Рішення № 100645786, 18.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. Справа№200/8042/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шувалової Т.О.,

секретаря судового засідання: Ященко А.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представник а відповідача: Шматько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування 60% посадового окладу при призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 10 листопада 2020 року про призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру 90% посадового окладу з урахуванням надбавок та інших виплат, передбачених законом України «Про державну службу» та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». При розрахунку розміру її пенсії був застосований процент - 60% посадового окладу та з надбавками загальний розмір пенсії складає 10846,33 грн. Зазначає, що станом на 01.05.2016 року стаж державної служби складав 21 рік 05 місяців 21 день, тому, вважає, що відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ має право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18 серпня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на строк 30 днів, відкладено підготовче засідання на 21 вересня 2021 року.

21 вересня 2021 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29 вересня 2021 року.

29 вересня 2021 року у підготовчому засіданні прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, оголошено перерву до 04 жовтня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року клопотання позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачці строк звернення до суду з позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 жовтня 2021 року.

Відповідач надав відзив на позов в якому зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи тим, що позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% посадового окладу з урахуванням надбавок та інших виплат, передбачених законом України «Про державну службу» без обмежень граничного розміру пенсії, відповідач зазначає, що з 01.12.2015 року, тобто з почату застосування Постанови № 1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії призначені статтею 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, не підлягають перерахунку. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.68-70).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.7-9).

19 серпня 2019 року позивачка звернулась до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.29).

27 січня 2020 року позивачка звернулась до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №541 про перерахування пенсії, а саме про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» (а.с.30-32).

26 лютого 2020 року позивачка звернулась до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1203 про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною надбавки (а.с.33-35).

Відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 27 січня 2020 року № 1297/06, яка видана Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, середні розміри надбавок, премії та інші виплати за грудень 2019 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили у загальному розмірі 8327,21 грн (а.с.37-38).

Згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 27 січня 2020 року № 1294/06 та від 25 лютого 2020 року № 2887/06, виданої Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, для розрахунку пенсії заробітна плата у загальному розмірі складає 9750,00 грн (а.с.36, 39).

Як убачається з довідки від 27 січня 2020 року № 1302/08, виданої Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, строк державної служби ОСОБА_1 з 11.11.1994 року по 23.01.2020 року складає 25 років 02 місяці 13 днів (а.с.27-28).

Згідно протоколу Пенсійного фонду України від 11 листопада 2020 року та 19 червня 2021 року про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із застосуванням загального проценту розрахунку пенсії від заробітку – 60%. Розмір пенсії складає 10846,33 грн (а.с.10, 40).

Вважаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії за вислугою років протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закону України «Про державну службу».

З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VІІІ, яким передбачено певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 899 “Про державну службу” зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу” лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899 “Про державну службу”, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723 “Про державну службу” вік і страховий стаж.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 899 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців,с- визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 899 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 899 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, право на пенсію одержують особи, зазначені в пунктах 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 899, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік.

Згідно положень статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (в редакції станом на час спірних правовідносин) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, станом на час звернення позивачки до відповідача із заявою від 27 січня 2020 року про призначення пенсії державного службовця, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати. Відповідачем у відповідності до чинного законодавства було призначено пенсію державного службовця позивачці в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивачки на те, що при виході на пенсію відповідач мав застосувати положення статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в редакції від 16 грудня 1993 року, якою передбачалося призначення пенсії в розмірі 80 відсотків суми посадового (чинного) окладу державного службовця з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії, а за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія мала збільшуватися на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить з наступного.

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999р. №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки норма, на яку позивач посилається як на підставу для призначення їй пенсії виходячи із розміру 90 % посадового окладу з урахуванням надбавок та інших виплат, була передбачена положеннями статті 37 Закону №3723 – XII в редакції від 16 грудня 1993 року, та на час досягнення позивачкою віку виходу на пенсію у 2020 році вже втратила чинність у такій редакції, у відповідача були відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу виходячи із такого розміру.

Таким чином доводи позивача щодо звуження обсягу її соціальних гарантій не відповідають фактичним обставинам, оскільки право на отримання передбаченої статтею 37 Закону №3723 - XII пенсії державного службовця позивачка набула у 2020 році, коли досягла необхідного віку, тому пенсія має призначатися у відповідності до норм чинного законодавства на час її призначення.

Тобто, наведені вище обставини свідчать про те, що відповідачем правомірно призначено позивачці пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723 у розмірі 60 відсотків.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 2, 5-11, 14, 72-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 37755477, місцезнаходження: 85000, донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяті днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Суддя Т.О. Шувалова