Ухвала суду № 100640524, 22.10.2021, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 384/708/19

Номер провадження по справі 2/387/51/21

У Х В А Л А

22 жовтня 2021 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І. П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

прокурора Дем`янової А.О.

( в режимі відеоконференцзв`язку )

представників відповідачів

( в режимі відеоконференцзв`язку ) Науменка І.Ф.

Боруша А.О.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Дульдієра Юрія Сергійовича, який замінений на керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Горщака М.Л., в інтересах держави, в особі: органу місцевого самоврядування Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Ткачова Юлія Олександрівна про скасування розпорядження, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Дульдієра Юрія Сергійовича, який замінений на керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Горщака М.Л. в інтересах держави, в особі органу місцевого самоврядування Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу про скасування розпорядження, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки.

Від представника відповідача ОСОБА_4 04.10.2021 надійшло до суду клопотання про повернення без розгляду позовної заяви на підставі п.4 ч. 5 ст. 185 ЦПК України, оскільки обґрунтовуючи порушення інтересів держави, прокурор вказав про невжиття Сухоташлицькою сільською радою заходів цивільно-правового характеру, пославшись виключно на лист сільської ради від 01.08.2019. Верховний Суд неодноразово вже звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.218 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17. Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, слід зазначити, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, того що Сухоташлицька сільська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення Сухоташлицької сільської ради з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави. Вказана правова позиція викладена у постанові ВС від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали клопотання, просили задовольнити. Також просили не приймати додатки долучені до відповіді на клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, так як вони подані всупереч вимогам ч.3 ст.83 ЦПК України. Також представник відповідачів ОСОБА_4 пояснив, що позовні вимоги повинні заявлятися саме контролюючим органом за земельними ресурсами Держгеокадастром у Кіровоградській області, а не Сухоташлицькою сільською радою. Усі ці обставини прокурор в судовому засіданні не спростувала.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала з приводу заявленого клопотання. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що позовну заяву подано до суду в інтересах держави в особі компетентного органу - органу місцевого самоврядування Сухоташлицької сільської ради. Оскільки Вільшанським відділом Новоукраїнської місцевої прокуратури 26.07.2019 до Сухоташлицької сільської ради за № 52-7701 вих-19 направлено лист щодо виявлених порушень законодавства та надання відповідної інформації. На вищевказаний лист Сухоташлицькою сільською радою надано відповідь № 270 від 01.08.2019, проте будь- яку інформацію щодо вжиття заходів з метою усунення порушень законодавства сільською радою не вказувалося. В подальшому, Новоукраїнською місцевою прокуратурою листом №12.33-62-9448вих-19 від 18.10.219 Сухоташлицьку сільську раду повідомлено про звернення прокурора до суду з даним позовом. Проте, відповідь на вказаний лист не надходила. Таким чином, звернення прокурора з позовною заявою до суду було спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель, комунальної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників. Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Суд заслухавши доводи сторін дійшов до висновку, що клопотання представника відповідачів до задоволення не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

За приписами ч. 3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Зазначені висновки Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Проте висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру». Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Звертаючись до суду з даним позовом, заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Дульдієр Ю.С. посилається на неналежне виконання своїх функцій Сухоташлицької сільської ради, та надав до суду листи: Вільшанського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури 26.07.2019 до Сухоташлицької сільської ради за №52-7701 вих-19 , Сухоташлицької сільської ради № 270 від 01.08.2019 адресований начальнику Вільшанського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури.

Суд зауважує, що позов пред`явлено до відповідачів, зокрема прокурор подала нові докази, які направила відповідачам поштовим відправленням для обґрунтування щодо заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому зміст документів не стосується предмету та підстав доказування спору у справі, а лише стосується правомірності звернення прокурором до суду у відповідності до вимог чинного законодавства. Тому суд приймає долучені прокурором документи до письмової відповіді на клопотання представника відповідачів щодо повернення позовної заяви без розгляду, які на думку прокурора спростовують заявлене клопотання представника відповідачів.

Щодо доводів представників відповідачів про порушення порядку подання доказів відповідно до вимог ст.83 ЦПК України, суд зазначає, що частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок надання доказів визначений ст. 83 ЦПК України, відповідно до якої сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Чіткий порядок подання доказів встановлений як для позивача у справі, так і для відповідача відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже прокурором долучені лист попереднього повідомлення заступником керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Дульдієром Ю.С. Сухоташлицької сільської ради про вжиття заходів та надання відповідної інформації щодо земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 26.07.2019 №52-7701 вих-19 та відповідь сільської ради 01.08.2019 № 270 про те, що заходи цивільно-правового характеру установою не вживалися. До 18.10.2019 Сухоташлицька сільська рада продовжувала не вживати заходи цивільно-правового характеру, а тому прокуратура направила листа від 18.10.2019 про те, що вона звертатиметься до суду з позовною заявою, що і вчинила 24.10.2019.

З приводу доводів представника відповідачів щодо неналежності визначеного позивача прокурором, що зумовлює відсутність підстав для звернення прокурора до суду, так як сільська рада не є контролюючим органом за земельними ресурсами, а тому є підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України, суд вказує, що згідно до ст.327 ЦК України, управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальні громади і створені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські рад та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради уповноважені від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконувати усі майнові операції, передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином, Побузька селищна рада Голованівського району (під час звернення з позовною заявою до суду Сухоташлицька сільська рада) є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а саме представляти територіальну громаду та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із позовом до суду наявність інтересів держави прокурор обґрунтував порушенням прав держави. Так, в позові зазначено, що розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 в частинні затвердження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передання у приватну власність земельної ділянки є незаконним та підлягає скасуванню. Оскільки на підставі незаконного розпорядження на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №46884850, то такий запис підлягає скасуванню. Отже прокурор вважає, що внаслідок винесення протиправного розпорядження, було порушено державний інтерес, а тому вказаний об`єкт нерухомого майна повинен бути повернутий до територіальної громади. З цих підстав, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для реалізації прокурором конституційних повноважень з представництва інтересів держави у даній справі. Отже вищевказані обставини безумовно можуть завдавати значної шкоди інтересам територіальної громади та підривати матеріальну основу місцевого самоврядування. Суд також вважає, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав громадян.

За таких обставин, з урахуванням предмету спору, прокурором належним чином обґрунтована наявність порушень інтересів держави.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Інтереси держави полягають у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Як вбачається із тексту позовної заяви, на виконання вимог ст.56 ч.4 ЦПК України прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, послався на визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що прокурором доведено необхідності звернення з відповідним позовом в інтересах держави особі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області відповідно до положень ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер