Рішення № 100649576, 18.10.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/8387/21

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Подільської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000411219 від 16.06.2021, яким для ТОВ "Т-Стиль" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 13429,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000421219 від 16.06.2021, яким для ТОВ "Т-Стиль" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2685,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу № 49 Подільської митниці Держмитслужби України від 02.02.2021, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ “Т-Стиль” вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 01.02.2018 по 31.01.2021. За наслідками проведення вказаної планової виїзної перевірки, посадовими особами Подільської митниці Держмитслужби України складено Акт №0013/21/7.12-19/35750435 від 18.05.2021. На підставі Акта № 0013/21/7.12-19/35750435 від 18.05.2021, посадовою особою Подільської митниці Держмитслужби складено податкове повідомлення-рішення форми “Р” № 00000411219 від 16.06.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 13429,80 грн. та податкове повідомлення-рішення форми “Р” № 00000421219 від 16.06.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2685,96 грн. Позивач зазначає, що категорично не погоджується з вказаними рішеннями, вважає їх протиправними, а також, вважає незаконним висновок контролюючого органу щодо порушення ТОВ “Т-Стиль” ч. 1 ст. 281 Митного кодексу України в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, оскільки задекларований товар, що був ввезений ТОВ “Т-Стиль” на митну територію України мав преференцію підтверджену сертифікатом з походження EUR.1 від 13.03.2018 № А 0448655 Т, який був поданий під час митного оформлення товарів за МД №204010/2018/010164 від 27.04.2018. При цьому, контролюючим органом не було здійснено вказаних у МК України, Протоколі та Доповненні І до Конвенції заходів, які б дали підстави для скасування преференції щодо імпортованих протягом ТОВ “Т-Стиль” товарів, при цьому, контрагент “Сonstrucciones Metalurgicas Espesiales S.A.” чітко зазначив про те, що представники іспанської митниці не зверталися до вказаного підприємства з вимогами надання документів, що підтверджують країну походження, тому оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

28.07.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та Податковим кодексом України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, зазначив, що при прийнятті рішення відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Т-Стиль” є юридичною особою, яка зареєстрована 06.03.2008, і знаходиться на податковому обліку з 07.03.2008, є платником податку на додану вартість з 28.03.2008. Основним видом діяльності є 13.91. Виробництво трикотажного полотна.

Позивачем здійснено ввезення товарів на митну територію України у звичайному митному режимі "імпорт" та здійснено митне оформлення товару згідно МД від 27.04.2018 №UA204010/2018/010164.

У митній декларації №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018 позивачем задекларовано 13 найменувань товарів: 1. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: гребінка нижня 12 шт., гребінка верхня 12 шт., голочниця 1 шт., ліва вісь 1 шт., притискна довга вісь 2 шт., вісь 1 шт., балансир 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 7326909890; 2. лубрикатор, 8 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8479896090; 3. сенсорна панель, 2 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8542311000; 4. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: шестерня 2 шт., регулятор приводу 1шт., регулятор шестерні 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 3926300090; 5. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: лівий трансмісійний диск 1 шт., правий трансмісійний диск 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8501109300; 6. ножі діаметром 1,5 мм, 5 шт. Код згідно УКТЗЕД 8208900000; 7. притискач, 2 шт. Код згідно УКТЗЕД 8302490090; 8. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: ремінь 1 шт, клиноподібний ремінь 1 шт., ремінь 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 4010390000; 9. шків датчика вимірювання довжини 1 шт. Код згідно УКТЗЕД 8302200090; 10. потенціометр 1 шт. Код згідно УКТЗЕД 9033000000; 11. регулятор шестерні 1 шт. Код згідно УКТЗЕД 8483908990; 12. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: веретена для плетіння 80, 20 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8448590000; 13. нитконатягувач 2 мм, 1500 шт. Код згідно УКТЗЕД 8448519000.

У зазначеній декларації у графі 34 "Код країни походження" позивачем зазначено - "ЕU", а у графі 36 "Преференція" вказано - "410" (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), у зв`язку з чим застосовано преференційну ставку ввізного мита - 0%.

Під час декларування товарів за зазначеною митною декларацією позивачем подано сертифікат з перевезення товару ЕUR.1 від 13.03.2018 №А 0448655 Т.

Подільською митницею Держмитслужби отримано інформацію від митних органів Королівства Іспанії (лист від 05.02.2020 №Ехр/148/19), щодо проведеної перевірки сертифіката з перевезення товару ЕUR.1 від 13.03.2018 №А 0448655 Т, 13.03.2018 доведену листом Держмитслужби України від 03.04.2020 №16-3/16-01-01/7.13/687 та надіслану Поліською митницею Держмитслужби листом від 13.04.2020 №7.13-1/15/7.12-40/3015.

