Рішення № 100642779, 27.10.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/751/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Стретович Н.К.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся" (м. Житомир)

про стягнення 17534,10 грн.

ТОВ "Вікна Віконда" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Аріадна-Полісся" про стягнення 17534,10 грн., з яких 15715,00 грн. основного боргу, 1445,81 грн. інфляційних втрат, 373,29 грн. 3 % річних, а також сплаченого судового збору у сумі 2270,00 грн.

В обґрунтування вказаної позовної заяви зазначено, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати за поставлений товар згідно з укладеним між сторонами договором поставки № 27207/2011К від 27.07.2020.

Ухвалою від 07.07.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 03.08.2021 о 10:00 (а. с. 24).

Ухвалою від 03.08.2021 господарський суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 03.09.202 о 10:00 (а. с. 31).

Ухвалою від 03.09.2021 господарський суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду на 30.09.2021 о 10:00 та повідомити відповідача про дату та час розгляд у справи на таким номером телефону: (098) 213-07-08 (а. с. 36).

Ухвалою від 30.09.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.10.2021 о 10:00, постановив направити копії цієї ухвали на електронну адресу позивача та на адресу реєстрації засновника і керівника відповідача - ОСОБА_1 ; повідомити відповідача про дату та час розгляд у справи на таким номером телефону: НОМЕР_1 (а. с. 40).

Як вбачається з телефонограми секретаря судового засідання Стретович Н.К., 22.10.2021 керівника ТОВ "Аріадна-Полісся" - ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомлено про дату та час судового засідання (а. с. 45).

26.10.2021 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання від 26.10.2021, вих. №3/1 про розгляд справи без участі повноважного представника та підтримання позовних вимог (а. с. 44).

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст.165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

27.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 27207/20ПК (далі - договір поставки) (а. с.10-12), п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити її.

Пунктом 1.2 договору поставки визначено, що найменування, асортимент і кількість продукції визначаються замовленнями покупця, що формуються та направляються в електронному вигляді. Про неможливість виконання замовлення постачальник інформує покупця протягом 3 (трьох) днів після його одержання.

Загальна кількість продукції, що буде поставлена по цьому договору, не регламентується. Сума договору складається із сум всіх видаткових накладних, на підставі яких було поставлено продукцію протягом всього строку дії цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору поставки розрахунки здійснюються в два етапи, а саме:

- попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості замовлення здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, (зазначений у цьому договорі або письмово доведений до покупця) протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання даного договору та виставлення продавцем рахунку на оплату;

- друга оплата в розмірі 25% від загальної вартості замовлення здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) днів з моменту відвантаження товару на складі покупця та підписання сторонами видаткової накладної;

- остаточна оплата в розмірі 25% від загальної вартості замовлення здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) днів після підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.2 договору поставка виконується протягом 14 календарних днів з моменту внесення попередньої оплати за виконання покупцем п. 2.2 договору поставки (для продукції нестандартних розмірів та форм строк встановлюється в кожному конкретному випадку окремо). Перехід права власності на продукцію і перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) продукції від постачальника до покупця відбувається з моменту передачі продукції і супровідних документів, що підтверджується підписанням видаткової накладної.

Строк договору поставки починається з моменту його підписання та діє протягом одного року (п. 7.1 договору поставки).

Пунктом 5.2 договору поставки передбачено, що договір продовжує свою дію на кожний послідуючий календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення раніше визначеного строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про відмову від продовження дії договору на новий строк.

10.08.2020 на виконання умов договору поставки відповідач здійснив попередню оплату замовленої продукції на суму 82000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №677.

26.08.2020 відповідач здійснив другу оплату в сумі 41000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 695.

Кінцевим строком оплати третього платежу було 09.09.2020, однак відповідач своєчасно цього не зробив. Лише 10.11.2020 відповідач здійснив часткове перерахування третього платежу в сумі 25000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 819.

Таким чином, загальна сума оплати за договором поставки склала 148000,00грн.

28.04.2021 позивач направив відповідачу претензію за вих. № 18 з вимогою сплатити вартість поставленої продукції та погасити борг у сумі 15715,00 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а. с.19), фіскальним чеком від 04.05.2021 (а. с. 20), реєстром листів поштою станом на 30.04.2021 (а. с. 21).

Вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Станом на 25.06.2021 зобов`язання ТОВ "Аріадна-Полісся" щодо оплати за продукцію, поставлену по договору поставки №27207/20ПК від 27.07.2020 виконано частково в сумі 148000,00 грн, тому розмір заборгованості становить 15715,00 грн.

Вищевказані обставини, спонукали позивача звернутись з позовною заявою до господарського суду.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним або домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 15715,00 грн.

Відповідач здійснив попередню оплату замовленої продукції таким чином:

- 10.08.2020 (перша оплата) - в сумі 82000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 677 (а. с. 14);

- 26.08.2020 (друга оплата) - в сумі 41000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 695 (а. с. 15).

Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 163715,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 6442 від 26.08.2020 (а. с. 13), яка підписана сторонами та скріплена печатками товариств.

Кінцевим строком оплати третього платежу було 09.09.2020, однак відповідач своєчасно цього не зробив, а здійснив часткове перерахування третього платежу в сумі 25000,00 грн 10.11.2020, про що свідчить платіжне доручення № 819 (а. с.16).

Враховуючи факт не виконання належним чином обов`язку з оплати поставленого товару на підставі договору поставки, відповідач зобов`язаний оплатити позивачу заборгованість у заявленій сумі позовних вимог у розмірі 15715,00 грн.

4. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 1445,81 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2020 року до травня 2021 року включно згідно з розрахунком позивача (а. с. 9).

Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем, судом встановлено таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 1445,81 грн, тобто в межах заявлених ним позовних вимог.

5. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 373,29 грн 3% річних за період з 10.09.2020 до 25.06.2021 згідно з розрахунком позивача (а.с.9).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його неправильність.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає 3 % річних у сумі 372,89 грн; в частині 3 % річних у сумі 0,40 грн слід відмовити за безпідставністю нарахування.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Матеріали справи не містять заперечення відповідача проти позовних вимог; доказів сплати залишку боргу за поставлений товар у сумі 15715,00 грн та мирного врегулювання спору.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 17533,70 грн, з яких 15715,00 грн боргу за поставлений товар, 1445,81 грн інфляційних втрат, 372,89грн 3% річних. В задоволенні позову в частині стягнення 0,40 грн 3% річних слід відмовити.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся" (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 79, код ЄДРПОУ 40258463 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 31 Д, код ЄДРПОУ 40207010):

- 15715,00 грн боргу за поставлений товар;

- 1445,81 грн інфляційних втрат;

- 372,89 грн 3% річних;

- 2270,00 грн судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 0,40 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.10.21

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам