Ухвала суду № 100639290, 28.10.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1546/19

Провадження № 1-і/175/3/21

Ухвала

Іменем України

28 жовтня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Озерянської Ж.М.,

при секретареві Сайгак А.О.,

за участю сторін: прокурора Нерода Д.Д.,

захисників Гусєва І.І., Петренко І.Ф., Науменка О.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040440000272 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Чумаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с. Чумаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

встановив:

26 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора від 25 жовтня 2021 року про продовження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 60 днів строку тримання під вартою, який спливає 31 жовтня 2021 року. Клопотання, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який на його думку, з урахуванням характеру і фактичних обставин інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, перешкоджає застосувати альтернативні види запобіжних заходів.

Вирішуючи це клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 24.09.2021 року) на території України встановлений та продовжений карантин до 31.12.2021 року.

У пункті 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України встановлені особливості контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження у період дії карантину.

Так, відповідно до абзацу 5 цього пункту у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально…

Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснюється судом колегіально.

Встановлено, що у зв`язку із відпусткою головуючого судді, клопотання про продовження строку тримання під вартою було передано до канцелярії Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для проведення автоматизованого розподілу справи між суддями.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями клопотання про продовження строку тримання під вартою передано на розгляд судді Озерянській Ж.М., як судді котра є учасником колегії.

Захисники заперечували проти клопотання та просили змінити їх підзахисним запобіжний захід на альтернативні, які, на їх думку, зможуть забезпечити виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які тривалий час без встановлення вини тримаються під вартою, тоді як мають міцні соціальні зв`язки та постійні місця проживання, а ОСОБА_7 , крім того, є опікуном своєї бабусі ОСОБА_8 , яка на даний час прикута до ліжка та потребує сторонньої допомоги.

Обвинувачені підтримали позицію захисників.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно з ч.3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписом ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується….

Під час судового провадження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 31 жовтня 2021 року.

Суд у своїх ухвалах вказував на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

На переконання суду цей ризик, про який зазначено у клопотанні прокурора, продовжує існувати та є реальним.

Оцінюючи вказаний ризик, судом враховуються сукупність обставин і наслідки інкримінованих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 умисного злочину, віднесеного ст.12 КК України до особливо тяжкого, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому.

Тому, з урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання до спливу строку тримання їх під вартою, беручи до уваги наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, клопотання прокурора є обґрунтованим.

На переконання суду саме такий запобіжний захід зможе запобігти вищевказаному ризику і таке судове рішення у повній мірі відповідатиме як національному законодавству, так і практиці ЄСПЛ, викладеній, зокрема, у рішеннях по справах «Ілойков проти Болгарії» та «Бекчиєв проти Молдови», в яких ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування…», а «ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

З вказаних підстав клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на альтернативний не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд –

ухвалив:

Клопотання прокурора Біленка Р.А. про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня 2021 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 27 грудня 2021 року.

Клопотання захисників Науменка О.І., Петренко І.Ф. і Гусєва І.І. про зміну запобіжного заходу на альтернативний – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП № 4».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Ж.М. Озерянська