю « Група –Айсберг» (40022, м.Суми, вул. Свердлова,5, код 32779306) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005р. у розмірі 56100,00 грн.

3. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог - відмовити.

4. Відшкодувати з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Група –Айсберг» ( 40022, м.Суми, вул. Свердлова,5, код 32779306) 3 грн.40 коп. судового збору.

5. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 02.10.2007р.

З оригіналом згідно

Помічник судді Л.М.Сорока