Подільською митницею Держмитслужби направлено запити: на Галицьку митницю Держмитслужби від 16.01.2021 №7.12-08-1/19/7.4/344, на Поліську митницю Держмитслужби від 15.01.2021 №7.12-08-1/19/7.13/336 та від 17.02.2021 №7.12-1/19/7.13/1214, на Київську митницю Держмитслужби від 16.01.2021 №7.12-08- 1/19/7.8/345 про надання інформації, а саме: по винесених рішеннях щодо класифікації, країни походження та митної вартості товарів із зазначенням фактів їх судового оскарження по вищевказаному суб`єкту ЗЕД за період з 01.02.2018 по даний час; копії наявних матеріалів протоколів про порушення митних правил у перевіряємому періоді, складених у відношенні посадових осіб ТОВ “Т-СТИЛЬ”; про направлені запити до уповноважених органів іноземних держав щодо автентичності поданих до митного оформлення документів ТОВ “Т-СТИЛЬ” за період з 01.02.2018 по даний час.

Київською митницею Держмитслужби у відповідь на запит, повідомлено про те, що за період з 01.02.2018 по 31.01.2021 до уповноважених органів іноземних держав запити щодо перевірки документів про походження товарів не направлялись.

Поліською митницею Держмитслужби листами від 13.04.2020 №7.13-1/15/7.12-40/3015 та від 19.02.2021 №7.13-1/19/7-40/1402 повідомлено про те, що листом Державної митної служби України від 03.04.2020 №16-3/16-01-01/7.13/687 доведено відповідь уповноважених органів Королівства Іспанії на запит про надання адміністративної допомоги щодо підтвердження автентичності та правильності сертифіката з перевезення товару ЕUR.1 від 13.03.2018 № А0448655Т при митному оформленні МД від 27.04.2018 № UA204010/2018/010164.

Відповідно до наказу Подільської митниці Держмитслужби від 02.02.2021 №49 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ “Т-СТИЛЬ” вимог законодавства України з питань митної справи”, та відповідно до плану-графіку документальних перевірок Держмистлужби на 1 квартал 2021 року відповідачем проведено документальну виїзну перевірку стану дотримання ТОВ “Т-СТИЛЬ” код ЄДРПОУ 35750435, розташованого за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6, вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.02.2018 по 31.01.2021.

Судом також враховано, а представником відповідача не заперечувалось те, що в наказі голови Державної митної служби України від 14.12.2020 № 571 “Про затвердження Плану-графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на 1 квартал 2021 року” допущено технічну описку, в частині дати винесення наказу, а саме зазначено дату - 14.15.2020 замість 14.12.2020.

Перевірка позивача проводилась з 25.02.2021 по 29.04.2021 та тривала 45 робочих днів. Термін проведення перевірки продовжувався з 09.04.2021 по 29.04.2021, на підставі наказу Подільської митниці Держмитслужби від 05.04.2021 №129.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.05.2021 №0013/21/7.12-19/35750435 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль", код ЄДРПОУ 35750435, дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.02.2018 по 31.01.2021.

Перевіркою встановлено, що ТОВ “Т-СТИЛЬ” на митну територію України ввезено товар, який експортувався з Королівства Іспанії підприємством “Сonstrucciones Metalurgicas Espesiales S.A.” (Ро1іgоn Indus Pla Dels Vinyats Nau 2 08250 SANT JOAN DE VILATORRADA BARCELONA ESPANA).

Як зазначено в акті перевірки, на товари, заявлені за митною декларацією від 27.04.2018 № UA204010/2018/010164 ТОВ “Т-СТИЛЬ” отримано тарифну преференцію “ 410” (“товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею” (скасування мит)) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”).

Для підтвердження преференційного походження товарів заявлених за митною декларацією № UA204010/2018/010164 ТОВ “Т-СТИЛЬ” представлено сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 13.03.2018 № А0448655Т, інвойс №44.248 від 12.03.2018 з перекладом, пакувальний лист №44.248 від 12.03.2018, лист пояснення б/н, сертифікат якості від 12.03.2018 з перекладом.

Відповідно до інформації отриманої від уповноважених органів Іспанії на запит Рівненської митниці ДФС преференційне походження товарів, зазначених у сертифікаті з перевезення EUR.1 від 13.03.2018 № А0448655Т відповідно до Протоколу 1 Угоди не підтверджено.

У зв`язку з цим, перевіркою констатовано, що сертифікат з перевезення EUR.1 від 13.03.2018 № А0448655Т не може бути підставою для застосування преференційних ставок ввізного мита при оформленні товарів за МД від 27.04.2018 №UA204010/2018/010164, що свідчить про заниження податкових зобов`язань щодо сплати митних платежів.

Зважаючи на викладені висновки акту, у ході перевірки встановлені наступні порушення, допущені позивачем: частини 1 статті 281 Митного кодексу України в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за 27.04.2018 №UA204010/2018/010164 на суму 12208,92 грн.; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 27.04.2018 №UA204010/2018/010164 на суму 2441,78 грн.

01.06.2021 позивачем подано до Подільської митниці Державної митної служби України заперечення до акта перевірки від 18.05.2021 №0013/21/7.12-19/35750435.

Подільська митниця Державної митної служби України розглянувши заперечення позивача на акт перевірки надіслала на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" лист № 7.12-1/19/13/3895 від 11.06.2021 в якому зазначила, що висновок акта перевірки від 18.05.2021 №0013/21/7.12-19/35750435 залишила без змін, а заперечення без задоволення.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки Подільською митницею Державної митної служби України прийнято податкові повідомлення - рішення форми "Р":

- №00000411219 від 16.06.2021, яким для ТОВ "Т-Стиль" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 13429,80 грн.;

- №00000421219 від 16.06.2021, яким для ТОВ "Т-Стиль" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2685,96 грн.

Позивач не погоджуючись із винесеними рішеннями відповідача звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до частини 1 статті 271 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі МК України) мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною 1 статті 300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до підпункту “в” пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі ввезення товару на митну територію України виникає податковий обов`язок зі сплати ввізного мита, а також податку на додану вартість у розмірі та в порядку, встановленому законом. При цьому, при визначенні бази оподаткування податку на додану вартість враховується розмір мита.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина 6 статті 36 МК України).

Відповідно до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом України “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода).

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави “походження” означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди (“Щодо визначення концепції “походження товарів” і методів адміністративного співробітництва”).

Згідно з статтею 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави “мито” включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона відповідно до частини 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу ІІ “Визначення концепції “походження товарів” Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу : (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V “Підтвердження походження” Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься “декларацією інвойс”, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифікату з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V “Підтвердження походження” Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Частинами 1-3 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (пункт 1 частини 3 статті 44 МК України).

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до частини 1 статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Статтею 25 розділу V “Підтвердження походження” Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Частиною 1 статті 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Водночас частиною 1 та 2 статті 37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI “Домовленості про адміністративне співробітництво” Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI “Домовленості про адміністративне співробітництво” Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запиту про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Судом встановлено, що при ввезенні товарів на митну територію України у звичайному митному режимі "імпорт", позивач здійснив митне оформлення такого товару, митна декларація №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018: 1. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: гребінка нижня 12 шт., гребінка верхня 12 шт., голочниця 1 шт., ліва вісь 1 шт., притискна довга вісь 2 шт., вісь 1 шт., балансир 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 7326909890; 2. лубрикатор, 8 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8479896090; 3. сенсорна панель, 2 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8542311000; 4. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: шестерня 2 шт., регулятор приводу 1шт., регулятор шестерні 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 3926300090; 5. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: лівий трансмісійний диск 1 шт., правий трансмісійний диск 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8501109300; 6. ножі діаметром 1,5 мм, 5 шт. Код згідно УКТЗЕД 8208900000; 7. притискач, 2 шт. Код згідно УКТЗЕД 8302490090; 8. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: ремінь 1 шт, клиноподібний ремінь 1 шт., ремінь 1 шт. Код згідно з УКТЗЕД 4010390000; 9. шків датчика вимірювання довжини 1 шт. Код згідно УКТЗЕД 8302200090; 10. потенціометр 1 шт. Код згідно УКТЗЕД 9033000000; 11. регулятор шестерні 1 шт. Код згідно УКТЗЕД 8483908990; 12. запасні частини до шнуров`язальної машини та машини для виробництва резинки: веретена для плетіння 80, 20 шт. Код згідно з УКТЗЕД 8448590000; 13. нитконатягувач 2 мм, 1500 шт. Код згідно УКТЗЕД 8448519000.

У зазначеній декларації у графі 34 "Код країни походження" позивачем зазначено - "ЕU", а у графі 36 "Преференція" вказано - "410" (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), у зв`язку з чим застосовано преференційну ставку ввізного мита - 0%.

Під час декларування товарів за зазначеними вище митними деклараціями позивачем подано сертифікат з перевезення товару ЕUR.1 від 13.03.2018 №А 0448655 Т.

Проте, в ході перевірки, податковий орган дійшов висновку про неправомірність застосування позивачем тарифної преференції (за кодом “ 410” - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС) у вигляді цілковитого звільнення від сплати мита при митному оформленні товару на підставі пред`явлення до митного органу сертифіката з перевезення товару EUR.l.

Такий висновок, як свідчать матеріали справи, обґрунтований тим, що уповноваженим органом Іспанії не підтверджено преференційний статус походження товарів задекларованих позивачем у митній декларації №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018.

Крім того, міжнародним договором, а саме Угодою про асоціацію з ЄС передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, то митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 березня 2021 року № 240/7093/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на переконання суду, обґрунтованим та правомірним є висновок відповідача, що за результатами перевірки встановлено порушення п.1 ст.16 Протоколу 1 до Угоди, в частині відсутності підтвердження статусу походження товару, ввезеного за декларацією інвойсом, як таким, що походить з певної країни в розумінні цього Протоколу та підпадає під дію цієї Угоди.

Представником позивача на виконання вимог усної ухвали суду надано копію засвідченого перекладу сертифіката з перевезення (походження) товару ЕUR.1 від 13.03.2018 №А 0448655 Т, поданого під час митного оформлення товарів за МД №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018 на мову судочинства, який забезпечує встановлення та перевірку обставин, які входять до предмету доказування.

Разом з цим, представник ТОВ "Т-Стиль" в судовому засіданні пояснив, що сертифікат з перевезення товару ЕUR.1 від 13.03.2018 №А 0448655 Т містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованого товару, будь-які розбіжності в документах про країну походження товару відсутні, а тому позивачем підтверджено країну походження задекларованого за митною декларацією товару у відповідності до вимог статей 43, 44, 335 Митного кодексу України.

Проте, суд не погоджується із таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Як встановив суд, наслідком ненадання експортером документів (що встановлено з відповіді уповноваженого органу Королівства Іспанії від 05.02.2020), які підтверджують статус походження розглядуваних товарів стало те, що товари які заявлені до митного оформлення ТОВ "Т-Стиль" у митній декларації №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018, ввезені за сертифікатом з перевезення товару ЕUR.1 від 13.03.2018 №А 0448655 Т не набули статусу преференційного походження, що призвело до безпідставного застосування преференційного режиму оподаткування передбаченого для товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням інформації отриманої від спеціально уповноваженого органу Королівства Іспанії щодо товару заявленого за МД №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018, перевіркою встановлено: неправомірність підстав для застосування до вказаних товарів преференційного режиму оподаткування як до таких, що походять з країни-члена Європейського Союзу та підпадають під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; в свою чергу підтверджено поширення на товар режиму найбільшого сприяння (не преференційне походження).

Отже, оскільки експортер не підтвердив статус розглядуваних товарів, митне оформлення яких здійснено позивачем, такий товар не може вважатись таким, що походить з ЄС, з огляду на приписи ст. 2 розділу 11 Протоколу 1 Угоди.

У свою чергу невідповідність спірного товару вимогам Угоди, позбавляє позивача права застосовувати при його розмитненні пільги ( тарифні преференції), встановлені Митним кодексом.

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції “походження товарів” і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони ( далі - Протокол І).

Згідно частини 1 статті 16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14; (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься “декларацією інвойс”, надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

В силу ч.ч. 1-5 статті 17 Протоколу І, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу

Під іншими умовами цього Протоколу слід розуміти й дотримання Правил походження визначених відповідно до Додатку 11 Протоколу 1.

Згідно частини 1 статті 33 Протоколу І, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

У даному випадку формальна наявність сертифікату походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання преференції. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлений ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно з положеннями вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифікату.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду в постанові від 02.07.2020 при вирішенні справи № 824/1426/19-а.

У спірних правовідносинах обов`язок з декларування, визначення і сплати мита та податку має саме позивач, а тому саме він, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

За таких обставин, позивачем не надано до суду належних доказів того, що заявлена ним у митній декларації №UA204010/2018/010164 від 27.04.2018 до митного оформлення продукція набула статусу преференційного походження, а відповідач дійшов вірного висновку про необґрунтованість застосування позивачем преференції при декларуванні спірного товару.

На підставі наведеного, контролюючим органом обґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" №00000411219 від 16.06.2021 та №00000421219 від 16.06.2021.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, підстав для визнання їх протиправними та скасування немає.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 жовтня 2021 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" (вул. Курчатова, 6, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 35750435) Відповідач:Подільська митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034 , код ЄДРПОУ - 43350542) Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький