Вирок № 100649625, 28.10.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2795/21

В И Р О К

Іменем України

28 жовтня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Буткевича М.І.,

з участю: секретаря Бабіченко Л.В.,

прокурора Сороколата О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Негоди В.В.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників потерпілих Подоля А.В., Козирєва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянка Луганської області, громадянина України, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 (гаражний кооператив "Тетерів"), не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі – КК),

в с т а н о в и в:

1 липня 2021 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen Transporter", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", рухався по 167 км + 550 м автодороги М-21 "Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський" по вул. Л. Ступницького с. Оліївка Житомирського району та області в районі перехрестя з вул. Вишпільською у напрямку м. Житомира.

Рухаючись у вказаний день, час та місці, водій ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – ПДР), перевищуючи максимально дозволену швидкість руху у населеному пункті, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв зіткнення з мотоциклом марки "Loncin" без реєстраційного номеру, який рухався попереду в попутному напрямку.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_4 та пасажир мотоцикла ОСОБА_5 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинули на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4 та 12.9 ПДР знаходиться у прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається.

Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.

Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч. 3 ст. 286 КК як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть двох осіб.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК, є неумисним тяжким злочином проти безпеки руху, внаслідок якого сталася смерть двох людей.

Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, офіційно не працевлаштований, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно. За інформацією досудової доповіді про соціально-психологічну характеристику виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.

Враховуючи наведене, безальтернативний характер санкції ч. 3 ст. 286 КК щодо виду основного покарання, зважаючи на думку прокурора та потерпілих, які наполягали на суворості покарання, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Однак, беручи до уваги відсутність обтяжуючих та наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, інформації досудової доповіді про його соціально-психологічну характеристику, суд призначає покарання на мінімальний строк, передбачений санкцією вказаної частини статті. Разом з цим, зважаючи на характер та наслідки вчиненого обвинуваченим діяння, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням. Крім того, враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 3 ст. 286 КК в частині додаткового покарання, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення: з обвинуваченого – 500 000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті її сина; з Приватного підприємства "Злагода Плюс" (далі – ПП "Злагода Плюс") – 100 000 моральної шкоди, заподіяної смертю сина; з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі – ПАТ "УПСК") – 36620 грн. матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на поховання сина.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення: з обвинуваченого – 500 000 грн. моральної шкоди, заподіяною внаслідок смерті її сина; з ПП "Злагода Плюс" – 500 000 моральної шкоди, заподіяної смертю її сина; з ПАТ "УПСК" – 17 289 грн. 90 коп. матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на поховання сина, та 72 000 грн. моральної шкоди, заподіяної його смертю.

Позовні вимоги потерпілих про стягнення з ПАТ "УПСК" моральної та матеріальної шкоди вмотивовані тим, що на момент вищевказаної ДТП цивільна відповідальність обвинуваченого була застрахована ПАТ "УПСК", а тому останнє повинно відшкодувати заподіяну обвинуваченим шкоду в межах ліміту відповідальності, передбаченого страховим полісом. Вирішуючи ці вимоги, суд виходить із наступного. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Встановлення розміру витрат на поховання особи та розміру заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди не належить до обставин, які в силу ст.ст. 91 та 92 КПК підлягають доказуванню в суді прокурором, а тому в цьому випадку суд застосовує відповідне положення ч. 1 ст. 81 ЦПК як таке, що не суперечить такій загальній засаді кримінального провадження як змагальність (ст. 22 КПК). Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, обов`язок доказування вищевказаних позовних вимог покладається на потерпілих (їх представників). Проте ані потерпілими, ані їх представниками не надано суду доказів того, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована у ПАТ "УПСК" та на яку суму, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позови в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, заподіяної смертю синів, суд виходить із наступного. Суд вважає встановленим, що випливає з показань обвинуваченого та не заперечується учасниками судового провадження, що на момент вищевказаної ДТП він перебував у фактичних трудових відносинах із ПП "Злагода Плюс", здійснюючи в той момент перевезення працівників підприємства на автомобілі, який належить підприємству на праві власності. Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на момент виникнення вказаної ДТП керував службовим транспортним засобом під час виконання своїх службових обов`язків як водій ПП " ОСОБА_6 ", а тому завдана обвинуваченим вищевказана шкода підлягає відшкодуванню саме підприємством. У зв`язку з цим позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого задоволенню також не підлягають.

Вирішуючи позови в частині стягнення з ПП "Злагода Плюс" моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд вважає ці вимоги обґрунтованими, та беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 діяння, ступінь його вини, глибину душевних страждань потерпілих, пов`язаних із цим, а також керуючись принципами справедливості й розумності, задовольняє названі вимоги в повному обсязі.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений на мотоцикл марки "Loncin", на підставі ст. 174 КПК підлягає скасуванню, а вказаний транспортний засіб після набрання вироку законної сили підлягає поверненню власнику (законному володільцю).

Арешт, накладений на автомобіль марки "Volkswagen Transporter", який належить ПП "Злагода Плюс", в силу п. 4 ч. 2 та ч. 6 ст. 170 КПК скасуванню не підлягає з метою забезпечення цивільного позову потерпілих.

Інші речові докази підлягають поверненню власникам.

Приймаючи до уваги призначене покарання, суд вважає за необхідне залишити в силі обраний раніше стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого від відбування покарання, а більш м`який запобіжний захід не зможе відвернути цей ризик.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній – тримання під вартою на строк 60 днів до 26 грудня 2021 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в цей строк строк його попереднього ув`язнення, починаючи з дня затримання 2.07.2021 і до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 11669 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 96 коп. судових витрат на залучення експертів при проведенні експертиз.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 5 липня 2021 року на мотоцикл марки "Loncin", без реєстраційного номеру, скасувати, а вказаний транспортний засіб повернути власнику (законному володільцю).

Інші речові докази: лампу ближнього/дальнього світла з передньої правої блок-фари автомобіля "Volkswagen Transporter", - знищити. Лампу ближнього/дальнього світла з фари мотоцикла "Loncin", – повернути власнику (законному володільцю); оптичний диск з відеозаписом обставин ДТП, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства "Злагода Плюс" (12336, Житомирська обл., Житомирський (Черняхівський) район, с. Зороків, вул. Перемоги, буд. 57А, ЄДРПОУ 39689108) на користь ОСОБА_3 100 000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. В задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_3 з обвинуваченого ОСОБА_1 500 000 грн. моральної шкоди, та з ПАТ "УПСК" 36620 грн. матеріальної шкоди – відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства "Злагода Плюс" (12336, Житомирська обл., Житомирський (Черняхівський) район, с. Зороків, вул. Перемоги, буд. 57А, ЄДРПОУ 39689108) на користь ОСОБА_2 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. В задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_1 500 000 грн. моральної шкоди та з ПАТ "УПСК " 17289 грн. 90 коп. матеріальної шкоди та 72 000 грн. моральної шкоди – відмовити.

Речовий доказ – автомобіль "Volkswagen Transporter", реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", який належить ПП " ОСОБА_6 ", залишити на зберіганні на майданчику для зберігання затриманих транспортних засобів УЛ МТЗ ГУНП в Житомирській області до вирішення питання про звернення стягнення на це майно при виконанні вироку суду.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник, потерпілі та їх представники мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя М.І. Буткевич