
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
28 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/12136/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., одержавши заяву Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Плюс»,
ВСТАНОВИВ:
Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до подання позовної заяви звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Плюс» та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам подавати заяви про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію змін, а також приймати рішення про державну реєстрацію права власності та реєстрацію змін щодо об`єкта нерухомого майна 2017020807101 (частина торгово-офісних приміщень №1 (приміщення №4, №14, №15, літера /А-2/ на вулиці Ковельська, 66 у м. Луцьку).
Заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Пунктом шостим статті 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Пунктом третім частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З наведеного слідує, що факт не підписання заявником заяви про забезпечення позову є підставою для її повернення.
Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, вона підписана В. Ф. Хаймик, як представником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради.
Положеннями статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник; у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Водночас суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII.
02.06.2016 з №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019 (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 01.01.2020 (абзац другий пункту).
Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних Кодексів.
За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт) (частина третя статті 55 КАС України).
З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших передбачених КАС України процесуальних прав (в тому числі право на подання/підписання адміністративного позову, заяви про забезпечення позову тощо) можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.
Так, Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Проте, Хаймиком В.Ф. не надано суду належних доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси та вчиняти дії від імені Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Аналогічні положення застосовуються і до заяви про забезпечення позову.
Зважаючи на вищевикладене, заяву Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТзОВ «Реал Естейт Плюс» належить повернути заявнику.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, закріпленою в ухвалі від 03.02.2020 у справі №160/6823/19.
При цьому, суд роз`яснює, що заявник не позбавлений права, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду із такою заявою.
Суд встановив, що при зверненні до суду з даною заявою заявник сплатив судовий збір в розмірі 713,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4542 від 26.10.2021.
Враховуючи приписи пункту другого статті 7 Закону України «Про судовий збір» та встановлені судом обставини, суд вважає, що заявнику слід повернути сплачений ним судовий збір в сумі 713,70 грн.
З урахуванням того, що Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради не є юридичною особою та ту обставину, що судовий збір було сплачено виконавчим комітетом Луцької міської ради, відтак суму судового збору в розмірі 713,70 грн слід повернути виконавчому комітету Луцької міської ради.
Керуючись статтями 57, 150, 152, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Плюс» повернути заявнику без розгляду.
Повернути виконавчому комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327) судовий збір у розмірі 713 (сімсот тринадцять) гривень 70 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням №4542 від 26.10.2021.
Копію ухвали надіслати заявнику разом із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, копією платіжного доручення №4542 від 26.10.2021, а оригінал платіжного доручення залишити в матеріалах справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Лозовський
Судове рішення № 100645403, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/12136/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: