Рішення № 100640111, 26.10.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/400/21

Провадження № 2/192/372/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26 жовтня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

представника позивачки – адвоката Чернецької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,45 га, що розташована за адресою: с. Павлівка, Дніпропетровської області, кадастрові номери 1225085000:02:001:0053, 1225085000:02:001:0054.

07 травня 2010 року ОСОБА_2 було видано нотаріально посвідчену довіреність на вчинення позивачкою від її імені, серед іншого, правочинів щодо розпорядження всім її майном, прийняття спадщини чи відмови від неї, ведення від її імені справ у різних установах.

17 листопада 2010 року на підставі вказаної довіреності між ОСОБА_3 та позивачкою, яка діяла від імені та в інтересах своєї матері, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, який посвідчений державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горобець Я.М., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на приватній земельній ділянці загальною площею 0,45 га, кадастрові номери 1225085000:02:001:0053, 1225085000:02:001:0054.

Після смерті матері позивачка успадкувала житловий будинок та 22 грудня 2011 року за нею було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, в якому позивачка проживає без реєстрації і по теперішній час.

17 листопада 2010 року на підставі вищевказаної довіреності, між ОСОБА_3 та позивачкою, яка діяла від імені та в інтересах своєї матері, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горобець Я.М., що розташована в АДРЕСА_1 , яку передано для обслуговування жилого будинку – 0,25 га, ведення особистого селянського господарства – 0,20 га, на якій розташований житловий будинок.

Павлівською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області було видано Державний акт про право приватної власності на землю серії ДП Сл № 000751, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку – 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225085000:02:001:0053, ведення особистого селянського господарства – 0,20 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225085000:02:001:0054.

24 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Шостої Дніпропетровської державна нотаріальна контора із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,45 га, що розташована на території с. Павлівка Павлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області після смерті її матері ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. 24 лютого 2012 року, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,45 га, що розташована на території с. Павлівка Павлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, у зв`язку з тим, що на день відкриття спадщини право власності на зазначене майно – земельну ділянку не було зареєстроване за спадкодавцем, тобто за своє життя спадкодавець купила зазначену земельну ділянку, але Державний акт на право власності на земельну ділянку не отримала.

Мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто усього через три місяці після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Через тяжку хворобу матері, ні остання, ні позивачка від її імені, яка доглядала за матір`ю у останні місці її життя, не мали змоги отримати Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Вважає, що право власності спадкодавця на нерухоме майно – земельні ділянки виникло на підставі укладеного 17 листопада 2010 року договору купівлі-продажу земельної ділянки тому, тому оскільки в позасудовому порядку вирішити даний спір не можливо, вона змушена звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0053 та на земельну ділянку площею 0,2000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:005.

Представник позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених в заяві.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, судом було постановлено проводити заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши представника позивачки, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, при цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження від 30 листопада 1949 року виданого Ленінським РАЦС м. Дніпропетровська, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 20, 117 зворот).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 15 липня 1973 року виданого Амур-Нижньодніпровським РАЦС м. Дніпропетровська, ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 21, 117 зворот).

Як вбачається з довіреності від 07 травня 2010 року, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 вчиняти правочини, в тому числі, щодо розпорядження всім її майном, прийняття спадщини чи відмови від неї, ведення від її імені справ у різних установах (а.с. 26, 27).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 17 листопада 2010 року, серії ВРД № 400048, посвідченого державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 2-1641, власником жилого будинку АДРЕСА_1 , розташованого на приватній земельній ділянці загальною площею 0,45 га (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Сл № 000751, кадастрові номери земельної ділянки – 1225085000:02:001:0053, 1225085000:02:001:0054), є ОСОБА_1 , діюча в інтересах ОСОБА_2 (Т. 1 а.с. 28, 29, 108).

Відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 листопада 2010 року, серії ВРД № 400049, посвідченого державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 2-1643, власником приватної земельної ділянки загальною площею 0,45 га в межах згідно з планом, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку передано для обслуговування жилого будинку – 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225085000:02:001:0053, ведення особистого селянського господарства – 0,20 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225085000:02:001:0054, на якій розташований житловий будинок є ОСОБА_1 , діюча в інтересах ОСОБА_2 (а.с. 35, 36).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 2011 року, зареєстроване в реєстрі № 2-1424, спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , яка успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32, 126).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Павлівською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24, 110).

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. від 24 лютого 2012 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії – у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, а саме на земельну ділянку площею 0,45 га, що розташована на території с. Павлівка Павлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме на день відкриття спадщини право власності на зазначене майно – земельну ділянку не було зареєстроване за спадкодавцем, тобто за життя спадкодавця купила зазначену земельну ділянку, але Державний акт на право власності на земельну ділянку не отримала (а.с. 25).

Згідно довідки виконавчого комітету Новопокровської селищної ради № 207 від 07 вересня 2020 року, ОСОБА_1 проживає без реєстрації на постійній основі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Статтею 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Як вбачається зі ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Як вбачається зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , якій на день смерті належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0053 та земельна ділянка площею 0,2000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0054.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно померлої, до якого входить зазначено майно.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що дослідженими в судовому засіданні доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , після смерті якої у Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 796/2011 на належне їй майно, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на спірні земельні ділянки позивачці було відмовлено.

Але враховуючи. те що ОСОБА_2 за договором купівлі продажу набула права власності на спірні земельні ділянки, і з поважних причин – смерті, не встигла його зареєструвати, тому з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим за позивачкою в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 наявні правові підстави для визнання права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0053 та земельну ділянку площею 0,2000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0054.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., сплачений нею під час звернення з позовом до суду (а.с. 14).

На підставі викладеного, ст.ст. 1217, 1218, 1241, 1258, 1261, 1268, 1273, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , яка мешкає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 до Дніпровської міської ради, яка розташована: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26510514 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0053.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1225085000:02:001:0054.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.