Постанова № 10064269, 25.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2010                                                                                           № 24/483

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – Квітницька Н.О.;

відповідача – Гавриленко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.02.2010

у справі № 24/483 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Заграва-центр"

до                                                   ТОВ "Мостобудівельна компанія МСУ"

про                                                   стягнення 13038,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Заграва-центр» (далі – ТОВ «Заграва-центр») звернуло до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (далі –ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ») про стягнення 13038,00 грн., які включають 6300,00 грн. – сума основного боргу, 4278,00 грн. –неустойка 1% за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання відповідно до умов п. 7.2 договору, 2460,00 грн. – неустойка 20% від загальної суми договору відповідно до умов п. 7.3 договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.11.2009 порушено провадження у справі № 24/483 за позовом ТОВ «Заграва-центр» до ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» про стягнення 13038,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.02.2010 провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 6300,00 грн. припинено, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» на користь ТОВ «Заграва-центр» 2460,00 грн. штрафу та 364,11 грн. пені, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 25.02.2010, ТОВ «Мостобудівельна компанія МСУ» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення 2460, 00 грн. штрафу скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Заграва-центр» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (далі - відповідач) 01.09.2009 був укладений Договір № 01/01-09/1 поставки будівельних матеріалів (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору позивач (Постачальник) зобов’язувався передати у встановлений Договором строк, у власність відповідача (Покупця) товар, а відповідач (Покупець) зобов’язувався прийняти і своєчасно оплатити його в порядку і на умовах, передбачених Договором.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором поставки (ст. 265 ГК України), за умовами якого одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору 01 вересня 2009 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 12300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0347 від 01.09.2009 та довіреністю серії ААА № 134169 від 31.08.2009, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 6.2. Договору відповідач (Покупець) зобов’язувався оплатити поставлений товар не пізніше 18 вересня 2009 року.

В зв’язку з тим, що відповідач не оплатив товар у встановлений Договором строк, 29.09.2009 позивач надіслав відповідачу лист вих. № 41, в якому просив терміново оплатити борг за поставлений товар в розмірі 12300,00 грн.

Вищевказаний лист відповідач отримав 30.09.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

12.10.2009 відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 6000,00 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач повністю виконав зобов’язання по сплаті решти вартості товару в сумі 6300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 386 від 09.12.2009, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 6300,00 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за поставлений товар останній розрахувався з порушенням строків встановлених п. 6.2 договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України), зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) неустойку в розмірі 1% від вартості неоплаченого в строк товару, за кожний день прострочення.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов’язання, встановлені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» обмеження щодо розміру пені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог в частині стягнення частково пені в розмірі 364,11 грн. з урахуванням розрахунку суду.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи з обґрунтованості вимог про стягнення штрафу в розмірі 20% за прострочення оплати товару.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, штрафна санкція за порушення грошового зобов’язання має визначатися обліковою ставкою НБУ та обчислюватися її подвійним (або за погодженням сторін меншим) розміром,

Оскільки зобов’язання відповідача полягали в своєчасній оплаті за поставлений товар, порушення останніх є підставою для застосування штрафної санкції за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи, що відповідальність за прострочення оплати отриманого товару покладається на відповідача відповідно до п. 7.2 Договору, суд першої інстанції безпідставно за це ж саме порушення застосував до відповідача санкцію у вигляді штрафу в розмірі 2460,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 25.02.2010 підлягає частковому скасуванню.

Витрати за подання апеляційної скарги розподілити між сторонами відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 25.02.2010 у справі № 24/483 скасувати частково, виклавши п. 3 резулютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22; код ЄДРПОУ 03449901; р/р 26001301291951 в філії Ленінградського ПІБ, МФО 322108; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва-центр» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 21; код ЄДРПОУ 33153695; р/р 26000311291 в АБ «Діамант» в м. Києві, МФО 320854) 364,11 грн. (триста шістдесят чотири гривні 11 коп.) пені, 66,64 грн. (шістдесят шість гривень 64 коп.) державного мита та 120,63 грн. (сто двадцять гривень 63 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва-центр» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 21; код ЄДРПОУ 33153695; р/р 26000311291 в АБ «Діамант» в м. Києві, МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22; код ЄДРПОУ 03449901; р/р 26001301291951 в філії Ленінградського ПІБ, МФО 322108) 51,00 грн. (п’ятдесят одну гривню 00 коп.) державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 24/483 повернути до господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

31.05.10 (відправлено)