Ухвала суду № 100645469, 27.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду

27 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5701/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Столярчук А.В.,

представника відповідача Паш`яна Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянина Республіки Алжир ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 громадянин Республіки Алжир ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - УДМСУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.12.2020 про заборону в`їзду в Україну.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 22).

УДМСУ у Волинській області подало до суду відзив на позовну заяву, до якого долучило копію рішення від 03.12.2020 № 18 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Алжиру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пунктом 2 якого заборонено позивачу в`їзд на територію України терміном на 3 роки (а. с. 30-32).

При цьому, відповіді на відзив або ж заяви про уточнення позовних вимог щодо реквізитів оскаржуваного рішення від позивача до суду не надходило.

З метою чіткого встановлення предмету спору, для уточнення позовних вимог та визначення підсудності, ухвалою суду від 18.10.2021 судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, у справі призначено судове засідання на 10:00 27.10.2021, та запропоновано позивачу громадянину Республіки Алжир ОСОБА_1 в строк до 26.10.2021 подати до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначити реквізити оскаржуваного рішення (його назву, дату прийняття та номер), вказати, повністю чи частково таке рішення оскаржується, та надати докази надіслання копії такої заяви відповідачу (а. с. 36).

25.10.2021 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення УДМСУ у Волинській області від 03.12.2020 № 18 в частині заборони в`їзду в Україну громадянину Республіки Алжир ОСОБА_1 (а. с. 39), ухвалою суду від 27.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вказану заяву прийнято до розгляду (а. с. 45).

В судове засідання на 10:00 27.10.2021 позивач не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 38), про що також вказано у його заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 39), та до початку судового засідання на адресу суду від позивача не надходило клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із частиною п`ятою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Відтак, питання про передачу адміністративної справи вирішувалося судом за відсутності позивача, неприбуття якого в розумінні частини п`ятої статті 29 КАС України не є перешкодою для розгляду цього питання.

В судовому засіданні судом поставлено на вирішення питання щодо передачі даної адміністративної справи на розгляд за предметною підсудністю Луцькому міськрайонному суду Волинської області.

Заслухавши думку представника відповідача Паш`яна Д.Р., який у вирішенні цього питання покладається на розсуд суду, суд дійшов про те, що дана справа не підсудна Волинському окружному адміністративному суду, у зв`язку із чим підлягає передачі за підсудністю на розгляд Луцького міськрайонного суду Волинської області, з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI) іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3773-VI рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

За правилами частини четвертої статті 26 Закону № 3773-VI рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Пунктом 3 частини першої статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до частини першої статті 288 («Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України») КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Отже, рішення про примусове повернення в країну походження або третю країну може бути оскаржено іноземцем саме до місцевого загального суду як адміністративного суду, відповідно до правил розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Суд враховує, що оскаржуване рішення від 03.12.2020 № 18 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняте на підставі статті 26 Закону № 3773-VI. При цьому, пунктом 2 вказаного рішення передбачена заборона позивачу на в`їзд в Україну терміном на 3 роки, та вказана заборона встановлена відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3773-VI, без покликання на статтю 13 вказаного Закону.

На думку суду, спір між сторонами щодо правомірності рішення УДМСУ у Волинській області від 03.12.2020 № 18 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Алжиру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незалежно від того, оскаржується воно повністю чи у частині, підлягає вирішенню місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Суд також звертає увагу, що висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 264/4077/17, від 28.11.2019 у справі № 755/2810/19, та у вказаних справах судовий розгляд у першій інстанції здійснювався місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Крім того, у справі № 802/294/17-а за позовом громадянки Республіки Узбекистан НОМЕР_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Управління ДМС України у Вінницькій області від 03.02.2017 № 3 в частині заборони подальшого в`їзду в Україну терміном на три роки (у якій постановою Верховного Суду від 10.04.2019 також зроблено правовий висновок щодо застосування Закону № 3773-VI при прийнятті рішення про примусове повернення іноземця із одночасним прийняттям рішення про заборону його подальшого в`їзду в Україну) постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 постанова суду першої інстанції скасована, позовні вимоги задоволені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, в частині того, що вказана адміністративна справа підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду. Згідно із частиною першою статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. З цього вбачається, що порушення правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Пунктом 3 частини першої статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На думку суду, оскільки КАС України не врегульовує дії суду у випадку встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, тому за аналогією закону (частина шоста статті 7 КАС України) у даному випадку підлягають застосуванню приписи пункту 3 частини першої статті 29 КАС України.

З урахуванням наведеного, оскільки дана справа відповідно до пункту 3 частини першої статті 20, частини першої статті 288 КАС України належить до предметної юрисдикції (підсудності) Луцького міськрайонного суду Волинської області, тому з метою запобігання вирішенню справи з порушенням правил юрисдикції (підсудності) та неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, дану справу належить передати для розгляду та вирішення за предметною підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Керуючись статтями 20, 29, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом громадянина Республіки Алжир ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення передати на розгляд за предметною підсудністю Луцькому міськрайонному суду Волинської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст ухвали складений 28 жовтня 2021 року