Ухвала суду № 100644572, 27.10.2021, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа №716/1472/21

Ухвала

Іменем України

27.10.2021 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

з участю секретарясудового засідання - Барабащук О.А.,

прокурора - Ройку А.В.,

представниці відповідачів - Лютікової Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовною заявою Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди земельної ділянки площею 5,3679 га ( кадастровий номер 7321583600:01:001:0087) від 22.02.2012, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Чернівецька окружна прокуратура звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в якому просить суд розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 5,3679 га (кадастровий номер 7321583600:01:001:0087) від 22.02.2012.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, обгрунтувавши обставинами викладеними в письмовому клопотані.

Прокурор в підготовчому засіданні не заперечував проти закриття провадження з підстав викладених представником відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові документи, приходить до наступного висновку.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Ч. 1 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Відповідно до ч. 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, а також фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 ч. 1 ст.20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені устатті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннямистатті 20 цього Кодексу(як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст.ст. 4,45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до положення п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Предметом судового розгляду в даній справі є вимога про розірвання договору суборенди земеьної ділянки від 22.02.2012, укладеного між підприємцем ОСОБА_1 та підприєцем ОСОБА_1 щодо передачі в тимчасове користування земельної ділянки водного фонду із кадастровим номером 7321583600:01:001:0087.

Як убачається з оспорюваного договору від 22.02.2012 року такий було укладено між приватними підприємцями, на підставі якого виникли зобов`язальні відносини сторін щодо передачі в дострокове платне володіння та користування земельну ділянку.

Відповідно достатті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що даний спір виник щодо дострокового розірвання господарського договору, яким було визначено зобов`язальні правовідносини сторін щодо вчинення певної дії господарського характеру (передання земельної ділянки в користування (суборенду)). При цьому, господарські відносини, що виникли між сторонами оспорюваного договору врегульовані як ЦК України так і ГК України. Зазначений господарський договір про передачу земельної ділянки в оренду укладений між приватними підпрємцями, що підтверджується самим договором судоренди, розпорядженням голови Заставнівської РДА Чернівецької області №200р від 28.02.2008 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду (ставки) в оренду терміном на 25 років ПП ОСОБА_1 для риборозведення та сінокосіння та Свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

За таких обставин, даний спір за своїми ознаками належить до спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду

З огляду на викладене, з урахуванням того, що заявлена позивачем вимога підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до приписів ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

При цьому, п.5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, за відсутності відповідного клопотання позивача судом не вирішується питання про повернення останньому судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення №946 від 22.07.2021 .

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.260-261,353 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди земельної ділянки площею 5,3679 га ( кадастровий номер 7321583600:01:001:0087) від 22.02.2012 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Сірик І.С.