Рішення № 100654257, 13.09.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9282/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року Печерський районний суд міста Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання: Сеньковська В.Я.,

справа №757/9282/21-ц

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним договір, укладений між ним та відповідачем.

В обґрунтування позову зазначає, що між ним та ТОВ «СС Лоун» був укладений кредитний договір, який він вважає безпідставним, оскільки останній укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Проте він договір не підписував.

Крім того, розмір нарахованих за договором процентів значно перевищує розмір заборгованості по кредиту.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

09.07.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов в якому вимоги позивача заперечуються в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних (особистих, майнових/немайнових) прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1,2,3 ст. 12 ЦПК України).

За частиною 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору, укладеного між ним та відповідачем, при цьому який саме договір він має на увазі в позові не зазначено. Разом з тим, із відзиву ТОВ «СС Лоун» вбачається, що фінансова установа не заперечує факт укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .

Отже, обставини укладення договору між сторонами, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 26.11.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СС Лоун» укладено електронний кредитний договір №1127197-А.

Договір укладено на підставі примірного кредитного договору, затвердженого наказом ТОВ «СС Лоун» №1111-1 від 11.11.2020 року та Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», що затверджені 29.07.2020 року наказом ТОВ «СС Лоун» №2907-1.

Примірний кредитний договір та Правила розміщені на веб-сайті товариства https://www.ccloan.ua.yuridichna-informatsiya/, з метою доведення її до широкого кола осіб, що бажають отримати кредит.

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору №1127197-А, за цим договором кредитор зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 2.6.1. кредитного договору №1127197-А сума кредиту становить 9 000 грн.

Відповідно до пункту 2.6.2. кредитного договору строк кредиту з 26.11.2020 р. по 25.12.2020 р. включно.

Згідно з пунктом 2.6.3. кредитного договору запланована дата повернення кредиту 25.12.2020 р.

Пунктом 2.6.4. кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1.8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 657%.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме за період з дати видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту включно. Згідно з пунктом 2.6.5. кредитного договору загальна вартість кредиту 13 860 грн.

У встановлений термін 25.12.2020 року ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів за договором не виконав, а також не уклав наступну угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим, а також керуючись пунктом 5.7 кредитного договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом, неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважається автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:

Строк автопролонгації договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно.

В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 4.15%.

У п. 5.8. сторони погодили, що угода на автопролонгацію договору підписується позичальником одночасно з підписанням цього договору.

Тобто автопролонгація строку дії кредитного договору - це відкладальна обставина, застосування якої врегульовано частиною 1 статті 212 ЦК України, а саме: особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з положеннями угоди до кредитного договору (автопролонгація) (пункти 1.2. - 1.7. угоди) в період автопролонгації з 26.12.2020 по 14.01.2021 року включно позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4.15% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1000,1%. Загальна вартість кредиту становить 21 330 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із умов кредитного договору вбачається. що останній містить усі істотні умови кредитного договору, встановлені чинним законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19).

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України,

Згідно з частиною 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Споживач зайшовши на веб-сайт відповідача має змогу ознайомитись з текстом примірного кредитного договору, правилами, паспортом кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією товариства, фінансовим звітом тощо.

Правила надання коштів в кредит в свою чергу визначають: загальні положення; поняття і терміни; умови надання кредиту; порядок надання кредиту; порядок підписання електронного договору; порядок нарахування процентів та повернення кредиту; реструктуризацію програму лояльності та акційні умови; згода позичальника на обробку персональних даних; відповідальність сторін; порядок вирішення спірних питань; порядок зберігання договорів та інших документів, пов`язаних з наданням кредиту; порядок доступу заявників/позичальників до договорів, додатків до них та іншої інформації, пов`язаної з наданням кредитів; облікова та реєструючи система товариства; порядок проведення внутрішнього контролю щодо дотримання законодавства та внутрішніх регламентуючих документів при здійсненні операцій з надання кредитів; тощо.

Далі споживач проходить реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства (ІТС товариства), що свідчить про ознайомлення з правилами та іншою інформацією. Під час здійснення реєстрації в ІТС Товариства споживач: проходить процедуру ідентифікації в ІТС Товариства, а саме: надав всі свої особисті дані (ПІБ, дані паспорта; дату та рік народження, ідентифікаційний номер, свій номер мобільного телефону, електронну пошту, місце роботи, місце реєстрації та проживання тощо; надає згоду на обробку персональних даних, шляхом проставлення в ІТС Товариства електронної відмітки, в порядку передбаченому статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних», створює особистий кабінет; пройшовши процедуру верифікації своєї платіжної картки, на яку в подальшому, зараховуються кредитні кошти (процедура верифікації карти детально описана у пункті 4.8 Правил; ознайомлюється в особистому кабінеті з паспортом кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма) в порядку, за формою та за змістом, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування») та іншою необхідною інформацією.

Надалі для безпосереднього оформлення кредиту споживач в ІТС Товариства обирає бажану суму кредитуй та строк кредитування; ознайомлюється з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, Правилами, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», про що позичальник проставляє відповідну відмітку в ІТС Товариства, після чого створює заявку на отримання кредиту згідно з обраними умовами.

Після прийняття кредитодавцем позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику кредитодавець робить позичальнику пропозицію в його особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містить істотні умови, і з якими позивальник має можливість ознайомитись до моменту укладання кредитного договору.

Після прийняття позичальником умов кредитного договору останній укладає з Товариством електронний кредитний договір, який підписується споживачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого споживач отримує кредит у бажаній сумі.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 9 000 гри на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , пройшовши всю вищеописану процедуру.

Вказане підтверджується наданими відповідачем документами: карткою рахунку 376 за 26.11.2020 - 05.05.2021, витягом від 05.05.2021 року з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу fourbill (bigwallet) ТОВ «Бестпей», згідно з договором №03102019 від 03.10.2019 року; копією повідомлення ТОВ «Бестпей» від 05.05.2021 року щодо верифікації карти позичальника та успішної виплати кредиту на платіжну картку ОСОБА_1 , копією договору доручення №03102019 від 03.10.2019 року відповідно до умов якого ТОВ «Бестпей» забезпечує здійснення (банками-еквайарми) платежів ТОВ «СС Лоун» на користь клієнтів ТОВ «СС Лоун`за допомогою сервісу «4bill»; копією витягу з платіжної системи «4 bill» щодо переказу ОСОБА_1 коштів на його платіжну картку.

З наданих відповідачем суду копій кредитного договору та відповідних сторінок з ІТС Товариства вбачається, що вказаний кредитний договір був підписаний позивачем в ІТС Товариства в порядку, передбаченому статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: електронним підписом одноразовим ідентифікатором «f51877», що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Порядок підписання електронного кредитного договору також врегульовано статтею 5 Правил надання коштів в кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун».

Відповідно до пункту 5.1 Правил сторони домовилися в частині підписання договору керуватися вимогами Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальник підтверджує, що алфавітно-цифрова/цифрова послідовність, яку отримує заявник шляхом реєстрації на сайті Товариства засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі та заповнення заявки, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення, або альтернативними каналами передачі повідомлень за номером телефону, вказаним заявником під час заповнення заявки, та яка додається (приєднується) до електронного повідомлення від заявника, є його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використовується ним в якості його власноручного підпису та є підтвердженням його особистості (пункт 5.2 Правил).

Позичальник визнає всі документи, засвідчені з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням із документами в письмовій формі, підписаними власноручно. позичальник визнає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором в повідомленнях, переданих в рамках користування Особистим кабінетом, призводить до юридичних наслідків, аналогічно з використанням власноручного підпису відповідно до вимог законів (п. 5.3 Правил).

Сторони підтверджують, що даний електронний договір має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі (пункт 5.4 Правил).

Отже, оскільки позивач ознайомився з умовами Правил в порядку передбаченому частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», до моменту підписання кредитного договору, про що свідчить поставлення ним відповідної відмітки в ІТС Товариства, вбачається, що він був ознайомлений з порядком підписання кредитного договору, про що свідчать виконані ним фактичні дії в ІТС Товариства, а також отримання та використання ним електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до 1 першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна у вигляді окремого документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті З Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр/букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

З вищенаведеного вбачається. що без проходження процедури реєстрації в ІТС Товариства, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без верифікації кредитної картки споживача, без підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором - кредитний договір між споживачем та товариством не може бути укладений.

Аналогічні правовідносини були предметом розгляду Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду і знайшли своє відображення у постановах від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18 та від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

У зазначених справах Верховний Суд підтвердив дійсність електронних кредитних договорів укладених на відстані (з використанням ІТС кредитодавця) та їх підписання споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, твердження позивача про не підписання ним спірного кредитного договору не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Позивач також зазначає, що кредитний договір не містить реальної ціни та сукупної вартості кредиту.

Проте його твердження спростовується пунктами 2.6.4., 2.6.5., 2.6.6., 5.7., 5.7.1., 5.7.2. та Угодою до кредитного договору (автопролонгація), в яких зазначено: за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 657 %. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме за період з дати видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту включно.

Загальна вартість кредиту становить 13 860 грн (п. 2.6.5. кредитного договору).

Згідно з положеннями угоди до кредитного договору (автопролонгація) (п.п. 1.2. - 1.7. угоди) в період автопролонгації з 26.12.2020 по 14.01.2021 року включно позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4,15% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1000,1%. Загальна вартість кредиту становить 21 330 грн.

За пунктом 3 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка обчислюється на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Із доданої до відзиву відповідача копії кредитного договору вбачається, що останній містить всі істотні умови. Інформація про кредит була надана позивачу до моменту укладання кредитного договору.

За роз`ясненнями щодо незрозумілих умов договору позивач до відповідача не звертався.

Згідно з пунктом 11.8 кредитного договору, позивач підтвердив, що до укладання цього договору він отримав від кредитора всю необхідну інформацію про кредит і умови кредитування відповідно до норм чинного законодавства України (в т.ч. відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів». Підтвердив, що надана інформація є повною і зрозумілою і надана без нав`язування придбання фінансових послуг, що він ознайомлений з Правилами надання коштів у кредит які є невід`ємною частиною договору із політикою конфіденційності.

Посилання позивача на положення статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 цього закону положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються фінансових послуг.

Безпідставними є також посилання позивача на положення Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Правління НБУ №49 від 8 червня 2017 року, оскільки відповідно до пункту 1 цих правил ці Правила встановлюють для банків України методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит, оскільки відповідач не є банківською установою і вказані Правила не застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами кредитного договору.

Безпідставними є також твердження позивача про ведення відповідачем нечесної підприємницькою діяльністю з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину {Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 11 січня 2020 року у справі N9761.22687.17).

Разом з тим, позивачем не надано доказів, які би б свідчили про введення його в оману. Всі істотні умови кредитного договору були надані позивачу до моменту укладання кредитного договору.

І насамкінець, у разі незгоди з (вже) укладеним кредитним договором позивач на підставі пункту 4.10. кредитного договору та статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» мав право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин, у тому числі й після отримання грошових коштів за договором.

У визначений договором та законом строк позивач від договору не відмовився і гроші не повернув, а отже умови договору його влаштовували.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.09.2019 року у справі 638/2304/17 ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим.

Резюмуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову. Позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-16, 18, 203, 212, 215, 626, 627, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», ЄДРПОУ 40071779, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6.

Суддя: Матійчук Г.О.