Ухвала суду № 100638769, 28.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11018/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судового засідання Івашко Я.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача – адвоката Сільваші В.М. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» про визнання рішень неправомірними та поновлення членства у громадській організації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до громадської організації «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» (місце знаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Вознесенська, буд. 15) про визнання рішень неправомірними та поновлення членства у громадській організації.

Ухвалою суду від 19.08.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22 вересня 2021 року на 11 год. 00 хв.

Представником відповідача адвокатом Сільваші В.М. 22.09.2021 через канцелярію суду було подано клопотання про закриття провадження у справі оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону № 4572-VI).

Статут ГО ЗТМР «Лісівник» затверджено загальними зборами уповноважених представників товариства 15 вересня 2016 року,

У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

У пункті 1.5 Статуту визначено, що Товариство з моменту його державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, є неприбутковою організацією (відповідно до діючого законодавства України, що регулює діяльність неприбуткових організацій), має відокремлене майно, поточний рахунок, емблему, печатку і штамп з своїм найменуванням, що підлягають реєстрації встановленому законом порядку, здійснює свою діяльність

Таким чином спір між учасником (членом) Товариства та Товариством відповідно до предметної та суб`єктної юрисдикції підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої палати Верховного суду №127/21764/17 від 12.01.2021р.

Позивачем через канцелярію суду 26.10.2021 подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування заперечення позивач зазначає, що предмети розгляду справи №308/11018/21 та справи №127/21764/17 не є тотожними, висновки викладені в Поставові ВП ВС застосуванню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ст. 36 Конституції України, - громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Законодавець у ч. 1 ст.16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Разом з тим, посилається на рішення Приморського районного суду Запорізької області, який розглядав цивільну справу №326/1105/20 за позовом ОСОБА 2 до Приморської міськрайонної організації Українського товариства мисливців і рибалок про відновлення у членстві Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» від 01.03.2021, яким позовну заяву ОСОБА_2 до Приморської міськрайонної організації Українського товариства мисливців і рибалок про відновлення у членстві Громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок» задоволено, відновлено ОСОБА_2 в членстві у Громадській організації «Українського товариства мисливців і рибалок» у зв`язку з відсутністю підстав припинення членства в УТМР, порушення порядку припинення членства в УТМР, та постанову Запорізького апеляційного суду по справі 01.07.2021 року, якою рішення по цій справі залишено без змін.

Представник відповідача адвокат Сільваші В.М. у судовому засіданні своє клопотання про закриття провадження у справі підтримав, просив його задоволити, а провадження у справі закрити, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач та його представник адвокат Леміш О.О. просили відмовити у задоволенні клопотання з мотивів викладених у запереченні.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі №127/21764/17, вказала: «…юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо створення громадського об`єднання чи громадської організації, визначення напряму її діяльності, здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника), порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні), участі у роботі громадської організації… Можна зробити висновок, що внутрішньостатутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб. Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності, тоді як звільнення з роботи керівника громадської організації чи найманих працівників є реалізацією повноважень громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, на які поширюється юрисдикція суду. …».

Посилаючись на вказане вище рішення Великої Палати, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, у своїй постанові від 24 березня 2021 року по справі № 277/781/16-ц, яка стосувалась аналогічних із цією справою обставин (виключення позивача з членів УТМР на підставі пункту 4.8 Статуту УТМР), скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначив таке: «…Ураховуючи, що предметом позову є скасування рішення президії Ємільчинської РО УТМР від 28 жовтня 2016 року про виключення позивача з членів УТМР на підставі пункту 4.8 Статуту УТМР, що стосуються реалізації ним права на участь у діяльності громадської організації, які за своїм змістом не є цивільно-правовими відносинами та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, що урегульовані нормами цивільного права, а є реалізацією президією Ємільчинської РО УТМР своїх повноважень у внутрішньостатутній діяльності (втрата членства у громадській організації), на зазначені правовідносини не поширюється юрисдикція суду. … Ураховуючи, що позовні вимоги про скасування рішення президії Ємільчинської РО УТМР від 28 жовтня 2016 року про виключення позивача зі складу членів УТМР на підставі пункту 4.8 Статуту ГО «УТМР» є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішньостатутній діяльності, справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю. …».

В іншій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов протилежного висновку та у своїй постанові 19 червня 2019 року по справі № 301/1637/16-ц, зазначив таке: «… предметом спору є оскарження рішень щодо виключення позивачів із членів Українського товариства мисливців і рибалок, які позивачі вважають незаконними та такими, що порушують їх права, передбачені статтею 36 Конституції України, на свободу об`єднання у громадські організації, і не стосуються внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання. Суди попередніх інстанцій вказаних вимог закону та обставин справи не врахували, у зв`язку з чим, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами, дійшли помилкового висновку, що вказаний спір не може бути предметом судового розгляду, оскільки позивачі звернулися до суду за захистом свого особистого немайнового інтересу шляхом визнання незаконними рішень про виключення їх із членів Українського товариства мисливців і рибалок, що не суперечить положенням статті 16 ЦК України. …».

Дещо інший підхід був застосований Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі, що стосувалась аналогічних із цією справою обставин (виключення позивача з членів УТМР на підставі пункту 4.8 Статуту УТМР). Зокрема, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у постанові від 17 березня 2021 року по справі № 592/2425/15-ц зазначив: «… У справі, що переглядається, підставою звернення до суду з позовом позивач вважає порушення його прав як члена обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Позивач є носієм прав учасника громадської організації, а відносини між ним і відповідачем є відносинами щодо членства в товаристві, діяльності останнього та його припинення. Сумська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов`язаних з членством прав позивача, який оскаржив рішення президії цього об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду, а тому судам необхідно було закрити провадження у справі. …».

Приймаючи до уваги наведені позиції Верховного Суду щодо юрисдикції суду у справах про припинення членства громадських організаціях, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд виходить із наступного.

Згідно із статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

У частині першій статті 314 ЦК України зазначено, що фізичні особи мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації.

Зі змісту пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України слідує, що право членства в об`єднаннях громадян нерозривно пов`язане з особою.

Отже, приведені вище норми вказують на те, що право на членство у громадській організації визнається національним законодавством і це є особистим немайновим правом фізичної особи. Тому спір про таке право може бути предметом судового розгляду.

Оскільки таке немайнове право пов`язується із соціальним буттям фізичної особи (глава 22 ЦК), для задоволення певних соціальних інтересів, то такі відносини не мають характеру корпоративних, а є цивільно-правовими.

Крім того, про цивільний характер права особи належати до громадської організації неодноразово наголошував і Європейський суд з прав людини.

Зокрема, у справі Sakellaropoulos c. Grece (аpp. no. 38110/08), ухвала про прийнятність від 6 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що питання, яке полягало у можливості для заявника продовжити бути членом асоціації, а отже, підтвердженням його права належати до асоціації, має цивільний характер.

Більш того, право продовжувати бути членом громадської організації може також потрапляти під сферу дії статті 11 Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Зокрема, у справі Cheall v/the United Kingdom (аpp. no. 10550/83), рішення від 13 травня 1985 р., Європейська комісія з прав людини зазначила, що виключення з асоціації з порушенням її правил, ухвалене відповідно до свавільних правил або тягне за собою виняткові труднощі для відповідного члена, може становити порушення його свободи асоціації.

Отже, спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК України, так і Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Стаття 20 цього Господарського процесуального кодексу визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У постанові ВП ВС від 12.01.21 року по справі №127/21764/17, на яку посилається представник відповідача, позивач у вказаній справі зазначав про порушення своїх прав як члена товариства садоводів на участь у загальних зборах, у тому числі й права обирати та бути обраним до керівних органів товариства, та в управлінні товариством. Тобто між юридичною особою та її учасником (членом) виник спір, пов`язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою, тоді як у даній справі предметом судового розгляду є правомірність рішення відповідача щодо виключення позивача з числа членів товариства, а отже пов`язане із захистом прав, передбачених статтею 36 Конституції України, на свободу об`єднання у громадські організації.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що дана права підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, відтак у задоволенні клопотання адвоката Сільваші В.М. про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 255, 260 ЦПК України, суд –

П О С ТА Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Сільваші В.М. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник» про визнання рішень неправомірними та поновлення членства у громадській організації - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 28.10.2021.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник