Рішення № 100636595, 28.10.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3340/21

Провадження №2/523/2897/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/3340/21 за позовом представника ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участю третіх осіб – Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», за участю третіх осіб – Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В., Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 25.10.2007 року між ОСОБА_3 та АКБ «ТАС – Комерційний» було укладено Кредитних договір № 1506/1007/45-001, відповідно до умов якого остання отримала в кредит грошові кошти в іноземній валюті на придбання житлової нерухомості в сумі 62300 дол. США під 12,0 % річних за користування кредитним коштами із кінцевим строком повернення до 25.10.2037 року.

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу. Відповідно до п. 2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимоги якої належать Банку на підставі документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 позичальником згідно якого є ОСОБА_2 .

22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано – Франківського міського нотаріального округу Івано – Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис №3827, за яким з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» невиплачений в строк відповідно до умов Кредитного договору № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року та Розрахунку заборгованості за договором за період з 01.06.2017 року по 01.06.2020 року грошових коштів у сумі 112875,11 дол. США, що на день вчинення виконавчого напису по офіційному курсу НБУ становить 3183078,10 грн. і 1500 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О.В. від 20.10.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 53359928 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 3827 виданого 22.09.2020 року.

Позивач зазначає, що вказаний вище виконавчий напис є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що документи, на яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса, не підтверджують безспірність заборгованості боржника перед кредитором.

Зокрема, представник позивача вказує на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2010 року по справі № 2-1141/2010 ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість в сумі 556158,11 грн., а також звернено стягнення на предмет іпотеки житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення було змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26.05.2011 року та ухвалено звернути стягнення на предмет Іпотеки по Іпотечному договору від 25.10.2007 року, який був укладений між ПАТ «Сведбанк» (АКБ «ТАС – Комерцбанк») і ОСОБА_2 на житлову квартиру в АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить останній, в рахунок погашення заборгованості за в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року в сумі 556158,11 з визначенням початкової ціни реалізації предмета іпотеки 315115,00 грн. шляхом проведення публічних торгів.

На підставі зазначених рішень був виданий виконавчий лист від 15.11.2010 року, 13.09.2011 року Суворовським ВДВС Одеського МУЮ відкрито виконавче провадження № 28678666, в рамках виконання якого 18.01.2012 року звернено стягнення на іпотечне нерухоме майно боржника та 01.03.2012 року повернуто виконавчий лист стягувачу.

В подальшому, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2014 року за результатами розгляду справи № 523/19473/13 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк», ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року в розмірі 620534,49 грн., з яких: 356022,69 грн. – заборгованість за кредитом; 222698,57 грн. – заборгованість за відсотками та 41813,23 грн. – нарахована пеня.

На підставі даного рішення було видано виконавчий лист від 03.04.2014 року, 04.10.2016 року Суворовським ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження № 52426889 та з 14.02.2017 року було звернено стягнення на заробітку плату боржника, яка отримувала дохід у Західно – чорноморському басейновому управлінні охорони використання відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

Окрім того, представник позивача вказує на те, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально. А тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, як це визначено відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), а саме: "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання".

Оскільки сума заборгованості не є безспірною, а вказаний виконавчий напис як наслідок є незаконним, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. від 22.09.2020 року № 3827, виданий про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за Кредитним договором № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року за період з 01.06.2017 року по 01.06.2020 року в розмірі 112875,11 дол. США, що еквівалентно згідно офіційного курсу гривні 3 183 078 грн. та 1500 грн. суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 01.03.2021 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.08.2021 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

Суд констатує, що представником відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Стеценко М.В. було надано до суду відзив на позову заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Так, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову представник відповідача вказує на те, що відповідно до ЗУ «Про нотаріат» та Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» нотаріус встановлює безспірність заборгованості на підставі документів, наданих стягувачем, вичерпний перелік яких визначено чинним законодавством. Під час вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса відповідачем було подано всі визначені чинним законодавством документи. При цьому, згідно ЗУ «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус при вчиненні виконавчого напису має право вимагати додаткові документи, а не зобов`язаний їх витребовувати. Тому, вбачається, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису безспірність заборгованості ОСОБА_3 перед відповідачем була доведена у встановленому законодавством порядку.

Окрім того, представник відповідача просив суд врахувати Постанову ВП ВС від 16.01.2020 року по справі № 305/2082/14-ц, в якій зазначено, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.

