Рішення № 100649035, 21.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20521/20

Провадження № 2/161/1148/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.

при секретарі - Остимчук О.М.

представник позивача- Марчук А.П.

представник відповідача - Чорна Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «Прватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 18.10.2006 року, відповідно до якої отримала кредит.

ОСОБА_2 при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі у 3700 грн, у подальшому кредитний ліміт збільшився до 18000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику розпоряджатись кредитними коштами на умовах та у розмірі, встановлених договором. В процесі користування кредитним рахунком позичальник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, відповідно до свідотства про смерть

Оскільки ОСОБА_2 за життя свої зобов`язання по кредитному договору не виконала, у неї утворилась заборгованість АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 17 155,17 грн.

Відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі кредитні зобов`язання померлої ОСОБА_2 .

Спадкування обов`язків відбулось відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені законом строки.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 17155,17 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду від 17 грудня 2020 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Одночасно запропоновано відповідачам у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надіслати до суду відзив на позов.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, доводи які наведені у відзиві, в додаткових поясненнях підтримують, в повному обсязі.

Представником відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, просила суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на аргументи зазначені у відзиві та запереченні на позов.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.10.2006 року ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку з метою отримання кредитки «Універсальна». У заяві зазначено, що він погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

На підтвердження своїх вимог до матеріалів справи позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, (а.с. 20-30).

Крім того, на підтвердження своїх вимог позивач надав суду розрахунок, згідно з яким вбачається, що станом на 31.07.2018 року у Позичальника перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 17155,17 грн. (а.с. 7-10).

З матеріалів справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.06.2006 року.

31.07.2018 року син покійної ОСОБА_1 повідомив АТ КБ «Приватбанк» про смерть матері.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцем за законом першої черги після смерті позичальника ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1 , та АТ КБ «Приватбанк», який звернувся до Першої Луцької державної нотаріальної контори з претензією кредитора від 27.11.2018 року за № SAMDN44000009561117, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як вони не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини (а.с.70-74).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до спадкоємця.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців.

Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Суд також враховує положення пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якому зазначено, що з урахуванням приписів статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Згідно з відповіддю нотаріальної контори від 03.03.2021 року спадкова справа стосовно померлої ОСОБА_2 заведена на підставі заяви відповідача та претензії кредитора акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 27.11.2021 року (а.с.70-74 ).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

15.05.2020 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, однак така претензія відповідачем залишена без задоволення.

Питання про задоволення вимог кредитора у разі смерті боржника врегульовано ст. 1281 ЦК України, якою встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другої і третьої цієї статті, позбавляється права вимоги.

Враховуючи наведене, відповідач, як спадкоємець після смерті позичальника ОСОБА_2 прийняв спадщину та відповідно до вимог закону зобов`язаний повернути позивачу суму боргу в межах вартості спадкового майна.

Як вбачається з матеріалів справи, що спадкодавцю ОСОБА_2 належала ј частина квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Заяву про прийняття спадщини подано одним спадкоємцем ОСОБА_1 , інші особи які мали таке право, відмовилися від її прийняття. Борг згідно заявленого позову становить 17155,17 грн., що перевищує вартість спадкового майна.

Заперечення подані відповідачем на заявлений позов спростовуються вищенаведеними аргументами.

Розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути з користь АТ КБ «Приватбанк» кредитну заборгованість в розмірі 17155,17 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути також 2102грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст.ст. 1268, 1282 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 247,258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.10.2006 року в розмірі 17155 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 75 коп.,

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено 21 жовтня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська