Рішення № 100649434, 28.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1906/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі відповідач, УМВС України в Херсонській області), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області в особі ліквідаційної комісії щодо невиплати на користь позивача грошової компенсації за усі дні невикористаної щорічної відпустки за період з 01.01.2007 року по 06.11.2015 роки.

- зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області в особі ліквідаційної комісії виплатити грошову компенсацію за усі дні невикористаної щорічної відпустки за період з 01.01.2007 року по 06.11.2015 роки у розмірі 53576 грн. (п`ятдесят три тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривні 60 коп.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 01.01.2007 року по 06.11.2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ, проте жодного разу не використовував щорічні основні та додаткові відпустки. При цьому, на момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ згідно наказу начальника УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 року № 395, позивачу згідно Закону України "Про відпустки", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114) не було виплачено компенсацію за невикористані відпустки за період з 01.01.2007 року по 06.11.2015 року. Звернувшись до відповідача із запитом щодо надання інформації про використання ОСОБА_1 відпусток за період 01.01.2007 року по 06.11.2015 р., заступник голови ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області листом від 27.04.2021 р. повідомив позивача, що за результатами перевірки архівного фонду УМВС України в Херсонській області № 36 «Нововоронцовський РВ УМВС в Херсонській області» наказів начальника Нововоронцовського РВ УМВС по особовому складу з питань надання щорічних оплачуваних відпусток за 2007-2015 роки не встановлено. При цьому вказано, що наказам з кадрових питань встановлено строк зберігання 5 років відповідно до переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів.., затверджених наказом Мінюсту України №758/5 від 12.04.2012 р. Позивач зазначає, що вказаною відповіддю відповідач підтвердив, що наказів про відпустки ОСОБА_1 за вказаний період не було, а відтак ним не було використано жодної відпустки за період з 01.01.2007 року по 06.11.2015 року, що зобов`язує відповідача нарахувати та виплати компенсацію за всі дні невикористаної оплачуваної відпустки за період з 01.01.2007 по 06.11.2015 рік.

07.06.2021 року за вх. №10838/21 судом зареєстровано відзив на позов, яким відповідач заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, що наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 395 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" Положення № 114 у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), проте даний наказ не містить кількість днів невикористаної щорічної відпустки, що підлягають компенсації позивачу. Разом з тим, ОСОБА_1 не надано доказів, що він мав на день звільнення невикористані дні відпустки за 2007 - 2015 роки. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Новоронцовський районний відділ УМВС України в Херсонській області ліквідований. При процедурі припинення Новоронцовський районний відділ УМВС України в Херсонській області всі документи які підлягали зберіганню передані до архівного підрозділу. З відповіді архівного підрозділом УМВС на №143/25-2021 від 24.05.2021 вбачається, що за результатами перевірки наказів Новоронцовського РВ УМВС України в Херсонській області за 2007-2015 роки, наказів з питання щодо надання щорічних відпусток особовому складу Новоронцовського РВ УМВС України в Херсонській області не встановлено. При цьому, відповідач вказує, що в архівному підрозділі УМВС зберігаються особові картки працівників щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) (строк зберігання 75 років). Так, в особових картках ОСОБА_1 переданих з Нововоронцовського РВ УМВС підшиті примірники "відпускних посвідчень", які виписувались на ім`я позивача начальником Нововоронцовського РВ УМВС (копії додаються) та з тексту яких вбачається, що вони надавались у зв`язку з наданням ОСОБА_1 чергових відпусток. Позивач в позовній заяві стверджує, що ним в період з 2007 по 2015 рік жодного разу не використано право на щорічну відпустку, разом з тим наявність таких "відпускних посвідчень" підписаних начальником Нововоронцовського РВ УМВС та скріплених печаткою відділу ставить під сумнів таке твердження ОСОБА_1

11.06.2021 р. через систему "Електронний суд" позивач надав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, вказуючи на те, що у відповідача є всі наявні докази (накази про надання відпусток, журнали реєстрації кадрових наказів та інші), що можуть свідчити про надання або ненадання йому чергових відпусток за вказаний період. При цьому, у разі відсутності інформації про знищення кадрових документів за вказаний період, позивач вважає, що кадрові документи, що стосуються надання йому відпустки, взагалі не створювалися, а відповідач УМВС в свою чергу намагається приховати інформацію, яка б свідчила про невикористання позивачем відпусток у спірний період. Щодо "відпускних посвідчень", які надані відповідачем, то позивач вважає, що вони не можуть свідчити про використання ним відпусток у спірні періоди, оскільки мають сумнівний характер. При цьому, позивачем додатково надано лист голови ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 08.10.2020 р. № 10/Ф-53, додатком якого є довідки про грошове забезпечення у розрізі всіх складових за весь період роботи ОСОБА_2 в УМВС України в Херсонській області.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 05.05.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою від 27.10.2021 р. відмовлено Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області у задоволені заяви від 07.06.2021 р. про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, а також у задоволені клопотання від 11.06.2021 р. про виклик свідків.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

06.11.2015 року наказом УМВС України в Херсонській області № 395 майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" Положення № 114 у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). ( а.с. 29).

У змісті позову позивач стверджує, що 22.02.2021 року він направив запит до голови ліквідаційної комісії УМВС в Херсонській області щодо надання інформації, яка міститься у наказах про відпустки, у книгах наказів Нововоронцовського РВ УМВС про використання мною відпусток за період 01.01.2007 року по 06.11. 2015 року, та якщо відпустки не використав, то просив нарахувати та виплати компенсацію за всі дні невикористаної оплачуваної відпустки за вказаний період, та у разі якщо вказані накази та книги наказів знищені, то надати інформацію про те, коли і ким саме. ( копію такого звернення матеріали справи не містять).

25.03.2021 р. УМВС України в Херсонській області листом № 180/04/2-2021 повідомило позивача, що за результатами перевірки архівного фонду УМВС України в Херсонській області № 36 " Нововоронцовський РВ УМВС України в Херсонській області" наказів начальника Нововоронцовського РВ УМВС України в Херсонській області по особову складу з питань надання щорічних оплачувальних відпусток за 2007-2015 роки не встановлено.

08.10.2020 р. УМВС України в Херсонській області листом № 10/Ф-53 подомив позивача про те, відповідно до Положення про Новоронцовський районний відділ УМВС України в Херсонській області, затвердженого наказом УМВС України в Херсонській області від 29.09.2007 № 568, начальник відділу організовував роботу відділу, видавав накази з питань діяльності відділу, забезпечував контроль за їх виконанням, вирішував питання проходження служби особами рядового і начальницького складу. В тому числі керівниками Новоронцовського РВ УМВС України в Херсонській області видавались накази по особовому складу з питань надання щорічних відпусток особам рядового і начальницького складу відділу. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Новоронцовський районний відділ УМВС України в Херсонській області ліквідований. При процедурі припинення Новоронцовський районний відділ УМВС України в Херсонській області всі документи які підлягали зберіганню передані до архівного підрозділу. Також даним листом надав довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 у розрізі всіх складових за весь період його роботи в УМВС України в Херсонській області.

Вважаючи, що відповідачем не нарахована та не виплачена компенсація за невикористані дні відпустки за період з 01.01.2007 по 06.11.2015 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 45 Конституції України установлено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 24 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР.

Частиною першої статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII, у редакції, чинній станом на дату звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ ( жовтень 2014) визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ (жовтень 2014 року) порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначало Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 ( далі - Положення № 114 ), яким передбачено, зокрема

- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: а) чергові; б) короткострокові; в) через хворобу; г) канікулярні; д) у зв`язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ; є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв`язку з навчанням. Обчислення тривалості відпусток - подобове. Святкові дні, встановлені законодавством неробочими, до тривалості відпусток не включаються. (пункт 49 Положення №114)

- тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу: менше 10 років - 30 діб щорічно; від 10 до 15 років - 35 діб щорічно; від 15 до 20 років - 40 діб щорічно; від 20 років і більше - 45 діб щорічно. За рішенням Міністра внутрішніх справ у виняткових випадках можуть надаватися чергові відпустки тривалістю 45 діб особам рядового і начальницького складу, які потребують подовженого відпочинку у зв`язку з особливо складними умовами служби. ( пункт 51 Положення №114)

- чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу, як правило, до кінця робочого року. ( абзац перший пункту 52 Положення № 114);

- відкликання осіб рядового і начальницького складу із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено прямим начальником (від начальників головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті та науково-дослідних установ, ректорів вищих навчальних закладів МВС, прирівняних до них і вище). При відкликанні з чергової відпустки невикористана її частина надається, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 діб і більше, особам рядового і начальницького складу видаються проїзні документи для проїзду до місця проведення відпустки, але не далі пункту, з якого вони були відкликані, і назад, а також надається додатковий час на дорогу понад відпустку. За бажанням осіб рядового і начальницького складу, невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. ( пункт 55 Положення № 114);

- особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства. ( п. 56 Положення № 114)

VI. Оцінка суду

З огляду на вищевказані джерела правового регулювання, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Положенням № 114, яке є спеціальним законодавством та регулює проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, передбачено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Відтак, норми спеціального законодавства в загалі не передбачають нарахування та сплату компенсацію за невикористану відпустку минулих років перед звільненням.

При цьому, суд вказує, що право працюючої особи на відпочинок у формі щорічної оплачуваної відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Порядок отримання такої відпустки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114). Так, відповідно до підпункту а) пункту 49 Положення № 114 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються чергові відпустки.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення пунктів 52 та 55 Положення № 114. Так, згідно із абзацом другим пункту 52 вказаного Положення передбачено, що особам рядового і начальницького складу, які захворіли під час чергової відпустки, вона після одужання продовжується на число невикористаних днів. Крім того, відповідно до абзацу третього пункту 55 Положення № 114 за бажанням осіб рядового і начальницького складу, невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що законом не виключаються випадки, коли особою рядового і начальницького складу відпустка не буде використана протягом календарного року. Одночасно, не передбачено позбавлення таких осіб права на відпустку, яке вони уже отримали в попередньому календарному році. При цьому, за бажанням таких осіб, вони можуть використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

Відтак, з огляду на не врегулювання приписами Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII) та Положення № 114 питання компенсації невикористаної частини відпустки працівникам органам внутрішніх справ за роки, що передували року звільнення, застосуванню підлягають приписи КЗпП України, Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин неодноразово застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3246/16, від 11 червня 2020 року у справі № 823/384/17, від 25 червня 2020 року у справі № 440/2896/19, від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19, від 04 лютого 2021 року у справі №640/17872/19.

Так, згідно з приписами частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної так і додаткової відпустки.

Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпусток за 2007-2015 роки, при звільнені позивача зі служби в органах внутрішніх справ.

Як зазначалось вище, відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до вимог ст.77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено судом, згідно витягу з архівного документа УМВС України в Херсонській області від 26.05.2021 р. за № 5/509 наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 р. № 395 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" Положення № 114, проте відомості про кількість днів відпустки, які підлягають компенсації позивачу, у тому числі за 2015 рік, даний наказ не містить. ( а.с. 29).

В свою чергу, відповідач стверджує, що згідно відповіді архівного підрозділом УМВС на №143/25-2021 від 24.05.2021 накази з питання надання щорічних відпусток особовому складу Новоронцовського РВ УМВС України в Херсонській області не встановлено, пояснюючи тим, що відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, строк зберігання наказів щодо надання щорічних оплачуваних відпусток становить 5 років (ст. 16, примітка 2), а документів (графіки, заяви, відомості) про надання та використання щорічних відпусток - 1 рік (ст. 515).

На підтвердження вказаного відповідачем 11.06.2021 р. надано до суду акти знищення документів № 51/6541 від 12.12.2011 р., № 51/3424 від 29.05.2014 р. щодо знищення номенклатурних справ з питань оформлення відпусток за 2007-2008 роки ( а.с. 50-57).

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказує, що в архівному підрозділі УМВС зберігаються особові картки працівників щодо виплати заробітної плати ( грошового забезпечення) ( 75 років зберігання).

Так, в особових картках ОСОБА_1 переданих з Нововоронцовського РВ УМВС підшиті примірники «відпускних посвідчень», які виписувались на ім`я позивача начальником Нововоронцовського РВ УМВС, копії яких додані до матеріалів справи.

Дослідивши копії «відпускних посвідчень» судом встановлено, що вказаними документами керівництво Нововоронцовського РВ УМВС просить бухгалтерію відділу УМВС України в Херсонській області видати ОСОБА_1 грошове заохочення, відбиваючому в чергову відпустку, зокрема

- з 27.08.2012 по 06.09.2012 р. ( а.с. 32, 63)

- з 04.11.2011 по 03.12.2011 р. ( а.с. 33, 64)

- з 11.01.2013 по 21.01.2013 р. ( а.с. 34, 65)

- з 17.05.2013 по 20.06.2013 р. ( а.с. 35, 66).

З огляду на вказане, суд погоджується з позицією відповідача, що твердження позивача стосовно не використання ним жодного разу у період з 2007 по 2015 рік щорічної відпустки спростовується вказаними бухгалтерськими документами, які зберігаються в архівному підрозділі УМВС.

При цьому, твердження позивача стосовно того, що вказані «відпускні посвідчення» є не належними доказами та є сумнівними у зв`язку з певними недоліками при їх оформлені, суд не приймає до уваги, оскільки доказів визнання вказаних документів не чинними та недійсними позивач не надав.

Крім того, суд зауважує, що позивач, звільнившись у жовтні 2015 року, мав знати про невиплату йому компенсації за невикористані у спірний період чергові відпустки та своєчасно звернутись до роботодавця із відповідним запитом про отримання підтверджуючої інформації.

При цьому, позивач просить нарахувати та сплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні чергових відпусток, у тому числі після закінчення терміну зберігання документів, які підтверджують факт вибуття або не вибуття позивача у відпустки.

Відтак, своєю бездіяльністю позивач сам унеможливив отримання належних доказів для відновлення його порушеного права.

Суд вважає, що у разі відсутності (у зв`язку із закінченням терміну зберігання) у відповідача доказів, які можуть підтвердити правомірність позовних вимог, позивач має самостійно надати докази на обґрунтування позову. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, суд зауважує, що з листа голови ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 08.10.2020 р. № 10/Ф-53 вбачається, що позивачу було надано довідки про грошове забезпечення у розрізі всіх складових за весь період роботи ОСОБА_2 в УМВС України в Херсонській області на 10 аркушах.

Проте, з невідомих причин позивачем до матеріалів позову надано лише копію довідки про грошове забезпечення № 522 від 07.10.2020 р. (а.с. 12-13).

Разом з тим, згідно наказу від 06.11.2015 р. № 395 о/с, яким звільнено ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, відомості про кількість днів відпустки, які підлягають компенсації за 2015 рік відсутні, що дає підстави стверджувати, про те, що на момент звільнення позивачем відпустку використано.

Зважаючи на викладене, позивачем не доведено наявності у нього права на отримання компенсації за невикористані дні відпустки, а відтак позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності УМВС України в Херсонській області щодо не нарахування та не виплати компенсації за невикористані дні відпустки за 2007-2015 роки є необґрунтованою.

При цьому, варто відмітити, що позивач проходив службу в Нововоронцовському РВ УМВС України в Херсонській області, яким здійснювалось нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення, а тому УМВС України в Херсонській області, який є правонаступником обов`язків після ліквідації вказаного відділу, не допускав у спірний період відносно позивача протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати спірних сум, відтак відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість позовних вимог, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні ознаки порушення суб`єктами владних повноважень прав, свобод та законних інтересів позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

VIII. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (місце знаходження: 73003, м. Херсон., вул. Лютеранська, 4, код ЄДРПОУ 08592322) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 106030000