Щодо визнання нечинною за незаконною постановою Київського апеляційного суду адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», представник відповідача зазначає про те, що вказана вище постанова КААС від 22.02.2017 року не була належним чином виконана та розділ Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, які не були нотаріально посвідчені не був належним чином скасований. На офіційному веб – сайті Верховної Ради України «Законодавство України» при відкритті Постанови КМУ від 29.06.1999 року без посередньо у самому переліку документів відображається розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», який мав втратити чинність та відповідно видалений з офіційного тексту такого Переліку. Проте, будь – які записи про те, що даний розділ втратив чинність відсутній.

Також, представник відповідача зазначив проте, що на момент подання даного відзиву Постанова КМУ від 26.11.2014 року № 662 про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів є не скасованою та залишається чинною.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися. Однак, представник позивача надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити даний позов та провести розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.

Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» Стеценко М.В. в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Однак, надав суду заяву, в якій просив суд провести розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с. 204).

Треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков О.В. в судове засідання повторно не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи. А тому, суд проводить розгляд справи за відсутності третіх осіб.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, 25.10.2007 року між ОСОБА_3 та АКБ «ТАС – Комерційний» було укладено Кредитних договір № 1506/1007/45-001, відповідно до умов якого остання отримала в кредит грошові кошти в іноземній валюті на придбання житлової нерухомості в сумі 62300 дол. США під 12,0 % річних за користування кредитним коштами із кінцевим строком повернення до 25.10.2037 року (а.с.15).

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року було укладено Іпотечний Договір від 25.10.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку Банку житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Судом встановлено, що 05.09.2008 року ОСОБА_3 уклала шлюб із гр. ОСОБА_6 , внаслідок чого змінила дошлюбне прізвище із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 та паспорту гр. України Серії НОМЕР_2 .

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу. Відповідно до п. 2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимоги якої належать Банку на підставі документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 позичальником згідно якого є ОСОБА_2 .

Дані обставини встановленні рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2014 року в рамках розгляду справи № 523/19473/13 (а.с. 41).

22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано – Франківського міського нотаріального округу Івано – Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис №3827, за яким з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» невиплачений в строк відповідно до умов Кредитного договору № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року та Розрахунку заборгованості за договором за період з 01.06.2017 року по 01.06.2020 року грошових коштів у сумі 112875,11 дол. США, що на день вчинення виконавчого напису по офіційному курсу НБУ становить 3183078,10 грн. і 1500 грн. Також у вказаному виконавчому написі нотаріуса зазначено, що сума заборгованості складається із наступного: 44458,35 дол. США – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 67816,57 – прострочена заборгованість за комісією та процентами та 600,19 грн. – строкова заборгованість за комісією та процентами.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О.В. від 20.10.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 53359928 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 3827 виданого 22.09.2020 року.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Даний висновок викладений у постанові ВП ВС у постанові від 27.03.2019 року з розгляду справи №137/1666/16-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2010 року по справі № 2-1141/2010 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість в сумі 556158,11 грн., а також звернено стягнення на предмет іпотеки житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення було змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26.05.2011 року та ухвалено звернути стягнення на предмет Іпотеки по Іпотечному договору від 25.10.2007 року, який був укладений між ПАТ «Сведбанк» (АКБ «ТАС – Комерцбанк») і ОСОБА_2 на житлову квартиру в АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить останній, в рахунок погашення заборгованості за в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року в сумі 556158,11 з визначенням початкової ціни реалізації предмета іпотеки 315115,00 грн. шляхом проведення публічних торгів.

На підставі зазначених рішень був виданий виконавчий лист від 15.11.2010 року, 13.09.2011 року Суворовським ВДВС Одеського МУЮ відкрито виконавче провадження № 28678666, в рамках виконання якого 18.01.2012 року звернено стягнення на іпотечне нерухоме майно боржника та 01.03.2012 року повернуто виконавчий лист стягувачу. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виконавчого листа № 2-1141/10, Постановою про відкриття виконавчого провадження № 28678666 від 13.09.2011 року та Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 36-39).

В подальшому, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2014 року за результатами розгляду справи № 523/19473/13 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк», ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року в розмірі 620534,49 грн., з яких: 356022,69 грн. – заборгованість за кредитом; 222698,57 грн. – заборгованість за відсотками та 41813,23 грн. – нарахована пеня.

Вказане рішення Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.04.2015 року залишено без змін.

На підставі даного рішення було видано виконавчий лист від 03.04.2014 року, 04.10.2016 року Суворовським ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження № 52426889 та з 14.02.2017 року було звернено стягнення на заробітку плату боржника, яка отримувала дохід у Західно – чорноморському басейновому управлінні охорони використання відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (а.с. 43-47).

Із дослідженого рішення Суворовського районного суду від 03.02.2014 року та Ухвали Апеляційного суду Одеської області від 02.04.2015 року, судом встановлено, що при зверненні до суду із позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» скористувалося своїм правом, передбаченим та ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за кредит та пені, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та дії договору.

Зокрема, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.2014 року у справі № 523/19473/13-ц із ОСОБА_3 стягнуто заборгованість, яка станом на 25.05.2013 року становила 620534,49 грн., з яких 356 022,69 грн. – заборгованість за кредитом, 222 698,57 грн. – заборгованість за відсотками та 41 813,23 грн. – нарахована пеня.

Судом встановлено, що у оскарженому виконавчому написі нотаріуса зазначено, що стягненням здійснюється заборгованість по відсоткам, що нарахована за період з 01.07.2017 року по 01.06.2020 року.

Так, з наявного в матеріалах справи Виписки з рахунку ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором № 1506/1007/45-001 року, на підставі якого приватним нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» нараховано заборгованість станом на 01.06.2020 року із нарахуванням відсотків та комісії, передбаченими умовами Кредитного договору.

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві щомісячно до 10 (десятого) числа кожного місяця часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 Кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 25.10.2037 року включно. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), які суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

З врахуванням наведеного заборгованість по відсотках, яка нарахована після пред`явлення до позивальника вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, що залишилися та сплати передбачених договором процентів не відповідає вимогам ч. 1 ст. 1048 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, зазначена у виконавчому написі нотаріуса від 22.09.2020 року прострочена заборгованість по відсотках та комісії в розмірі 67816,57 дол. США., що нарахована за період з 01.06.2017 року по 01.06.2020 року у будь – якому разі не може вважатися безспірною.

Окрім того, суд вважає за необхідним констатувати, що підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.". Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Установлені судами обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.09.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання".

Укладений між АКБ «ТАС – Комерцбанк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_2 кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний висновок також висловлений у постанові КЦС ВС від 21.10.2020 року в рамках розгляду справи № 172/1652/18, яку суд вважає за необхідним застосувати в рамках розгляду даної справи.

Щодо прохання представника відповідача врахувати Постанову ВП ВС від 15.01.2020 року по справі № 305/2082/14-ц суд зазначає наступне.

Так, у вказаній вище Постанові ВП ВС від 15.01.2020 року зроблено висновок про те, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.

Однак, суд вважає, що посилання представника відповідача саме на вказаний висновок зазначеної постанови в рамках розгляду даної справи є невірним, так як в рамках розгляду справи ВП ВС оскаржувався виконавчий напис нотаріуса, який було вчинено тоді, коли у провадженні суду на розгляді вже перебувала цивільна справа за позовом кредитора до боржника про стягнення заборгованості, з приводу чого ВП ВС зробила відповідний висновок.

Суд констатує, що обставини даної справи, що розглядається судом є відмінними від обставин тієї справи, що перебувала на розгляді у ВП ВС, за результатами розгляду якої винесено постанову від 15.01.2020 року у справі № 305/2082/14-ц.

Однак, в той же час, суд вважає за необхідним наголосити, що в постанові від 15.01.2020 року у справі 305/2082/14-ц Велика Палата ВС підтримала висновок ВП ВС у постанові від 27.03.2019 року з розгляду справі № 137/1666/16-ц, яку суд застосував вище при розгляді даної справи з приводу того, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, судом встановлено, що у спірних правовідносинах приватний нотаріус не дотримався всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій та ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а тому вчинений з порушеннями виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно приписів ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вказані вище встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази є належними, допустимими а у своїй сукупності достатніми для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. за реєстровим № 3827.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 228, 229, 247, 263, 265, 354, ЦПК України, ст.ст. 598, 599, 1046, 1048, 1049, 1052 ЦК України, ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участю третіх осіб – Приватного нотаріуса Івано – Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича від 22.09.2020 року за № 3827, виданий про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за Кредитним договором № 1506/1007/45-001 від 25.10.2007 року за період з 01.06.2017 року по 01.06.2020 року в розмірі 112875,11 дол. США, що еквівалентно згідно офіційного курсу гривні 3 183 078 грн. та 1500 грн. суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_3 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908/дев`ятсот вісім/грн. 00коп.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», код за ЄДРПОУ 35326253, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. № 21.

Третя особа: Приватний нотаріус Івано – Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: 65014, м. Івано – Франківськ, вул. М. Грушевського, буд. № 17.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Вікторович, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Грецька, буд. № 4 офіс № 207.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Одеського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер