
Справа № 560/10453/21
РІШЕННЯ
іменем України
28 жовтня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом від 11.08.2021, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, без обмеження її максимального розміру, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-УІІ виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати, на підставі довідки Хмельницької обласної прокуратури від 04.03.2020 № 18-153 вих 20.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі №560/5586/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було зобов`язано провести перерахунок його пенсії. Відповідач під час здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Хмельницької обласної прокуратури від 04.03.2020 № 18-153 вих 20 протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії та обмежив її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, що протиправно, тому звернувся до суду з позовом (арк. спр.2-8).
Відповідно до ухвали від 25.08.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр. 25).
16.09.2021 до суду поступив Відзив на позовну заяву, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що відповідач виконав рішення суду у справі №560/5586/20, і провів перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 04.03.2020 № 18-153 вих 20. Згідно з ч. 2 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Також зазначає, що положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та ч. 15 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” стосовно максимального розміру пенсії неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.
Ухвалою суду від 27.10.2021 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, відмовлено.
З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та оцінивши докази надані учасниками справи, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 2001 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Призначена пенсія позивачу у розмірі 90% сум заробітної плати (арк. спр. 33).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №560/5586/20, яке набрало законної сили 23 квітня 2021 року (далі - Рішення по справі №560/5586/20), позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області №18-153 вих20 від 04.03.2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 10-17).
На заяву позивача від 24.05.2021, відповідач листом за №4522-3809/Т-03/8-2200/21 від 07.05.2021, повідомив про виконання Рішення по справі №560/5586/20, проведення перерахунку з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 04.03.2020 №18-153 вих20 та виплату пенсії у розмірі 60% від суми заробітної плати з обмеженням її максимальним розміром. Розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 наступний: 8000,00 грн (оклад) + 3200,00 грн (надбавка за вислугу років) 9520,00 грн (інші виплати) + 12947,20 грн (премія) + 3005,60 грн (матеріальна допомога для оздоровлення 1/12) + 3005,60 грн, (матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 1/12) = 39678,40 грн (заробітна плата) х 60% = 23807,04 гривень. Розмір пенсійної виплати позивача після перерахунку з 13.12.2019 з урахуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність становив 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120 грн, з 01.12.2020 - 17690 грн (арк. спр.189, 184).
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на час призначення пенсії позивачеві - 2001 рік, порядок та підстави для призначення, перерахунку пенсії були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, і передбачали виплату пенсії в розмірі не більше 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
З 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (ст. 86).
Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Водночас, судом встановлено, що позивачу з 2001 року призначено пенсію за вислугу років, що обчислена відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в розмірі 90% середньомісячного заробітку, тому пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки відповідні положення підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.
Так, у рішенні від 05.04.2001 за №3-рп/2001 Конституційний Суд України вказав, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Натомість, дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії виникла лише одна підстава її перерахунку, а саме збільшився розмір заробітної плати працівників органів прокуратури за відповідною посадою. Інші ж складові, зокрема й відсотковий розмір пенсійних виплат, не змінилися.
У зв`язку з чим, суд вважає, що відсотковий розмір отримуваної позивачем пенсії є сталим та не може змінюватися, при цьому положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ підлягають застосуванню лише при призначенні пенсії після набрання цією нормою чинності.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність зменшення відповідачем при перерахунку з 13.12.2019 розміру пенсії позивача з 90% до 60% заробітної плати.
Щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону №1789-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема й,Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, згідно п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 01 жовтня 2011 року).
Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 24.06.2020 прийняв постанову по справі № 580/234/19, в якій судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала наступний правовий висновок: «Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
З часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесені зміни до статті 50-1 Закону №1789-XII та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), згідно із якими: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Згодом, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, і є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України, яким є відповідач.
З врахуванням того, що сума пенсії позивача у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати з 13.12.2019 становила 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120 грн, з 01.12.2020 - 17690 грн, вже була обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, відсутні підстави зобов`язувати відповідача проводити виплату пенсії після її перерахунку у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, адже сума до виплати не зміниться, враховуючи тимчасове обмеження встановлене Законом № 3668-VI. Тобто, після проведення перерахунку пенсії позивача у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати залишиться її обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а пенсія в зазначеному розмірі вже виплачена позивачу, не має підстав для задоволення вимоги про виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру, тому у цій частині позов не задовольняється.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 24.06.2020 по справі №580/234/19, задовольняється частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з квитанцією від 11.08.2021 позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 13.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Хмельницької області від 04.03.2020 № 18-153 вих 20, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 жовтня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 100649633, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/10453/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: