Рішення № 100640041, 29.09.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5071/21

2/214/3007/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі – Петренко К.І.

за участю представника позивача - Баннова Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Криворізька теплоцентраль», в якому просить: визнати незаконним та скасувати Наказ № 90-ОС від 19.05.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », виданий АТ «Криворізька теплоцентраль»; стягнути з АТ «Криворізька теплоцентраль» на її користь судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позову наводить наступне. Змістом її позовних вимог за цим позовом є вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу № 90-ОС від 19.05.2021 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », виданого відповідачем. Спосіб захисту її прав за даним позовом передбачений нормами ст. 16 ЦК України, відповідно до якої одним із способів захисту прав є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Враховуючи те, що з Наказом № 90-ОС від 19.05.2021 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » вона була ознайомлена 19.05.2021 р., про що свідчить її підпис в оскаржуваному наказі, то вона звертається до суду з даним позовом в строк, передбачений ст. 233 КЗпП України. Вона, позивачка ОСОБА_1 , працює на підприємстві відповідача на посаді головного бухгалтера відділу бухгалтерського, податкового обліку та звітності, що підтверджується копію оскаржуваного нею за даним позовом Наказу № 90-ОС від 19.05.2021 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » (надалі – Наказ № 90-ОС). Згідно Наказу № 90-ОС, виданого відповідачем, її з 19.05.2021 р. було відсторонено від роботи на час проведення службового розслідування. При цьому, при виданні Наказу № 90-ОС відповідач послався на норми ст. 46 Кодексу законів про працю України та на Наказ Товариства № 148 від 19.05.2021 року «Про проведення службового розслідування», а на як на підставу його видання - на службову записку заступника голови правління з безпеки та охорони праці ОСОБА_2 від 17.05.2021 року. Вона вважає її відсторонення від роботи згідно Наказу № 90-ОС незаконним, оскільки даний наказ виданий з порушенням вимог трудового законодавства, а саме норм ст. 46 КЗпП України, виходячи з наступного. Нормою ст. 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Отже, за змістом ст. 46 КЗпП, відсторонення працівника від роботи допускається або у випадках, перелічених у статті 46 КЗпП України, або в інших випадках, які повинні бути передбачені певним нормативно-правовими актами. Вона перебуває з відповідачем в трудових відносинах, які регламентуються Кодексом законів про працю України. Інших особливостей регулювання її з відповідачем трудових відносин, які б встановлювали право відповідача відсторонити її від роботи у зв`язку із проведенням службового розслідування, чинне законодавство не передбачає. Отже, такої підстави для відсторонення її від роботи згідно Наказу № 90-ОС від 19.05.2021 р., як проведення службового розслідування, ані нормами ст. 46 КЗпП України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено. З огляду на вищевикладене, відсторонення її від роботи згідно Наказу № 90-ОС від 19.05.2021 р. здійснено відповідачем незаконно, з порушенням вимог ст. 46 КЗпП України, а тому вважає, що оскаржуваний нею наказ має бути визнаний незаконним та скасований.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити заявлені вимоги. Не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, відзиву на подавав, у зв`язку з чим на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: Наказ №90-ОС від 19.05.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » (а.с.5).

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належним доказом Наказ №90-ОС від 19.05.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »,так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Позивачка ОСОБА_1 працює головним бухгалтером відділу бухгалтерського, податкового обліку та звітності в АТ «Криворізька теплоцентраль», що вбачається з Наказу (а.с.5).

Згідно Наказу № 90-ОС від 19.05.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », виданого відповідачем АТ «Криворізька теплоцентраль», позивачку ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 19.05.2021 року на час службового розслідування, зі збереженням заробітної плати. Підстава: службова записка заступника голови правління з безпеки та охорони праці Лісніченка Ю.В. від 17.05.2021 року; Наказ товариства №148 від 19.05.2021 року «Про проведення службового розслідування», що вбачається з Наказу (а.с. 5).

З оспорюваним Наказом №90-ОС від 19.05.2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена 19.05.2021 року, що вбачається з Наказу (а.с.5).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Конституції України, КЗпП України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст.46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Вказаний вище перелік є вичерпним. Отже, статтею 46 КЗпП України не передбачено такої підстави для відсторонення працівника від роботи як «проведення службового розслідування».

Ніякими іншими нормами діючого законодавства, на які міститься посилання в ст. 46 КЗпП України, вищенаведена підстава для відсторонення працівника від роботи, також не передбачена.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що дії відповідача щодо видання спірного наказу є незаконними та такими, що порушують право ОСОБА_1 на працю, передбачене ст. 43 Конституції України.

Прийшовши до висновку про те, що Наказ №90-ОС від 19.05.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » є незаконним, суд вважає за необхідне скасувати зазначений Наказ.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачка обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернулася до суду за захистом свого права.

Отже, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Також суд враховує, що задоволення позову буду відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 46, 221, 233 КЗпП України, ст.ст. 2,4, 5, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 258-260, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи – задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати Наказ № 90-ОС від 19.05.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », виданий АТ «Криворізька теплоцентраль».

Стягнути з АТ «Криворізька теплоцентраль» ( м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1 ідентифікаційний код 00130850) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати в сумі 908 грн. 00 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 05 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов