Рішення № 100645405, 27.10.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7559/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ УПФ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 16.07.2021 № 6665-6023/К-02/8-0300/21 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” та зобов`язання зарахувати до стажу державної служби період роботи з 19.04.1995 по 10.05.2019 та перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, з 18.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.06.2021 позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням ГУПФУ у Волинській області від 16.07.2021 № 6665-6023/К-02/8-0300/21 їй відмовлено у переході на пенсію за ст.37 Закону України «Про державну службу», оскільки в неї відсутній стаж державної служби 20 років для її призначення і, що станом на 01.05.2016 вона не працювала на посадах, віднесених до державної служби.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідачем неправомірно не зараховано до державної служби період роботи її на посадах в органах місцевого самоврядування з 19.04.1995 по 10.05.2019, які відповідно до вимог чинного законодавства повинні бути зараховані до державної служби. З врахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказав, що за результатами розгляду заяви позивачки про переведення її на пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» їй було відмовлено, оскільки не було на це права та необхідного стажу.

Зазначає, що статтею 90 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено за яких умов може бути призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». У позивача відсутні підстави для зарахування до державної служби періоду її роботи в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001, оскільки після набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дія Закону України «Про державну службу» не поширювалася на посадових осіб органів місцевого самоврядування.

З врахуванням зазначеного вказує, що при відмові позивачу у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону № 3723, ГУ ПФУ у Волинській області діяло правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Пенсійному фонді як одержувач пенсії за віком, (матір особи з інвалідністю з дитинства) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

18.06.2021 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 зазначено такі періоди роботи:

- з 19.04.1995 по 01.06.1997 працювала на посадах інспектора 1 категорії по призначенню субсидій, інспектора 1 категорії відділу субсидій Луцького міськвиконкому (відповідно присвоєно було 12, а пізніше 11 ранг державної служби);

- з 15.10.1997 по 01.01.2002 працювала на посаді головного спеціаліста даного відділу ( 11 ранг державної служби);

- 01.01.2002 по 20.12.2006 працювала начальником контролю (10, 9 ранги посадових осіб місцевого самоврядування);

- з 21.12.2006 по 03.07.2007 працювала заступником начальника відділу субсидій департаменту соціальної політики Луцької міської ради;

- з 03.12.2007 по 10.05.2019 - начальник відділу соціальних виплат департаменту соціальної політики Луцької міської ради.

Листом від 16.07.2021 № 6665-6023/К-02/8-0300/21 було повідомлено ОСОБА_1 про відмову в переведенні її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Із змісту даного листа слідує, що відповідачем не зараховано до стажу державної служби періоди роботи її на посадах в органах місцевого самоврядування у зв`язку з чим у неї відсутні 20 років стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «По державну службу» № 3723. Також зазначено, що на момент набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 01.05.2016 вона не працювала на посадах державної служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон від 16.12.1993 №3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі - Порядок №229).

Пунктом 4 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 № 889-VIII "Про державну службу".

Так, статтею 46 цього Закону визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Системний аналіз цих норм дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу", є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 №3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст. 37 Закону від 16.12.1993 №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Судом встановлено, що відповідач враховуючи дані трудової книжки позивача, що станом на 01.05.2016 остання не працювала в органах держаної служби, відсутні 20 років стажу на посадах віднесених до певної категорії, то право на пенсію відсутнє.

З приводу умов призначення пенсії державним службовцям по Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, суд вже зазначав вище.

Щодо зарахування стажу роботи позивача на посадах органів місцевого самоврядування в період з 1995 по 2019 роки до державної служби, що дає право на пенсію державного службовця, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 37 Закону від 19.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

В пункті 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII від 10.12.2015 визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

Як зазначалося судом вище, відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.04.1994 № 283 (далі - Порядок №283).

Відповідно до п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон від 07.06.2001 № 2493-III).

Статтею 14 цього Закону визначено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: п`ята, шоста категорії – в тому числі посади начальника, заступника відділів.

Згідно даних трудової книжки, ОСОБА_1 працювала з 19.04.1995 по 10.05.2019 на посадах державної служби та органів місцевого самоврядування, прийняла Присягу державного службовця, а в подальшому, посадової особи місцевого самоврядування, з 02.01.2002 присвоєний 10 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи приписи Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, Закону від 07.06.2001 № 2493-III та Порядку №283, посада позивачки в органах місцевого самоврядування з 19.04.1995 по 10.05.2019 зараховується до стажу державної служби.

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність не включення до стажу держслужби періоду роботи позивачки з 04.07.2001 по 10.05.2019 на посадах заступника начальника, начальника відділу субсидій (соціальних виплат) департаменту соціальної політики Луцької міської ради.

Враховуючи наведене вище, на час звернення 18.06.2021 до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії та станом на 01.05.2016, а саме на дату набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII, позивач має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а тому нею дотримано вимоги п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо наявності 20 років страхового стажу, станом на 01.05.2016 - дату набрання чинності вказаним Законом).

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу державної служби позивача її роботу в органах місцевого самоврядування та відмовлено в переведенні на пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу № 3723- XII від 16.12.1993 на підставі поданої заяви від 18.06.2021.

Водночас суд зауважує, що лист ГУ ПФУ у Волинській області від 16.07.2021 № 6665-6023/К-02/8-0300/21 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.06.2021 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” за визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, не є актом індивідуальної дії.

При цьому, у відзиві на позовну заява представник відповідача зазначає, що пенсійний орган за результатами розгляду звернення повідомив позивача листом від 16.07.2021, таким чином слідує, що вказана заява розглянута згідно із Законом України “Про звернення громадян” та рішення про відмову в переведенні на пенсію ОСОБА_1 не приймалось.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” та зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи з 19.04.1995 по 10.05.2019 на посадах в органах місцевого самоврядування, які віднесені до державної служби та здійснити переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з врахуванням вказаного стажу, з часу звернення з заявою від 18.06.2021.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх дій щодо відмови позивачу в переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 19.04.1995 по 10.05.2019 та перевести ОСОБА_1 з 18.06.2021 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк